Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Аллерголог

Справочник по аллергологии

Інсектна алергія

Інсектна алергія (ІА) – алергічні реакції на різного роду контакт із комахами чи продуктами їх життєдіяльності (ужалення, укуси, вдихання, торкання, попадання до ШКТ).
Перелік найбільш небезпечних стосовно ІА комах включає:
1. Надсімейство Apoidea (бджолині), серед якого виділяють, зокрема, сімейство Apidae, представлене багатьма родами, в тому числі родом Apis (до нього входить вид Apis mellifera – медоносна бджола), рід Bombus (джмелі) тощо.
2. Надсімейство Vespoidea (складчатокрилі оси), до якого належить сімейство Vespidae (паперові оси, суспільні оси). Це сімейство включає низку родів, у тому числі роди Vespula та Pseudovespa, до яких відносяться усі види ос, в тому числі вид звичайна оса (Pseudovespa vulgaris), рід Vespa (шершні), рід Polistes (до нього відносять різні види ос, що живуть малими групами).
Як вказує Р.М. Хаітов (2002), нараховується близько 420 видів комах, 75% яких живуть у 3 м над поверхнею землі чи до 30 см під нею. Найбільш небезпечними стосовно ІА є бджоли, оси, мурахи, комарі, мухи, клопи, таргани. При ужаленні до організму людини потрапляє близько 36-1000 мкг отрути, яка має як виражені токсичні властивості, так і значну сенсибілізуючу активність.
ІА реєструється у 0,4-4% населення. ІА зустрічається в 20% бджолярів. У США алергічні реакції частіше розвиваються внаслідок ужалення складчастокрилими осами (47%), у тому числі паперовими осами (14%), бджолами (27%), рідше – джмелями і шершнями (6%). Є дані, що від укусів перетинчастокрилих комах, великою мірою, внаслідок алергічного характеру реакцій, гине більше людей, ніж від укусів скорпіонів і павуків (де переважають токсичні реакції). У Великій Британії від укусів бджіл щорічно гине до 5 осіб, у США – понад 100.
Речовини-гістамінолібератори, які містяться в отруті комах, можуть викликати у здорової несенсибілізованої людини місцеву реакцію шкіри у вигляді ділянки помірної гіперемії, набряку, болючості, свербіння. Зазвичай це ознаки реакції на токсин, що іноді виявляється подібною до алергічної реакції, за рахунок гістаміну і гістаміноліберуючих речовин, що містяться у слині та отруті комах. Такі реакції відрізняються від алергічної короткотривалістю і, як правило, не потребують лікування. Реакція на ужалення токсичного характеру (частіше – при ужаленні одночасно кількома комахами) характеризується переважно загальними симптомами: головним болем, нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла. Виражені токсичні реакції спостерігаються у 5-7% людей і становлять небезпеку, головним чином, лише при одночасних численних ужаленнях.
Типова алергічна реакція на ужалення перебігає за негайним типом (ГНТ) з підвищенням у сироватці крові загального і алергенспецифічного IgЕ. Крім того, отрута перетинчастокрилих може стати причиною імунопатологічних захворювань, що мають перебіг за імунокомплексним типом з продукуванням IgG та IgМ: сироваткоподібного синдрому, васкуліту, нефриту, тромбоцитопенічної пурпури, мієліту. Істинні алергічні реакції на укуси комах, як правило, з кожним наступним укусом мають усе тяжчий перебіг і можуть закінчитися фатально. Виділяють місцеві й загальні, ранні і пізні реакції на ужалення.

Місцева алергічна реакція на ужалення виникає уже через кілька хвилин і проявляється гострим болем в місці укусу, вираженим свербінням, гіперемією, появою папули та, інколи, набряком тканин, дрібнокрапчатими відсівами навкруги. Як правило, вона зникає протягом 6-24 годин. Дуже складно віддиференціювати у подібних випадках суто алергічну реакцію від токсичної, оскільки комаха впорскує у шкіру велику кількість як біологічно активних речовин (гістаміну, гіалуронідази, фосфоліпази А, серотоніну), так і АГ.
При пізній місцевій IgE-залежній реакції набряк, гіперемія шкіри можуть розвинутися через 4-6 годин після ужалення і зберігатися більше доби. Пізні IgG-залежні алергічні реакції розвиваються через 6-12 годин після ужалення і можуть проявлятися генералізованим васкулітом із залученням в процес судин шкіри, внутрішніх органів (нирок, печінки), ураженням нервової системи, що інколи нагадують синдром сироваткової хвороби. Описані й більш віддалені реакції на укуси (імунокомплексні чи уповільненого типу), які виникають через 2-20 днів після ужалення і можуть проявлятися синдромом сироваткової хвороби, кропив’янки, набряку Квінке, геморагічним висипом.
Системна алергічна реакція проявляється головним болем, нудотою, блюванням, судомами, підвищенням температури тіла. Ступінь вираженості реакції коливається від легкої (свербіння усього тіла, висипи на віддалених від укусу ділянках тіла) до середньотяжкої (явища утруднення дихання, захриплості, дистанційних хрипів і свистів) і тяжкої – у вигляді анафілактичного шоку (падіння артеріального тиску, порушення свідомості, мимовільні сечовиділення і дефекація). Частіше системна реакція виникає через 20-60 хвилин після ужалення.
Алергічну природу реакцій на укуси комах підтверджує їх повторюваність і закономірне погіршення клінічного стану із кожним наступним укусом, позитивні шкірні проби з АГ відповідної комахи. На користь токсичних реакцій говорить однотипність проявів, незалежно від кількості укусів і виду комахи, негативні шкірні проби з інсектними АГ.

Лікування гострої реакції

Жало, що залишилося у шкірі хворого після укусу, необхідно видалити. На ЦК місце кладуть лід. При значній місцевій і загальній реакціях підшкірно вводять 0,2-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну. Антигістамінні препарати I покоління вводять внутріщньом’язово. У разі критично важких проявів ІА (розвитку анафілактичного шоку чи набряку гортані), лікування відповідає наведеним вище методикам.

Профілактика

Профілактика тяжких проявів ІА полягає у попередженні укусів комахами і недопущенні проявів наслідків ужалення у сенсибілізованих осіб. Для виконання першого завдання особам, що належать до групи ризику щодо розвитку ІА, в місцях, де можливий контакт з відповідними комахами, необхідно закривати більшу частину тіла одягом, взуттям, рукавичками, не їсти на відкритому повітрі, не користуватися ароматизованим милом, шампунями, іншою косметикою, в присутності комах не робити різких рухів. Хворий повинен мати при собі шприц із розчином епінефрину (або шприц та ампулу адреналіну) і вміти ввести препарат собі самостійно.
Інший вид профілактики – проведення СІТ АГ, виготовленими з тіла чи отрути відповідної комахи.
СІТ проводять тільки хворим із негайною реакцією на ужалення, при інших формах алергії вона є неефективною. Це вирішується після кожного тестування з відповідними АГ. СІТ показана особам, у яких розвивається системна алергічна реакція на укуси комах, тільки за наявності у них позитивних результатів тестування із відповідними інсектними АГ.
Тривалість проведення СІТ інсектними АГ складає 3 роки (з урахуванням підтримуючої імунотерапії) у осіб з мало вираженими алергічними реакціями на укуси комах і 5 років – у осіб з анафілактичними реакціями. ЇЇ ефективність, за даними більшості авторів, перевищує 90%.
Іншу важливу інформацію щодо ІА можна знайти у розділах 8 і 10 («Протоколи…» та «Проекти стандартів…»).

Клинический опыт

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання