Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Аллерголог

Справочник по аллергологии

Алергічна бронхіальна астма

Алергічна бронхіальна астма (АБА) – хронічне запальне захворювання переважно нижніх дихальних шляхів, у якому приймає участь значна кількість клітин та медіаторів запалення, що обумовлене спільним впливом екзогенних (алергени) та ендогенних факторів (атопія, схильність до гіперреактивності бронхів), яке характеризується бронхоспазмом (на початкових стадіях є зворотнім), що поступово переходить у напади ядухи, спастичного кашлю з набряком слизових оболонок бронхів, їх гіперсекрецією.
Поширеність БА серед населення коливається між 3 і 11% (в Україні, за розрахунковими даними, 3-5%). Летальність внаслідок БА складає, в середньому, від 2 до 4%.

Офіційна класифікація ВООЗ, згідно МКХ-10

1. Переважно алергічна астма:
а) алергічний бронхіт;
б) алергічний риніт з астмою;
в) атопічна астма;
г) екзогенна алергічна астма;
д) сезонна лихоманка з астмою.
2. Неалергічна астма:
а) ідіосинкразична;
б) ендогенна.
3. Змішана астма.
4. Неуточнена астма.
Наведена класифікація не відповідає вимогам клініцистів, оскільки не дає змоги «тісніше» прив’язати класифікацію до певних фармпрепаратів, розробити і спростити технологію лікування БА. Рішенням цієї проблеми стало прийняття Міжнародного Консенсусу з БА, який розробив робочу класифікацію БА за ступенями важкості. На основі цього Консенсусу вітчизняними авторами було сформульовано визначення і нову класифікацію БА також за ступенями тяжкості (табл. 1).

Ступінь тяжкості БА, як видно з табл. 1, визначається кількістю нічних симптомів на тиждень, денних симптомів на день та тиждень, кратності застосування бета2-агоністів короткої дії, ступенем порушення фізичної активності та сну, значень та коливань ОФВ-1 чи ПСВ. Необхідно відзначити, що визначення ступеня тяжкості БА за цими показниками є можливим тільки до призначення лікування. Якщо хворий отримує протиастматичну терапію, то її обсяг також повинен бути врахований. У подальшому вже достатньо динамічного нагляду за хворим за допомогою клініко-анамнестичних даних, функціональних тестів (ОФВ-1, ПСВ, проби Тифно).
Алергічні механізми БА (тобто, власне, АБА) займають в структурі БА майже 80% у дітей і понад 60% – у дорослих. Саме це робить доцільним виділення варіанту АБА і певної корекції напрацьованих методів її діагностики, моніторингу і лікування.
У 2006 році GINA рекомендувала замінити поділ БА за ступенем тяжкості, яким кілька років користувалися лікарі світу на поділ БА за ступенем її контрольованості. БА перібігає із періодами загострення та ремісії, можливий також гострий перебіг БА або астматичний стан.

Клінічна картина

Найчастіше симптомами АБА є:
- кашель, більш інтенсивний вночі та при фізичному навантаженні;
- епізодичні свистячі хрипи в легенях;
- відчуття скутості грудної клітки.
Прояви симптомів здебільшого посилюються вночі та у ранні ранкові години і пробуджують хворого; виникають або погіршуються при фізичному навантаженні, вірусній інфекції, впливі алергенів, палінні, перепаді зовнішньої температури, сильних емоціях (плач, сміх), дії хімічних аерозолів, прийомі деяких ліків (нестероїдні протизапальні препарати, бета-блокатори).
Характерною є добова та сезонна варіабельність симптомів.

Таблиця 2. Рівні контролю АБА

Діагностика і диференційна діагностика БА

Діагностика БА базується на:
1. Клінічних симптомах.
2. Порушеннях функції зовнішнього дихання (ФЗД).
3. Результатах алергологічних дослідженнь.

Послідовність діагностики АБА:
1) ідентифікація та інтерпретація нападу ядухи чи його еквівалентів (wheezing) – без цього діагноз БА є неможливим;
2) алергодіагностика (in vitro та за необхідності – in vivo) – у значній частині випадків (при початкових формах АБА) дає змогу встановити етіологічний (причинний) діагноз АБА;
3) дослідження ФЗД, по-перше, дають змогу підтвердити чи відкинути діагноз БА, по-друге, встановити (разом з іншими методами) ступінь її тяжкості і, по-третє, підібрати оптимальні бронхолітичні засоби;
4) додаткові методи – рентгенологічний, імунологічний, біохімічний, мікробіоло-гічний, ультразвуковий тощо також сприяють проведенню диференційного діагнозу АБА, виявленню супутніх захворювань тощо.
Постановка діагнозу АБА є, як правило, досить нескладною справою.
У періоді між нападами присутня експіраторна задишка, на відстані можна вислухати сухі хрипи (при аускультації легенів – сухі свистячі та дзижчачі хрипи). У періоді між нападами хрипи можуть бути відсутні (легкий перебіг БА) чи вислуховуватися у незначній кількості. При дослідженні ФЗД виявляють обструктивний тип порушення вентиляції (зниження ОФВ-1, залежно від ступеня тяжкості БА, – від 15 до 45%, коефіцієнта Тифно, МОС-50 та МОС-75 і їх значне відновлення після вдихання бронхолітиків, зниження цих показників при провокаційних пробах з «причинними» АГ).
Вказівка у анамнезі на 3 чи більше нападів ядухи протягом останнього року (у дітей – періодичне виникнення дистанційних хрипів, свистів) вказує на високу вірогідність захворювання на АБА. При цьому слід провести диференціальну діагностику з неалергічними захворюваннями чи станами, що мають подібну симптоматику: серцевою астмою (СА), хронічним обструктивним бронхітом (ХОБ), гострими запальними захворюваннями (ГЗЗ) легень неалергічного характеру – бронхіолітом, пневмоніями, вірусними інфекціями, слабкістю мембранозної частини трахеї (СМТ), ателектазом (А), екзогенним алергічним альвеолітом (ЕАА) (табл. 3).
 

Лікування АБА

1. Елімінація алергенів або заходи, спрямовані на мінімізацію контакту з причинно-значущим алергеном (алергенами).
2. Фармакотерапія.
3. Специфічна імунотерапія (СІТ).
4. Інформування хворих.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Практикум врача

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования