Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Аллерголог

Справочник по аллергологии

Інсектна алергія. Протокол надання медичної допомоги при інсектній алергії

Код МКХ-10 – L.50.8

Інша кропив’янка

Інсектна алергія (ІА) – алергічна реакція, що виникає на контакт з комахами чи продуктами їх життєдіяльності (укуси, вдихання частинок тіла комах, потрапляння до шлунково-кишкового тракту тощо).
Згідно з класифікацією U.R Muller (1990), алергічні реакції на укуси можуть бути місцевими і системними. Системна реакція на укуси комахами може мати легкий, середньоважкий і важкий перебіг, а також проявлятися у вигляді анафілактичного шоку.
Крім того, за часом виникнення і механізмом розвитку виділяють ранні та пізні реакції на укуси.
Діагностичні критерії:
а) клінічні:
- набряк і гіперемія в місці ужалення в діаметрі більше 10 см, що зберігаються більше доби;
- системні прояви алергічної реакції на ужалення перетинчастокрилими комахами в залежності від ступеня тяжкості (див. табл. 11);
- відсутність алергічної реакції на перше в житті ужалення, але тяжкість реакції зростає з кожним послідуючим ужаленням.
Для системних алергічних реакцій на укуси комах характерні чотири ступені тяжкості.
б) алергологічні:
- позитивні шкірні тести з алергенами тіла чи жалючого апарату комах;
- підвищення рівня специфічних IgE чи IgG-антитіл.
Згідно з даними літератури, у 90% осіб з системними реакціями на ужалення перетинчастокрилими комахами спостерігаються позитивні результати шкірного тестування. При локальних алергічних реакціях результати шкірних проб позитивні в 73-80% випадків.
За даними Гущина І.С., Hoffmanа D., кореляція результатів радіалергосорбентного тесту з прямими шкірними тестами відмічена в 91% випадків. При системних алергічних реакціях IgE-антитіла виявляються в 70-90%, при місцевих – у 52% випадках.

Діагностика

Обстеження
· Обов’язкові обстеження
- Збирання алергологічного анамнезу.
- Обстеження алерголога (має відрізнити звичайну або посилену реакцію на укуси комах від алергічної реакції).
- Шкірне тестування (прик-тест) з інсектними алергенами (проводиться не раніше 3-4 тижнів після ужалення – рефрактерний період).
· Додаткові обстеження
- Визначення рівня загального IgE.
- При неможливості постановки тестів in vivo, постановка тестів in vitro – визначення рівня IgE та IgG антитіл до алергенів із тіла та отрути бджіл та ос.

Лікувально-профілактичні заходи

А. Елімінаційні заходи
Комплекс заходів, спрямованих на усунення чи обмеження контакту з відповідними алергенами осіб, що є контингентом ризику з виникнення інсектної алергії (ІА). В місцях, де можливий контакт з відповідними комахами, необхідно:
- прикривати більшу частину тіла одягом, взуттям, рукавичками;
- не вживати їжу на відкритому повітрі;
- не користуватися ароматизованим милом, шампунями, іншою косметикою;
- в присутності комах не робити різких рухів;
- триматися подалі від пасік;
- не проводити курси апітерапії;
- не вживати мед та інші продукти бджолярства;
- закривати вікна та двері спеціальними сітками;
- постійно при собі мати аптечку швидкої допомоги з протишоковим набором.
Б. Лікування
· Гостра алергічна реакція.
Місцева алергічна реакція:
- накласти джгут на кінцівку вище місця укусу;
- жало, що залишилося в шкірі хворого, необхідно видалити, без травмування мішечка з отрутою;
- на місце укусу прикласти лід;
- місце укусу рекомендовано обколоти 0,1% розчином адреналіну в дозі 0,3-0,5 мл на 4,5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;
- при значній місцевій і загальній реакції підшкірно вводять 0,2-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну;
- антигістамінні препарати першого покоління вводять внутрішньом’язево (при нормальному артеріальному тиску);
- показані антигістамінні препарати другого (лоратадин або цетирізин по 10 мг на добу) і третього поколінь (фексофенадин 180 мг 1 раз на добу) протягом 2-3 днів;
- місцево рекомендовано мазі з вмістом глюкокортикостероїдів (целестодерм, метилпреднізолон, мометазон тощо), феністіл-гель 2-4 рази на добу.
Системні алергічні реакції.
Лікування проводиться в терапевтичному або алергологічному відділенні протягом 5-10 днів:
- при зниженому артеріальному тиску – в/в введення адреналіну, мезатону;
- в/в введення глюкокортикостероїдів (дексаметазон 4-8 мг, преднізолон 30-60 мг);
- в/в введення антигістамінних препаратів (тавегіл 2 мл 0,1% розчину, супрастин 1мл 2,5%) – при нормальному артеріальному тиску;
- антигістамінні препарати першого покоління (тавегіл 0,001 г 2-3 рази на добу, супрастин 0,25 г 3-4 рази на добу), другого або третього покоління (лоратадин, цетирізин, фексофенадин 1 раз на добу) протягом 7 днів;
- при виникненні бронхообстуктивного синдрому – еуфіліну 2,4% 10 мл на ізотонічному розчині натрію хлориду в/в.
· Лікування анафілактичного шоку при ІА (див. протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
· Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- Хворі підлягають лікуванню у невропатолога.
Специфічна імуннотерапія алергенами (СІТ).
СІТ інсектними алергенами абсолютно дозволяється хворим з системними алергічними реакціями на укуси перетинчастокрилих і позитивними результатами шкірних тестів. Можливі різні схеми проведення СІТ (тривалі, прискорені, ультрашвидкі). Вибір схеми лікування здійснює лікар-алерголог. Частіше рекомендується проведення СІТ алергенами із жалючого апарату комах парентеральним методом за класичною схемою. Лікування доцільно розпочинати алергеном в субпороговій концентрації в дозі 0,1 мл. Подальше підвищення дози проводиться на 0,2 мл до
0,8 мл, після чого концентрація алергену підвищується в 10 разів, а доза знову повторює свій цикл від 0,2 до 0,8. Кожна наступна доза може бути введена лише за умови відсутності системної чи місцевої реакції на попередньо введену дозу. Підвищення дози алергену здійснюється щоденно до досягнення дози 10-2, після чого переходять на введення підтримуючих доз від 0,1 мл до 0,8 мл один раз у 2 тижні, а в подальшому 0,5 мл 10-1 1 раз на місяць протягом не менше 3 років. Бажано, щоб загальний курс СІТ тривав (включаючи підтримуючу терапію) до 3 років. СІТ проводиться виключно лікарем-алергологом, підтримуючий курс може проводитися лікарями, підготовленими з цих питань (сімейними лікарями, терапевтами, педіаторами) під дистанційним контролем алергологів.

Вимоги до фармакотерапії
З ряду антигістамінних засобів при наданні невідкладної допомоги бажано використовувати препарати першого покоління в ін’єкційних формах, а при зникненні гострих проявів реакції – препарати другого та третього поколінь для внутрішнього застосування. З глюкокортикостероїдних препаратів бажано використовувати дексаметазон або метилпреднізолон, преднізолон.

Критерії ефективності та очікуваних результатів лікування
В результаті лікування алергічних реакцій на укуси комах бажано досягти:
- ліквідації чи значного зменшення проявів алергічних реакцій на укуси;
- покращення якості життя хворих на ІА (здатність повноцінно працювати, навчатися і відпочивати);
- попередження переходу легких проявів ІА у більш тяжкі;
- кінцева мета СІТ – відсутність реакцій або ж значне зниження тяжкості клінічної симптоматики внаслідок зниження чутливості до інсектних алергенів;
- бажано досягти повної ліквідації клінічних проявів анафілактичної реакції.

Клинический опыт

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання