Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Аллерголог

Справочник по аллергологии

Поліноз (сінна лихоманка)

Вторинна медична допомога

А. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Шифр, згідно з МКХ-10: J30.1

Перелік документів, необхідних для ведення хворого із таким діагнозом за даним діагнозом, затверджений МОЗ (наказ МОЗ України від 26.07.1999 №184).
1. Журнал обліку прийому хворих і відмови у госпіталізації (ф.№001/о).
2. Амбулаторна карта хворого (ф.№025/о).
3. Стаціонарна карта хворого (ф.025-2/о).
4. Статистична карта вибулого із стаціонару (ф.№066/о).
5. Листок обліку і надходження хворих (ф.№007/о).

Б. СТАНДАРТ
Розроблений на основі адаптованих клінічних рекомендацій на підставі даних доказової медицини (табл. 1)

В. АЛГОРИТМИ

Алгоритм виявлення і лікування хворих на поліноз

Алгоритм маршрутизації ведення пацієнтів з полінозом

Г. ОПИС ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЦЕСУ НАДАННЯ ДОПОМОГИ

I. Клінічна частина

Збір анамнезу

В принципі, постановка діагнозу полінозу в типових випадках є нескладною. Для цього достатньо правильного зібраного алергологічного анамнезу з ідентифікацією провідних клінічних симптомів: явищ ринокон’юнктивіту, який є основним проявом полінозу. Значно рідшими симптомами є алергічний фарингіт, отит (особливо у дітей), пилкова бронхіальна астма (БА), дерматит, eнтерит. Описаними є також пилкова інтоксикація, прояви зі сторони ЦНС типу епілепсії, синдрому Мeньєра, а також вісцеральні ураження печінки, серця, легень (eозинофільний інфільтрат), статевих органів (особливо – у дівчат), сечовивідних шляхів. Обов’язковою ознакою є сезонність загострень, посилення їх у суху і послаблення у вологу погоду (при пилковій етіології полінозу), позитивний вплив антигістамінних препаратів тощо.
При важкому багаторічному перебігу полінозу у 30%-40% хворих він може ускладнитися пилковою БА, тобто класичними нападами ядухи, що виникають у хворих в період пилкування відповідних рослин чи викидів спір грибів.
Попадання алергену у шлунково-кишковий тракт викликає його враження: нудоту, блювання, болі у животі, пронос, а також можливе виникнення ринокон’юнктивіту. Подібні явища можуть виникнути не тільки в період пилкування рослин, але й при вживанні у їжу певних продуктів. Наприклад, у хворих з алергією на пилок дерев вживання у їжу горіхів, яблyк, меду, черешень, вишень, коньяку (він витримується у дубових бочках); у осіб з алергією до пилку злакових рослин – при вживанні у їжу хлібобулочних виробів, халви, олії, зернят тощо. Можливі й інші перехресні реакції. Все це певним чином ускладнює діагностику полінозу.
Залежно від строків палінації рослин, виділяють:
- весняні полінози, обумовлені пилкуванням дерев;
- весняно-літні полінози, обумовлені пилком лучних та злакових трав;
- літньо-осінні полінози, що обумовлені пилком бур’янів.
Різні регіони України різняться переліком рослин, що можуть викликати поліноз, а також часом їх пилкування.
Полінози можуть бути обумовлені також сенсибілізуючим впливом спор грибів. У цьому випадку поліноз може мати інтермітуючий характер (строки викиду спор грибів в Україні є невизначеними).

Діагностика, в тому числі диференціальна діагностика

Після збирання скарг, анамнезу і виявлення характерних для полінозу ознак незалежно від рівня медичного закладу слід провести шкірне тестування з набором мікст-алергенів для скринінгу АЗ. Після цього при наявності позитивної реакції на одну з пилкових сумішей потрібні консультація алерголога (уточнення скарг і анамнезу), шкірне тестування (прик-тест) набором моноалергенів (уточнення етіологічного фактору).
З метою диференціальної діагностики доцільно провести консультацію отоларинголога зі взяттям мазків-відбитків зі слизової оболонки носу (з метою виключення неалергічних захворювань носа, ускладнень полінозу); консультацію офтальмолога (з метою виключення неалергічних захворювань очей, визначення ступеня їх ураження); спірографію (з метою виявлення явного або прихованого бронхоспазму – загроза розвитку БА).
В окремих випадках необхідні провокаційні (назальні, очні) проби з алергенами, при умові сумнівного прик-тесту з відповідними алергенами:
а) з суб’єктивною реєстрацією погіршення носового дихання або почервоніння кон’юнктиви ока;
б) з реєстрацією підвищення назального опору за допомогою риноманометрії або зміни офтальмологічної картини за допомогою обстеження щільовою лампою.
За наявності (у період пилкування рослин) скарг з боку інших органів і систем (шкіри, сечовивідних шляхів, серця, нервової системи тощо) – консультація відповідних фахівців та призначення ними інструментального і лабораторного дообстеження.

Лікування

· У сезон пилкування
При ураженні тільки носа або тільки очей (трапляється дуже нечасто) – застосування неседативних антигістамінних препаратів, кромонів; при недостатній ефективності – інтраназальних глюкокортикостероїдів (ІГКС). При комбінованому ураженні (ринокон’юнктивальний синдром тощо) і недостатньому ефекті від антигістамінних препаратів та ІГКС – додаткове застосування очних крапель з антигістамінними або гормональними препаратами.
У якості допоміжних засобів можуть використовуватися деконгестанти (короткостроково) та інші сертифіковані в Україні методи лікування, при умові об’єктивного контролю за їх ефективністю.
Хірургічні та напівхірургічні засоби як самостiйні методи лікування не застосовуються. Вони можуть бути виконані хворим при деформаціі внутрішньоносових структур, розвитку гіпертрофічного риніту, поліпозу носа тощо.
· Поза сезоном пилкування
Призначення специфічної імунотерапії (СІТ). Можливі різні схеми (тривалі, прискорені) і форми проведення СІТ (парентеральна, неінвазивна – пероральна, ендоназальна тощо). Бажано, щоб загальний курс СІТ (включаючи підтримуючу терапію) тривав 3-5 років. Основний курс СІТ проводиться виключно лікарем-алергологом, підтримуючий може проводитися підготовленими з цих питань лікарями (оториноларингологам, сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами) під дистанційним контролем алергологів.
Лікування полінозу має проходити в амбулаторних умовах.

Загальні вимоги до результатів терапії полінозу
В результаті лікування полінозу бажано досягти:
- ліквідації чи значного зменшення проявів АР (закладення і виділень з носа, свербіння, чхання);
- ліквідації чи значного зменшення очних симптомів (кон’юнктивіту, блефариту);
- повної ліквідації інших проявів полінозу (проявів зі сторони шкіри, сечовивідної, статевої, неврологічної систем тощо);
- поліпшення якості життя хворих на поліноз (здатність повноцінно працювати, навчатися і відпочивати у період пилкування рослин або викиду спір грибів) ;
- недопущення трансформування полінозу у БА, стійке порушення функцій органів зору;
- запобігання розвитку нових проявів АЗ або ускладнень (медикаментозний риніт, медикаментозна алергія, грибкові ураження тощо).

Реабілітація

При задовільних результатах СІТ – щорічний огляд хворого алергологом у період пилкування відповідних рослин. При незадовільних результатах СІТ– фармакотерапія полінозу, яку слід починати за 2 тижні до пилкування відповідних рослин. Ускладнення полінозу (виникнення БА) слід лікувати згідно з відповідними протоколами.

Профілактика

Елімінаційні заходи включають максимальний захист дихальних шляхів, слизових оболонок і шкіри від дії аероалергенів.

II. Кадрові і матеріально-технічні ресурси

1. Кваліфікація персоналу, що надає допомогу.
Навичками збирання алергологічного анамнезу мають володіти лікарі всіх спеціальностей. Проводити скринінг АЗ (анкетне опитування і тестування за допомогою набору мікст-алергенів для скринінгу АЗ) можуть лікарі широкого фаху (терапевти, педіатри, сімейні лікарі тощо), які пройшли підготовку на спеціальних короткотермінових курсах і отримали відповідний сертифікат. Консультативний огляд хворих на поліноз мають проводити лікарі-спеціалісти (алерголог, отоларинголог, офтальмолог). Лікувати поліноз в гострий період можуть всі вищенаведені лікарі, а проводити СІТ – виключно лікарі-алергологи.
2. Трудові (часові) ресурси.
Часові витрати медичних працівників, пов’язані з обстеженням і лікуванням хворих на поліноз, регламентуються затвердженими галузевими нормативами.
3. Матеріали.
Матеріальне забезпечення для діагностики полінозу включає анкети-опитувальники, набори мікст-алергенів для скринінгу АЗ, моноалергени, лабораторні засоби, для лікування – фармакопрепарати, алергени для СІТ.

Схема терапії полінозу

4. Обладнання.
Окрім вищенаведених наборів діагностичних і лікувальних алергенів, при консультації оториноларинолога може бути потрібним ендоскоп, офтальмолога – щільова лампа, а також для виявлення закритого бронхоспазму – спірограф, а для проведення провокаційних проб – ринопневмометр.

Д. Індикатори якості для моніторингу лікування полінозу на другому рівні медичної допомоги (табл. 2)

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования