Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Клинический опыт

Про подальший розвиток алергології в Україні

Про подальший розвиток алергології в Україні

Наказ №122 від 02.03.2004 «Про подальший розвиток алергології в країні»

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Н А К А З
09.03.2004 № 122, м. Київ

Про подальший розвиток алергології в Україні

З метою подальшого розвитку алергології в Україні, удосконалення спеціалізованої діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги населенню

НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1 Структуру служби алергології в Україні (додається).
1.2 Положення про Український науково-методичний центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії (додається).
1.3 Примірне положення про республіканський (Автономної Республіки Крим), обласний (міський) медичний центр алергології (додається).
1.4 Положення про головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності алергологія Міністерстіва охорони здоров’я України (додається).
1.5 Примірне положення про головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності алергологія Міністерстіва охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій (додається).
1.6 Примірне положення про відділення алергології (додається).
1.7 Примірне положення про кабінет лікаря-алерголога (додається).
1.8 Перелік обладнання кабінету лікаря-алерголога (додається).
1.9 Примірне положення про лікаря-алерголога (додається).
1.10 Перелік основних показань для направлення хворого на консультацію до лікаря-алерголога та перелік супроводжувальних медичних документів та обстежень (додається)
1.11 Перелік показань для направлення хворого на алергію до лікарів-спеціалістів (отоларинголога, пульмонолога, дерматовенеролога, гастроентеролога, імунолога та інших) (додається).
2. Департаменту організації медичної допомоги населенню спільно з головним позаштатним спеціалістом зі спеціальності алергологія Міністерства охорони здоров’я України , Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я, обласних держадміністрацій, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1 Розробити заходи щодо створення та зміцнення вже існуючих підрозділів служби алергології на підвідомчих територіях відповідно до затвердженої структури служби і реальної оснащеності установ згідно з нормативною базою.
2.2 Запровадити організаційні заходи щодо впровадження сучасної діагностики та лікування алергічних захворювань із залученням до проведення скринінгу алергічних захворювань лікарів-алергологів і лікарів загальної мережі згідно з наказом МОЗ України від 02.04.2002 № 127/18 «Про організаційні заходи по впровадженю сучасних технологій діагностики та лікування алергічних захворювань».
2.3 Ввести посади головних позаштатних спеціалістів зі спеціальності алергологія Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі необхідності залучати головних позаштатних спеціалістів зі спеціальності алергологія до складу наступних комісій: атестаційних; акредитаційних; МСЕК, ЛКК; експертизи хворих, що постраждали від аварії на ЧАЕС та екологічних катастроф; з питань закупівлі медикаментів, алергенів та відповідного устаткування; з профілактики поствакцинальних ускладнень; з проведення алергологічного скринінгу.
3. Головному позаштатному спеціалісту зі спеціальності алергологія МОЗ України організовувати навчання лікарів-алергологів на курсах стажування та інформації, семінарах, конференціях, нарадах, школах з актуальних питань алергології.
4. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій:
4.1 Забезпечити введення посад лікарів-алергологів і медичних сестер в штатні розписи лікувально-профілактичних закладів відповідно до нормативів.
4.2 Забезпечити за погодженням з обласними (міськими) державними адміністраціями використання ліжок в місцевих санаторіях та санаторіях-профілакторіях для реабілітаційного етапу лікування алергологічних хворих.
4.3 При функціональному та лабораторному обстеженні хворих використовувати сучасні технології діагностики алергічних захворювань із застосуванням компакт-ланцетів, прикерів, пікфлоуметрів, спірометрів, риноманометрів, наборів для визначення Ig E та алергенів.
4.4 Впровадити в медичну практику вітчизняні стандарти діагностики, формуляри лікування алергічних захворювань на рівні первинної і спеціалізованої медичної допомоги.
4.5 План впровадження нових технологій діагностики і лікування в алергологічних установах обласного (міського) рівня узгоджувати з головним позаштатним спеціалістом зі спеціальності алергологія МОЗ України.
4.6 Забезпечити проведення на постійній основі формування державного, обласного (міського) реєстру хворих на алергічні захворювання.
4.7 При призначенні кандидатур на посаду головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності алергологія Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій погоджувати їх з головним позаштатним спеціалістом зі спеціальності алергологія Міністерства охорони здоров’я України.
5. Начальнику Центру медичної статистики МОЗ України Голубчикову М.В. передбачити збір статистичної інформації з алергології та адаптувати статистичну звітність щодо алергічних захворювань відповідно до сучасних вимог надання медичної допомоги населенню.
6. Начальнику Управління освіти та науки МОЗ України Волосовцю О.П.:
6.1 Забезпечити підготовку фахівців зі спеціальності алергологія на циклах спеціалізації та передатестаційних циклах виключно на кафедрі медичної генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика з метою забезпечення належного рівня знань та умінь лікарів-алергологів.
6.2 Організовувати виїзні цикли тематичного удосконалення з питань алергології для лікарів усіх спеціальностей відповідно до заявок закладів охорони здоров’я.
7. Контроль за виконанням наказу покласти на Заступника Міністра Білого В.Я.
Міністр А.В. Підаєв

«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Структура служби алергології в Україні

Структура служби алергології в Україні включає:
І. Міністерство охорони здоров’я України (Департамент організації медичної допомоги населенню).
ІІ. Українські науково-методичні та консультативні медичні центри:
- науково-методичний та консультативний медичний центр алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха при Інституті отоларингології ім.О.С.Коломійченко АМН України;
- науково-методичний та консультативний медичний центр алергічних захворювань легень при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України;
- науково-методичний центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії при кафедрі медичної генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
ІІІ. Республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні (міські) медичні центри алергології.
До складу обласних (міських) медичних центрів входять:
1. Консультативно-поліклінічне відділення (формується на підставі Положення про кабінет лікаря-алерголога).
2. Клінічне відділення (формується на підставі Положення про відділення алергології).
ІV. Відділення алергології стаціонарів.
V. Кабінети алергології поліклінік.
VІ. Пункти скринінгу алергологічних захворювань (стаціонарів, поліклінік).

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Положення про український науково-методичний центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії

1.Загальні положення
1.1. Український науково-методичний центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії (у подальшому «Центр») створити при кафедрі медичної генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (КМАПО) в межах існуючого штатного розкладу та кошторису академії.
1.2. Керівником Центру призначається завідувач кафедри медичної генетики, клінічної імунології та алергології.
1.3. Центр в своїй діяльності керується законодавством України, нормативними актами МОЗ, АМН України, Статутом закладу, на базі якого він створений, а також цим Положенням.
Метою створення Центру є забезпечення населення України високим рівнем діагностики, лікування та профілактики при алергічних захворюваннях шкіри, медикаментозній, харчовій та інсектній алергії.

2.Основні завдання та функції Центру
2.1. Розробка методичних документів, що забезпечують регламентацію роботи лікарів-алергологів по наданню допомоги хворим з алергічними захворюваннями шкіри, медикаментозній, харчовій та інсектній алергії.
2.2. Розробка, затвердження в МОЗ України та впровадження в практику медичних стандартів діагностики алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії.
2.3. Розробка, затвердження в МОЗ України та впровадження протоколів лікування хворих з алергічними захворюваннями шкіри, медикаментозною, харчовою та інсектною алергією з урахуванням тяжкості перебігу захворювання.
2.4. Розробка протоколу специфічної імунотерапії та засад його впровадження при лікуванні хворих з алергічними захворюваннями шкіри, медикаментозною, харчовою та інсектною алергією.
2.5. Аналіз звітної та поточної документації лікарів-алергологів щодо питань діагностики, лікування та профілактики алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії.
2.6. Координація та контроль роботи лікарів (фахівців) обласних, міських, районних, відомчих поліклінік, які формують місцеві реєстри хворих з алергічними захворюваннями шкіри, медикаментозною, харчовою та інсектною алергією.
2.7. Формування Українського реєстру хворих з алергічними захворюваннями шкіри, медикаментозною, харчовою та інсектною алергією.
2.8. Розробка нових ефективних технологій, методів діагностики та лікування хворих з алергічними захворюваннями шкіри, медикаментозною, харчовою та інсектною алергією, методології профілактики цієї патології.
2.9. Розробка організаційно-методичних засад створення та функціонування «Школи хворого на алергію» міського, районного та обласного рівнів з попереднім відпрацюванням моделі такої Школи на базі Центру.
2.10. Розробка навчально-методичної документації для проведення циклів тематичного удосконалення для лікарів-алергологів, лікарів різних спеціальностей та фахівців з окремих актуальних питань алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії.
2.11. Проведення наукових досліджень по вивченню епідеміології та ступеню генетичної обумовленості алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії в різних регіонах України.
2.12. Підготовка навчально-методичної, популярної літератури з питань алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії.
2.13. Пропаганда сучасних знань про причини виникнення, можливості діагностики і лікування алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії, інформування широких верств населення про заходи по запобіганню виникнення цієї патології та її ускладнень.
2.15. Організація та проведення конференцій, симпозіумів, шкіл передового досвіду, тематичних нарад з питань алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, харчової та інсектної алергії.
2.16. Налагодження тісних контактів та співпраці з провідними науковцями та профільними установами зарубіжжя .

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова
Погоджено Ректор КМАПО,
Ю.В. Вороненко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Примірне положення про республіканський (Автономної республіки Крим), Обласний (міський) медичний центр алергології

1. Загальні положення
1.1. Республіканський (Автономної Республіки Крим (АРК)), обласний (міський) медичний центр алергології (Р(АРК)О(М)МЦА) створюється як структурний підрозділ у складі обласних (міських) лікарень, забезпечує спеціалізовану алергологічну допомогу населенню та надає консультативно-методичну допомогу закладам області (міста).
1.2. Керівництво Р(АРК)О(М)МЦА здійснює лікар-алерголог першої (вищої) кваліфікаційної категорії за спеціальністю алергологія.
1.3. Діяльність Р(АРК)О(М)МЦА здійснюється у взаємодії з іншими обласними (міськими) медичними центрами та Українськими науково-методичними та консультативними медичними Центрами алергологічних захворювань (верхніх дихальних шляхів, легень, шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії ).
1.4. Обласна (міська) клінічна лікарня, на базі якої організовано Р(АРК)О(М)МЦА, здійснює його організаційно-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення, надає необхідні службові та лабораторні приміщення відповідно до штатного розкладу, виділяє співробітників для проведення робіт з алергології.
1.5. Організація, ліквідація, контроль за роботою та оцінка діяльності Р(АРК)О(М)МЦА здійснюється Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров’я обласних (міських) держадміністрацій спільно з головним позаштатним спеціалістом з алергології МОЗ України.
1.6. Р(АРК)О(М)МЦА у своїй діяльності керується законодавством України, нормативними документами МОЗ України, Статутом лікарні, на базі якої він функціонує та Положенням про Р(АРК)О(М)МЦА.

2. Основні завдання Р(АРК)О(М)МЦА
2.1. Забезпечення консультативної, діагностичної, лікувальної та профілактичної алергологічної допомоги населенню області (міста).
2.2. Дотримання вітчизняних стандартів та формулярів щодо діагностики, лікування алергологічних захворювань.
2.3. Проведення алергологічного скринінгу, визначення та оцінка алергологічного статусу з метою виявлення груп ризику та хворих з алергопатологією у жителів Автономної Республіки Крим, області (міста) та динамічне спостереження за його змінами.
2.4 Надання консультативної допомоги алергологічним хворим у складних діагностичних та терапевтичних випадках.
2.5. Визначення реабілітаційних заходів у відділеннях реабілітації на базі профільних санаторіїв для надання другого етапу стаціонарного лікування хворих з важкою алергопатологією.
2.6. Організація перевірок якості надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з алергопатологією в області.
2.7. Проведення диспансерного спостереження за хворими з виявленою алергопатологією зі складанням реєстру області (міста).
2.8. Складання щорічного плану та звіту про проведену роботу та направлення їх в Українські науково-методичні та консультативні медичні центри алергічних захворювань (верхніх дихальних шляхів, легень, науково-методичний центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії.

3. Функції Р(АРК)О(М)МЦА
3.1. Проведення клініко-діагностичного та лабораторного обстеження хворих на алергічні захворювання.
3.2. Проведення медикаментозного лікування та специфічної імунотерапії хворих з встановленою алергопатологією.
3.3. Проведення диспансерного спостереження за групами ризику із скомпроментованим алергологічним анамнезом.
3.4. Надання консультативної допомоги хворим із алергічними захворюваннями.
3.5. Участь у роботі Республіканської (АРК), обласної (міської) комісії з профілактики поствакцинальних ускладнень та контроль роботи таких комісій у лікувально-профілактичних закладах при вирішенні питань щодо імунізації осіб із наявністю гіперчутливості до певних алергенів.
3.6. Координація проведення в Автономній Республіці Крим, області (місті) методичної роботи з підготовки профільних спеціалістів та лікарів дільничої мережі з питань алергології.
3.7. Проведення клініко-епідеміологічного аналізу захворюваності населення на алергопатологію.
3.8. Проведення профілактичних засобів щодо запобігання алергологічним захворюванням.
3.9. Участь у роботі скринінгових бригад з виявлення алергопатології в регіоні обслуговування.
3.10. Направлення, за необхідністю, на консультацію в Українські науково-методичні та консультативні медичні центри з алергології (на базі Інституту отоларингології ім. О.С. Коломійченко АМН України, Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України), а в разі потреби, і на стаціонарне обстеження та лікування, хворих з неуточненими алергічними діагнозами та пацієнтів з відсутністю достатнього ефекту від попередньої терапії.

4. Структура
4.1. Організаційно-методичний відділ.
4.2. Консультативно-поліклінічний відділ (формуєтья на основі примірного Положення про кабінет лікаря-алерголога).
4.3. Лабораторно-діагностичне відділення (формується на основі Положення про лабораторно-діагностичне відділення).
4.4. Клінічний відділ (формується на основі примірного Положення про відділення алергології).

5. Рекомендований обсяг методів дослідження та лікування в Р(АРК)О(М)МЦА
Згідно з положенням про відділення алергології.

6. Фінансування
Фінансування здійснюється за рахунок коштів, виділених на утримання лікувального закладу, що є базою для створення Центру, та інших джерел, що не протирічать чинному законодавству.

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Положення про головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності алергологія Міністерства охорони здоров’я України

1. Функції Головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності алергологія МОЗ України покладаються наказом Міністра охорони здоров’я України на фахівця з числа найбільш кваліфікованих спеціалістів.
2. Головний позаштатний спеціаліст у своїй роботі керується законодавством України, цим Положенням, наказами Міністерства охорони здоров’я, управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Основні завдання головного позаштатного спеціаліста:
- формування цілей і завдань діяльності служби, спрямованих на ефективну первинну і вторинну профілактику алергічних захворювань, впровадження в практику лікувально-профілактичних установ сучасних класифікацій, найновіших ефективних методів діагностики, лікування та моніторингу алергічних захворювань;
- аналіз та узагальнення статистичної інформації щодо алергічних захворювань;
- аналіз стану служби алергології та внесення пропозицій щодо удосконалення її роботи;
- координація заходів щодо організації діяльності алергологічної служби в умовах медичного стахування та ліцензування;
- координація роботи організаційно-методичних та консультативних центрів алергології, здійснення контролю за виконанням покладених на них завдань;
- участь в розробці заходів по удосконаленню та підготовці лікарів-алергологів, лікарів загальної медичної мережі з питань алергології;
- координація заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та моніторингу алергічних захворювань;
- вивчення, узагальнення та впровадження передового вітчизняного та міжнародного досвіду з алергології;
- надання консультативної допомоги хворим у складних клінічних випадках алергопатології за направленням;
- вивчення потреб лікувально-профілактичних алергологічних закладів в медичних кадрах, ліжковому фонді, сучасній діагностичній апаратурі, лікувальному обладнанні, алергенах, лікарських препаратах, реактивах та повноти і якості їх використання;
- аналіз пропозицій, заяв, скарг з питань організації та діяльності служби алергології та вжиття відповідних заходів;
- участь в плановій та позаплановій перевірці алергологічних закладів з експертною оцінкою якості лікувально-діагностичного процесу; експертною оцінкою виконання нормативних актів щодо алергологічної служби та внесення пропозицій щодо покращення їх роботи;
- участь в рецензуванні науково-методичних матеріалів;
- контроль ефективності і безпеки клінічної апробації нових лікарських засобів, апаратів, приладів і методик для діагностики і лікування алергічних захворювань;
- надання МОЗ України консультативної допомоги при підготовці нормативних та законодавчих документів з питань подальшого розвитку служби алергології.
4. Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності алергологія має право:
4.1. Вносити пропозиції:
- з основних напрямків поточного та перспективного розвитку алергології в Україні з урахуванням потреб населення, досягнень медичної науки та втілення їх у практику лікувально-профілактичних закладів;
- з організаційно-методичних, управлінських, постановочних питань, представницької діяльності щодо роботи алергологічної служби;
- щодо розробки і проведення дослідницьких програм, сприяння співробітництву серед вчених, лікарів, вітчизняних і міжнародних організацій, усвідомлення суспільством важливості проблем алергології;
- з питань розробки та впровадження в медичну практику вітчизняних стандартів діагностики та лікування алергічних захворювань на рівні первинної і спеціалізованої медичної допомоги;
- щодо організації та проведення з’їздів, науково-практичних конференцій, панельних дискусій, круглих столів, навчальних семінарів, робочих нарад з алергології;
- з питань підготовки та удосконалення кадрів, а також щодо організації заходів, спрямованих на підвищення рівня знань і навичок з алергології;
- відносно розробки і впровадження навчальних програм для хворих алергічними захворюваннями та членів їх сімей;
- щодо організації періодичних видань (журналів, збірок робіт та ін.) та з питань видання тематичних монографій, підручників, посібників, методичних документів з алергології;
4.2. У встановленному порядку користуватися статистичними та іншими матеріалами органів охорони здоров’я для аналізу стану організації та функціонування служби алергології;
4.3. Брати участь у підготовці наказів та інших документів МОЗ України, що стосуються питань подальшого розвитку алергології.

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ГОЛОВНОГО ПОЗАШТАТНОГО СПЕЦІАЛІСТА ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ АЛЕРГОЛОГІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, УПРАВЛІНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ОБЛАСНИХ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СЕВАСТОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

1. Функції Головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності алергологія МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій покладаються наказом зазначених установ на фахівця з числа найбільш кваліфікованих спеціалістів.
2. Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності алергологія у своїй роботі керується цим Положенням, наказами МОЗ України, МОЗ АРК, управлінь охорони здоров’я обласних, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Основними завданнями головного позаштатного спеціаліста є:
3.1 Розробка та організація проведення заходів, спрямованих на виявлення, профілактику, диспансеризацію, впровадження нових методів діагностики та лікувальня хворих з алергопатологією.
3.2. Аналіз стану алергологічної служби, підготовка та внесення пропозицій щодо удосконалення її роботи в АРК, області (місті).
3.3. Створення та зміцнення вже існуючих структурних підрозділів алергологічної служби з реальною оснащеністю їх згідно з нормативною базою.
3.4. Аналіз та узагальнення статистичної інформації щодо алергічних захворювань.
3.5. Координація заходів з надання медичної допомоги алергологічним хворим в АРК, області (місті) і розробка методів, спрямованих на їх покращення.
3.6. Участь в розробці заходів по удосконаленню та підготовці лікарів-алергологів, лікарів загальної медичної мережі з питань алергології.
3.7. Координація заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та моніторингу алергічних захворювань.
3.8. Вивчення, узагальнення та впровадження передового вітчизняного та міжнародного досвіду з алергології.
3.9. Вивчення потреб лікувально-профілактичних алергологічних установ в медичних кадрах, ліжковому фонді, сучасній діагностичній апаратурі, лікувальному обладнанні, алергенах, лікарських препаратах, реактивах та повноти і якості їх використання.
3.10. Аналіз пропозицій, заяв, скарг з питань організації та діяльності служби алергології та вжиття відповідних заходів.
3.11. Участь в плановій та позаплановій перевірці алергологічних закладів з експертною оцінкою якості лікувально-діагностичного процесу; виконання наказів, розпоряджень та інструкцій щодо алергологічної служби та внесення пропозицій щодо покращення їх роботи.
4. Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності алергологія має право вносити пропозиції:
- з організаційно-методичних і спеціальних питань профілактики, діагностики, лікування, експертизи та реабілітації хворих алергологічного профілю;
- щодо основних напрямків поточного та перспективного планів розвитку алергологічної допомоги хворим області (міста) з урахуванням потреб населення, сучасних досягнень медичної науки та практичної охорони здоров’я;
- щодо організації і проведення скринінгу алергічних захворювань на території обслуговування;
- щодо участі в роботі лікарських асоціацій, об’єднань, товариств, спілок;
- щодо забезпеченості алергенами та медикаментозними препаратами хворих АРК, області (міста);
- щодо проведення з’їздів, нарад, конференцій, семінарів з питань надання алергологічної допомоги;
- з питань розробки та впровадження в медичну практику вітчизняних стандартів діагностики та лікування алергічних захворювань на рівні первинної і спеціалізованої медичної допомоги;
- з питань підготовки та удосконалення кадрів, а також щодо організації заходів, спрямованих на підвищення рівня знань і навичок з алергології;
- відносно розробки і впровадження навчальних програм для хворих алергічними захворюваннями та членів їх сімей.
5. Головний позаштатний спеціаліст вивчає стан організації алергологічної служби, користуючись статистичними матеріалами закладів охорони здоров’я та лікувально-профілактичних установ регіону у встановленому порядку.
6. Залучає до співпраці спеціалістів навчальних медичних закладів та науково-дослідних установ за погодженням з керівництвом.
7. Головний позаштатний спеціаліст проводить піврічний та річний звіт по службі в АРК, області (місті).
8. Головний позаштатний спеціаліст забезпечує надання щорічного звіту за затвердженою формою в Український науково-методичний та консультативний медичний центр алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха при Інституті отоларингології ім.О.С.Коломійченко АМН України, Український науково-методичний та консультативний медичний центр алергічних захворювань легень при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України, та Український науково-методичний центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії при кафедрі медичної генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Примірне положення про відділення алергології

1. Загальні положення
1.1. Відділення алергології є самостійним структурним підрозділом або складовою частиною структурного підрозділу багатопрофільної лікарні, обласного (міського) центру алергології.
1.2. На посаду завідувача відділення алергології призначається лікар-алерголог зі стажем роботи не менше 5 років, який пройшов спеціалізацію і має кваліфікаційну категорію зі спеціальності алергологія.
1.3. На посаду лікаря-алерголога відділення призначається лікар, що пройшов спеціалізацію з алергології та отримав сертифікат лікаря-спеціаліста.
1.4. Алергологічне відділення укомплектовується згідно із штатними нормативами відділення.
1.5. Відділення займає приміщення для забезпечення усього об’єму роботи з урахуванням необхідності проведення методів функціональної діагностики, специфічної діагностики, медикаментозної та імунотерапії і відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
1.6. Направлення хворих на заплановане стаціонарне лікування у відділення здійснюється лікарями-алергологами, що працюють у профільних кабінетах, відділеннях, центрах, а також лікарями-терапевтами дільничними, лікарями-отоларингологами, лікарями-пульмонологами, лікарями-дерматовенерологами та іншими спеціалістами по узгодженню з лікарями-алергологами. Ургентна госпіталізація проводиться лікарями швидкої допомоги і лікарями-алергологами. Порядок госпіталізації визначається місцевими органами охорони здоров’я.
1.7. Лікарі відділення у своїй діяльності при обстеженні та лікуванні хворих використовують всі лікувально-діагностичні та допоміжні підрозділи лікарні, у складі якої воно організоване.
1.8. У своїй роботі персонал відділення алергології керується цим Положенням, Положенням про відділення та Положенням про обласну (міську) лікарню, Положенням про обласний (міський) Центр алергології, а також вказівками головного лікаря та керівника центру.
1.9. Лікарі відділення алергології ведуть облік і звітуються про свою діяльність за затвердженими формами та у визначені терміни.

2. Головні завдання та функції
Надання діагностичної та лікувальної допомоги хворим з алергопатологією.
2.2. Здійснення послідовного лікування і моніторингу стану хворих з алергопатологією разом з лікувально-профілактичними закладами території обслуговування.
2.3. Розроблення програм санаторно-реабілітаційного лікування хворих на етапі післястаціонарного спостереження.
2.4. Проведення диференційної та специфічної діагностики алергічних захворювань, при відсутності можливості встановити діагноз амбулаторно.
2.5. Консультації та надання спеціалізованої медичної допомоги іншим клінічним відділенням лікарні у підготовці до інструментальних досліджень, оперативних втручань та медикаментозної терапії хворих на алергопатологію з метою профілактики небезпечних ускладнень та підвищення ефективності терапії.
2.6. Розробка заходів з покращення якості діагностично-лікувальної допомоги для зниження шпитальної летальності за умов алергічної патології.
2.7. Участь (очолення) скринінгу атопії та алергічних захворювань в регіоні обслуговування.
2.8. Формування місцевого реєстру хворих з алергопатологією.
2.9. Підвищення професійного рівня лікарів та фахівців лікарні, кабінетів алерголога відповідного регіону з питань медичної допомоги хворим з алергопатологією.

3. Оснащення алергологічного відділення
3.1. У відділенні функціональної діагностики лікарні (або кабінеті функціональної діагностики у відділенні алергології):
1. Пікфлоуметри.
2. Спірограф з аналізом кривої «потік – об’єм».
3. Небулайзер.
4. ЕКГ – апарат.
5. Комп’ютер.
6. Обладнання, медикаменти та реактиви для проведення провокаційних тестів з бронхолітиками, ацетилхоліном, фізичним навантаженням, тестів на зворотність бронхіальної обструкції з бронхолітиками.
7. Апарат УЗД.
3.2. В ендоскопічному відділенні апаратура для проведення:
1. Бронхоскопії.
2. Гастродуоденоскопії.
3. Колоноскопії.
3.3. У рентгенологічному відділенні лікарні апаратура для проведення:
1. Рентгеноскопії, рентгенографії (томографії) органів грудної порожнини.
2. Рентгенографії придаткових пазух носу.
3. Рентгеноскопії шлунку та кишечника.
4. Холецистоскопії та холецистографії.
5. Урографії.
При наявності УЗ діагностичної апаратури бажано замінити контрастні холецисто- та урографії ультразвуковим дослідженням, що виключить розвиток у хворих з алергопатологією анафілактоїдних реакцій на введення йодоконтрастних речовин.
3.4. Обладнання відділення алергології:
1. Апарат для штучного дихання, ручний, портативний.
2. Апарат для визначення венозного тиску.
3. Ваги медичні з ростоміром.
4. Ваги рівноплічні, ручні.
5. Динамометр ручний.
6. Вимірювач артеріального тиску.
7. Інгалятор аерозольний портативний.
8. Небулайзер портативний.
9. Роторозширювач.
10. Язикоутримувач.
11. Набір для трахеостомії стерильний.
12. Установка для подачі кисню.
13. Інгалятор ультразвуковий.
14. Кип’ятильник електричний, дезінфекційний.
15. Коробка стерилізаційна.
16. Мікроскоп бінокулярний.
17. Негатоскоп.
18. Випромінювач бактерицидний настінний.
19. Випромінювач бактерицидний пересувний.
20. Відсмоктувач хірургічний.
21. Пневмотахометр (без підставки).
22. Пікфлоуметр.
23. Плевроаспіратор.
24. Рефлектор лобовий.
25. Світильник медичний 3-рефлекторний.
26. Секундомір.
27. Спірометр.
28. Годинник настільний процедурний з електронним сигналом.
29. Годинник пісочний.
30. Електрокардіограф переносний.
31. Шафа сушильностерилізаційна.
32. Алергени, прикери, ланцети для алергодіагностики.
33. Набори для визначення IgE.
Інший медичний інструментарій, посуд та речі для догляду за хворими, медичні меблі та обладнання такі ж, як для терапевтичного відділення лікарні.

6. Структура відділення, окрім приміщень, що передбачені типовим проектом для терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні, передбачає наявність:
6.1. Окремого маніпуляційного кабінету для проведення шкіряних тестів з алергенами та специфічної імунотерапії (в ньому також готують розчини алергенів для діагностики та лікування); кабінет має бути устаткований витяжною шафою.
6.2. Окремого кабінету для проведення провокаційних (назальних, кон’юнктивальних, інгаляційних) тестів з алергенами (за устаткуванням кабінет подібний до маніпуляційного).
6.3. Окремого кабінету функціональної діагностики, обладнанного апаратурою для визначення ФЗД та запису ЕКГ.

7. Відділення впроваджує різноманітні програми для навчання хворих, членів їх сімей з метою підвищення якості життя хворих.

8. Обсяг досліджень, що необхідні у відділенні алергології:
8.1. Дослідження, що здійснює медсестра відділення алергології: шкіряні тести з алергенами, гістаміном, холодові та теплові тести:
- прик-тести;
- аплікаційні (пластирні).
8.2. Дослідження, що проводить лікар-алерголог відділення алергології:
- Провокаційні тести з алергенами:
- назальні;
- кон’юнктивальні;
- Ацетилхоліновий та/або метахоліновий тести.
- Тест гальмування природної міграції лейкоцитів in vivo з медикаментами.
8.3. Дослідження, що проводить персонал кабінету функціональної діагностики, спільно з лікарем-алергологом:
1) Тест з бронхолітиками.
2) Тест фізичного навантаження при бронхіальній астмі, кропив’янці та набряку Квінке.
8.4. У клініко-діагностичній лабораторії лікарні:
- Клінічний аналіз крові.
- Загальний аналіз сечі.
- Аналіз сечі на цукор.
- Аналіз сечі за Зімницьким.
- Загальний аналіз харкотиння.
- Бактеріологічний аналіз харкотиння з визначенням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
- Цитологічний аналіз мазків із слизової оболонки носових ходів.
- Цитологічний аналіз вмісту гайморових пазух, отриманого при пункції.
- Цитологічний аналіз бронхіального секрету, отриманого при бронхоскопії.
- Бактеріологічний аналіз бронхіального секрету, отриманого при бронхоскопії, з дослідженням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
- Бактеріологічний аналіз вмісту гайморових пазух.
- Копрологічний аналіз.
- Аналіз калу на яйця гельмінтів.
- Аналіз калу на дисбактеріоз.
- Реакція Васермана.
- Біохімічні аналізи крові.
- Аналіз на HBS-антиген.
8.4. У лабораторії імунології:
- Визначення кількості популяцій, субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів та їх функціональної активності.
- Визначення сироваткових ІgА, ІgМ, ІgG
- Визначення загального та специфічного IgE.
- Визначення циркулюючих імунних комплексів.
- Визначення вмісту загального комплементу та його компонентів.
- Визначення фагоцититарної активності та кисневозалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів.

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова
 


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Примірне положення про кабінет лікаря-алерголога

1. Загальні положення
1.1. Кабінет лікаря-алерголога, як структурний підрозділ районної, міської або обласної поліклініки, забезпечує профільну спеціалізовану медичну допомогу населенню.
1.2. У своїй діяльності кабінет лікаря-алерголога використовує всі лікувально-діагностичні можливості закладу, в якому його відкрито.
1.3. На посаду лікаря-алерголога призначається лікар, який пройшов спеціалізацію з алергології та має сертифікат лікаря-спеціаліста.
1.4. Навантаження лікаря-алерголога визначається: для первинного хворого –
30 хвилин, повторного - 20 хвилин, беручи до уваги конкретний обсяг роботи з хворим.
1.5. Направлення хворих з певними видами патології в кабінет лікаря-алерголога здійснюється лікарями різних спеціальностей (згідно Переліку основних показань для направлення хворого на консультацію до лікаря-алерголога та переліку супроводжувальних медичних документів та обстежень).
1.6. Методичне керівництво лікаря-алерголога здійснюється головним позаштатним спеціалістом з алергології області (міста).

2. Завдання та функції кабінету лікаря-алерголога
2.1. Надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на алергічні захворювання:
1. Алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів:
Вазомоторний та алергічний риніт – J30
Алергічний риніт, спричинений пилком рослин – J30.1:
- Алергія БДВ, спричинена пилком рослин.
- Сінна гарячка.
- Поліноз.
Інший сезонний алергічний риніт – J30.2
Інший алергічний риніт – J30.3:
- Цілорічний алергічний риніт.
Алергічний риніт, неуточнений – J30.4
Реакція підвищеної чутливості верхніх дихальних шляхів неуточненої
локалізації – J39.3
1.2.Алергічні захворювання легень:
Бронхіальна астма – J45
Астма з переважанням алергічного компоненту – J45.0:
- Алергічний:
- риніт з астмою.
- Атопічна астма.
- Екзогенна алергічна астма.
- Сінна гарячка з астмою.
Неалергічна астма – J45.1:
- Ідіосинкратична астма.
- Ендогенна неалергічна астма.
Змішана астма – J45.8
Поєднання станів, зазначених у рубриках J45.0 та J45.1
Астма, неуточнена – J45.9:
- Астма з пізнім початком.
Астматичний стан – J46:
- Гостра тяжка астма.
Гіперсенситивний пневмоніт, спричинений органічним пилом – J67
Легеня фермера – J67.0:
- Легеня женця.
- Легеня косаря.
- Хвороба, спричинена запліснявілим сіном.
Багасоз (від пилу цукрової тростини) – J67.1:
- Багасозна (ий):
- хвороба,
- пневмоніт.
Легеня птахівника – J67.2:
- Хвороба, або легеня, любителя папуг.
- Хвороба, або легеня, любителя голубів.
Субероз – J67.3:
- Хвороба, або легеня, обробника кори коркового дерева.
- Хвороба, або легеня, працівника коркового виробництва.
Легеня особи, що працює з солодом – J67.4:
- Альвеоліт, спричинений Aspergillus clavatus.
Легеня особи, що працює з грибами – J67.5
Легеня збиральника кори клена – J67.6:
- Альвеоліт, спричинений Cryptostroma corticale.
- Криптостромоз.
Легеня особи, що контактує з кондиціонером або зволожувачем повітря – J67.7:
- Алергічний альвеоліт, спричинений грибковою пліснявою, термофільними актиноміцетами та іншими мікроорганізмами, які розмножуються у системах вентиляції (кондиціонування) повітря.
Гіперсенситивні пневмоніти, спричинені іншим органічним пилом – J67.8:
- Легеня мийника сиру.
- Легеня кавомола.
- Легеня працівника рибно-борошняного підприємства.
- Легеня хутровика (кушніра).
- Легеня особи, що працює з секвоєю.
Гіперсенситивний пневмоніт, спричинений неуточненим органічним пилом – J67.9:
- Альвеоліт алергічний (екзогенний) БДВ.
- Гіперсенситивний пневмоніт БДВ.
Легенева еозинофілія, не класифікована в інших рубриках – J82:
- Еозинофільна пневмонія.
- Пневмонія Леффлера.
- Тропічна (легенева) еозинофілія БДВ.
1.3 Хвороби органів травлення
Інший неінфекційний гастроентерит і коліт – К52
Алергічний та аліментарний гастроентерит і коліт – К52.2:
- Гастроентерит і коліт, що розвинувся внаслідок харчової гіперчутливості.
Інший уточнений неінфекційний гастроентерит і коліт – К52.8:
- Еозинофільний гастрит або гастроентерит.
1.4 Хвороби шкіри та підшкірної клітковини
Атопічний дерматит – L20.
Свербець Беньє – L 20.0
Інший атопічний дерматит – L 20.8:
- Екзема:
- згинальна НКІР,
- дитяча (гостра), (хронічна),
- ендогенна.
- Нейродерматит:
- атопічний,
- дифузний.
Атопічний дерматит, неуточнений – L 20.9.
Алергічний контактний дерматит – L 23.
Алергічний контактний дерматит, спричинений металами – L23.0:
- Хромом.
- Нікелем.
Алергічний контактний дерматит, спричинений клейкими речовинами – L23.1.
Алергічний контактний дерматит, спричинений косметичними засобами – L23.2.
Алергічний контактний дерматит, спричинений лікарськими засобами при їх контакті зі шкірою – L23.3
Алергічний контактний дерматит, спричинений барвниками – L23.4.
Алергічний контактний дерматит, спричинений іншими хімічними речовинами – L23.5:
- Цементом.
- Інсектицидами.
- Пластиком.
- Гумою.
Алергічний контактний дерматит, спричинений харчовими продуктами при їх контакті зі шкірою – L23.6
Алергічний контактний дерматит, спричинений рослинами ( крім харчових) – L23.7
Алергічний контактний дерматит, спричинений іншими речовинами – L23.8.
Алергічний контактний дерматит, причина не уточнена – L23.9:
- Алергічна контактна екзема БДВ.
Генералізована висипка на шкірі, спричинена лікарськими засобами та медикаментами – L27.0
Локалізована висипка на шкірі, спричинена лікарськими засобами та медикаментами – L27.1
Дерматит, спричинений спожитою їжею – L27.2.
Дерматит, спричинений іншими речовинами, прийнятими усередину – L27.8
Дерматит, спричинений неуточненою речовиною, прийнятою усередину – L27.9
Кропив’янка – L50
Алергічна кропив’янка – L50.0
Ідіопатична кропив’янка – L50.1
Кропив’янка, спричинена дією низької або високої температури – L50.2
Дерматографічна кропив’янка – L 50.3
Вібраційна кропив’янка – L 50.4
Контактна кропив’янка – L 50.6
Інша кропив’янка – L 50.8
Кропив’янка, неуточнена - L 50.9
Токсичний епідермальний некроліз (Лайелла) – L51.2.
Сонячна кропив’янка – L56.3
1.5 Анафілактичний шок
Анафілактичний шок, спричинений патологічною реакцією на їжу – Т78.0
Інші прояви патологічної реакції на їжу, не класифіковані в інших рубриках – Т78.1
Анафілактичний шок, неуточнений – Т78.2:
- Алергічний шок БДВ.
- Анафілактична реакція БДВ.
- Анафілаксія БДВ.
Ангіоневротичний набряк – Т78.3:
- Гігантська кропив’янка.
- Набряк Квінке.
Алергія неуточнена – Т78.4:
- Алергічна реакція БДВ.
- Підвищена чутливість БДВ.
- Ідіосинкразія БДВ.
Анафілактичний шок, спиричинений введенням сироватки – Т80.5
Анафілактичний шок, спричинений анестезією, при якій відповідно призначений засіб був правильно введений – Т88.2
Анафілактичний шок, зумовлений патологічною реакцією на адекватно призначений та правильно застосований лікарський засіб – Т88.6
1.6 Хвороби крові та кровотворних органів
Еозинофілія – D72.1:
- Еозинофілія:
- алергічна
- спадкова
Гістіоцитоз із клітин Лангерганса, не класифікований в інших рубриках – D76.0:
- Еозинофільна гранульома
2.2. Розробка та впровадження лікувально-діагностичних заходів для своєчасного виявлення алергопатології та профілактики розвитку алергічних захворювань.
2.3. Створення реєстру алергічних захворювань та їх моніторинг на території обслуговування.
2.4. Забезпечення диспансерного нагляду за хворими, в тому числі за тими, що отримують лікування специфічними алергенами.
2.5. Проведення профілактичних заходів серед родичів хворих на алергопатологію.
2.6. Проведення профілактичних оглядів з алерготестуванням груп ризику з розвитку алергопатології та розробка лікувально-оздоровчих заходів у цих групах.
2.7. Визначення потреби у алергенах, медикаментах для діагностики і лікування.
2.8. Впровадження у клінічну практику нових методів діагностики, лікування, моніторингу та профілактики профільних хворих.
2.9. Проведення відбору хворих для госпіталізації в відділення алергології лікарні для стаціонарного лікування.
2.10. Забезпечення проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворих та складання медичної документації на МСЕК.
2.11. Заповнення затверджених алергологічних опитувачів, карт для аналізу діагностики, динамічного спостереження та ефективності лікування.
2.12. Аналіз своєї діяльності відповідно до затверджених форм та встановлених термінів.
2.13. Надання лікувально-профілактичним закладам, що знаходяться в межах регіону організаційно-методичної допомоги з питань діагностики та лікування алергічних захворювань.
2.13.1. Щорічне проведення аналізу захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності та смертності від алергічних хвороб, а також ефективності профілактичних заходів та диспансерного нагляду за хворими на алергічні захворювання.
2.13.2. Забезпечення впровадження в практику роботи поліклініки сучасних методів профілактики, діагностики алергічних захворювань та лікування хворих алергічного профілю.
2.13.3. Організація та впровадження заходів щодо підвищення професійного рівня лікарів поліклініки та фахівців з алергології.
2.13.4. Організація та проведення роботи з профілактики алергологічних захворювань серед населення.
2.13.5. Участь у проведенні скринінгу алергологічних захворювань та аналіз його ефективності на території обслуговування.
3. Обов’язки фахівців алергологічного кабінету.
3.1. Проведення всіх маніпуляційих призначень лікаря-алерголога.
3.2. Проведення специфічної діагностики: шкіряні, назальні та кон’юктивальні провокаційні тести з алергенами.
3.3. Проведення специфічної імунотерапії профільних хворих за призначенням і під контролем лікаря-алерголога.
3.4. Забезпечення належного зберігання, приготування розчинів та використання алергенів.
3.5. Проведення спірогографічного дослідження функції зовнішнього дихання з тестами на зворотність бронхообструкції.
3.6. Контроль за підготовкою робочого місця, медичного інструментарію, апаратури, обладнання, медикаментів та документації, необхідної для роботи.
3.7. Складання реєстру хворих, заповнення медичної документації, забезпечення контролю за обліком проведенної роботи, збереження карт, внесення всіх даних динаміки клініко-функціонального спостереження за хворими в комп’ютер.
3.8. Проведення первинної статистичної обробки матеріалу щодо діагностики та лікування хворих, зберігання архіву, здійснення санітарно-просвітницької роботи серед медперсоналу, хворих та членів їх родин.
4. Для функціонування кабінету необхідні наступні приміщення, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам:
4.1. Кабінет лікаря, де здійснюється прийом хворих.
4.2. Приміщення для проведення маніпуляцій.
4.3. Приміщення з витяжною шафою для проведення специфічної імунодіагностики та імунотерапії.
4.4. Приміщення для дослідження ФЗД, проведення інгаляційних бронхолітичних і бронхоконстикторних проб з медикаментами.
4.5. Допоміжне приміщення для медичного персоналу.
5. Для виконання відповідних завдань та функцій кабінет повинен мати необхідне профільне обладанання (за переліком , що додається).

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова

 

Додаток
до ПРИМІРНОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАБІНЕТ ЛІКАРЯ-АЛЕРГОЛОГА

Перелік обладнання кабінету лікаря-алерголога

1. Столи реєстраційні.
2. Оглядовий ліжак.
3. Шафа для документації.
4. Шафа медична для зберігання бинтів, вати, інструментів.
5. Стіл для проведення діагностичних проб, приготування розчинів алергенів та проведення специфічної імунотерапії (бажано з витяжкою).
6. Шафа для зберігання медикаментів.
7. Холодильник для зберігання алергенів, плазми, препаратів.
8. Холодильна камера для сироваток крові.
9. Випромінювач бактерицидний настінний.
10. Пересувна бактерицидна лампа.
11. Апарат для штучної вентиляції легень (портативний).
12. Барометр.
13. Термометр настінний.
14. Ваги медичні з ростоміром.
15. Спірограф.
16. Комп’ютер.
17. Небулайзер.
18. Пікфлоуметри.
19. Секундомір.
20. Фонендоскоп.
21. Сфігмоманометр.
22. Годинник пісочний.
23. Кип’ятильник електричний, дезінфекційний.
24. Сантиметр.
25. Лінійка.
26. Джгут резиновий.
27. Роторозширювач.
28. Язикоутримувач.
29. Набір для трахеостомії стерильний.
30. Обладнання для подачі кисню через маску, носові катетери.
31. Пристрій для ендотрахеальної інтубації та проведення допоміжної вентиляції легень.
32. Скальпель.
33. Ланцети для прик-тесту.
34. Небулайзери для проведення інгаляційної терапії бронхообструкції.
35. Пульсоксиметр.
36. Набори алергенів для діагностики та лікування, а також рідина для їх розчину.
37. Розчини ацетилхоліну, метахоліну, гістаміну для проведення бронхопровокаційних проб.
38. Шпателі.
39. Шприци одноразові різного об’єму з голками.
40. Лопатки для зіскобів.
41. Склянки для шпателів, лопаток.
42. Голки для внутрішньовенних вливань.
43. Крапельниці одноразові.
44. Набір для пункції центральних вен.
45. Пробірки лабораторні.
46. Пробірки центрифужні.
47. Скарифікатори.
48. Штативи поліетиленові для пробірок.
49. Ножиці для перев’язочного матеріалу.
50. Стерильні салфетки, бинти, вата, тампони.
51. Затискач.
52. Пінцети .
53. Грілка резинова.
54. Подушка киснева.
55. Пузир для льоду.
56. Піпетки очні.
57. Склянки для прийому ліків.
58. Таця емальована нирковидна.
59. Термометр медичний.
60. Банки скляні для термометрів та шпателів.
61. Щітки для миття рук.
62. Відро педальне.
63. Аптечка для надання невідкладної допомоги:
- Розчини:
· адреналіну,
· норадреналіну,
· мезатону,
· еуфіліну,
· строфантину,
· кордіаміну,
· папаверіну,
· гіпотіазиду,
· супрастіну,
· димедролу,
· преднізолону,
· гідрокортизону,
· дексаметазону,
· β2-агоністів,
· глюкози,
· натрію хлориду,
· панангіну,
· верапамілу,
· лазиксу,
· допамін,
· циметідін,
· глюкагон.
- Дозовані аерозолі:
· сальбутамол, вентолін,
· беровент.
- Розчини для інгаляцій:
· сальбутамол,
· беротек.
- Антигістамінні препарати у драже, таблетках, ампулах.
- Пеніциліназа в ампулах.
- Спирт етиловий 70%.
- Лейкопластир.
- Гумові рукавиці, напальчники.
- Перев’язочний матеріал (вата, бинт, марля).
- Перекис водню 3-5%.
- Марганцево-кислий калій.
- Розчин альбуциду 20%.
- Розчин йоду 3%.
- Розчин бриліантового зеленого.
- Судинозвужувальні краплі в нос.
- Валідол.
- Нітрогліцерин.
- Нашатирний спирт.

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 09.03.2004 № 122

Примірне положення про лікаря-алерголога

1. Загальні положення
1.1. Лікар-алерголог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина»,спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Терапія» з наступною спеціалізацією з «Алергології».Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста.
1.2. Лікар-алерголог у своїй роботі керується цим положенням, посадовою інструкцією, нормативними документами МОЗ України, органів охорони здоров’я.
1.3. Безпосоредньо підпорядковується головному лікарю, керівнику закладу, зав. відділенням алергології.
1.4. Призначення та звільнення лікаря-алерголога здійснюється головним лікарем за узгодженням з керівником відповідного підрозділу.

2. Функціональні обов’язки лікаря-алерголога
2.1. Проводить первинний та повторний алергологічний прийом хворих на закріпленій за ним території діяльності.
2.2. Визначає план обстеження пацієнта, уточнює об’єм та раціональні методики дослідження, дає клінічну та лабораторну оцінку стану хворого, виставляє клінічний та функціональний діагноз, призначає диференційовану терапію, надає хворому рекомендації щодо подальшого спостереження, лікування та реабілітації, які мають відповідати сучасному рівню медичної науки і практики.
2.3. Виконує практичну роботу з амбулаторного (стаціонарного) ведення пацієнтів у спеціалізованих алергологічних кабінетах та відділеннях.
2.4. Бере участь у створенні районного (міського, обласного, АРК, Українського) реєстру хворих на алергічні захворювання.
2.5. Формує на території медичного обслуговування групи пацієнтів диспансерного спостереження, проводить динамічний нагляд за диспансерними групами хворих на алергологічі захворювання, корегує необхідну планову терапію.
2.6. Контролює вірність проведення діагностичних та лікувальних процедур, експлуатації апаратури та обладнання, раціональне використання реактивів, алергенів, медикаментів, виконання правил техніки безпеки та охорони праці.
2.7. Проводить скринінг алергічних захворювань та станів на закріпленій за ним території діяльності.
2.8. Опікує хворих на алергічну патологію, що знаходяться на лікуванні в денному стаціонарі терапевтичного профілю, на території, підлеглій його діяльності. Надає консультативну алергологічну допомогу закладам та органам охорони здоров’я.
2.9. Бере участь у профілактичних оглядах груп ризику, родичів алергологічних хворих.
2.10. Визначає потребу в апаратурі, алергенах, реактивах, медикаментах, організує та забезпечує їх облік, зберігання та правильне використання.
2.11. Проводить санітарно-просвітницьку роботу з питань алергології на території діяльності.
2.12. Оформлює медичну документацію, веде облік за встановленими зразками.
2.13. Підтримує постійний організаційно-методичний зв’язок з міськими (АРК, обласними, Українськими) алергологічними медичними центрами.
2.14. Підвищує свою кваліфікацію на циклах тематичного удосконалення (щороку), передатестаційних циклах (кожні 5 років), науково-практичних конференціях, семінарах, перебуванні на робочому місці згідно з планом.
2.15. Контролює роботу підлеглих фахівців, котрих навчає згідно з затвердженими програмами з алергології.
2.16. Подає звітність за встановленими формами відповідно до затверджених форм та у встановлених термінах.

3. Лікарю-алергологу надається право
3.1. Встановлювати діагноз алергічного захворювання, визначати методи лікування та профілактики за висновком клініко-лабораторних досліджень та клінічних спостережень.
3.2. Направляти хворих на консультацію до інших спеціалістів, в алергологічні відділення, Українські науково-методичні та консультативні медичні центри алергологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха при Інституті отоларингології ім.О.С.Коломійченко АМН України, алергічних захворювань легень при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України, науково-методичного центру алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та харчової алергії при кафедрі медичної генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика при наявності показань.
3.3. Проводити (брати участь) скринінг алергологічних захворювань на території обслуговування.
3.4. Брати участь в проведенні епідеміологічних та клінічних наукових дослідженнь з алергопатології міжнародного та вітчизняного рівня.
3.5. Вносити пропозиції відносно організаційно-методичного удосконалення своєї роботи та щодо вирішення спеціальних питань діагностики, лікування та профілактики алергопатології.
3.6. Брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях за спеціальністю, бути членом різноманітних громадських та професійних організацій.
3.7. Користуватись статистичними даними, що отримує в разі потреби у встановленому порядку.
3.8. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах, з’їздах, конференціях, семінарах, нарадах, тематичних циклах післядипломної підготовки з алергології.

Директор Департаменту
організації медичної допомоги
населенню М.П. Жданова

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования