Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Хирург

Стандарты организации и профессионально ориентированные протоколы оказания медицинской помощи больным с неотложной хирургической патологией органов брюшной полости

Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із гострою шлунково-кишковою кровотечею

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із синдромом Малорі-Вейса

Діагноз: Синдром Малорі-Вейса

МКХ-10: К22.6

Визначення
Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром (синдром Малорі-Вейса) – це гостра кровотеча із розташованих уздовж розривів слизової оболонки кардіального відділу шлунка.

Скарги
Блювання свіжою кров’ю, гикавка, кашель, загальна слабкість, «мерехтіння» перед очима, запаморочення.

Анамнез
Захворювання найчастіше виникає при нестримному блюванні після переїдання, зловживання алкоголем на фоні хронічного гастриту, вікового атеросклерозу. Характерна відсутність виразкового анамнезу, наявність епізоду фізичного перенапруження, натужного кашлю.

Об’єктивний стан
Залежить від темпу кровотечі і об’єму крововтрати, наявності та виразності вітальних розладів, обумовлених гіпоксією, що виникла. Фізикальні та перкуторні зміни з боку черевної порожнини не характерні. Ректально – мелена.

Лабораторна діагностика
Необхідно визначити гемоглобін, кількість еритроцитів, гематокрит, визначити масу тіла, розрахувати належний ОЦК, розрахувати дефіцит ОЦК.
Інструментальна діагностика
Найбільш об’єктивний метод – фіброгастродуоденоскопія, яка дозволяє виявити радіальні тріщини слизової оболонки кардіального відділу шлунка.

Показання до стаціонарного лікування
Клініко-лабораторні ознаки кровотечі.

Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з синдромом Малорі-Вейса
А. Внаслідок кровотечі:
– гіповолемічний шок;
– поліорганна недостатність.

Б. При наявності операції – післяопераційні ускладнення:
а) З боку об’єкту операції – рецидив кровотечі, недостатність швів гастротомного отвору.
б) З боку черевної порожнини та операційної рани: абсцеси черевної порожнини, нагноєння операційної рани.
в) З боку інших органів та систем: пневмонія, серцево-судинні порушення, поліорганна недостатність.

Рекомендації після виписки хворого із стаціонару:
– дотримання режиму прийняття їжі;
– попередження дій, які призводять до підвищення внутрішньочеревного тиску;
– обмеження прийому алкогольних напоїв;
– обстеження на предмет наявності грижі стравохідного отвору діафрагми.

КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБИ

К22.6 Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром
Макет клінічного діагнозу: Синдром Малорі-Вейса з кровотечею,
{Iх,{крововтрата Тхст. тяжкості}}

Активність кровотечі:
I1 – активна струмінна.
I2 – активна капілярна.
I3 – тромбована судина з загрозою кровотечі.
I4 – фіксований згорток крові.
I5 – дрібні тромбовані судини.
I6 – дефект під фібрином.

Ступінь тяжкості крововтрати:
Т1
– легкий ступінь тяжкості
(крововтрата 10-20%, пульс до 90 уд. за 1 хв, АТ>120 мм рт.ст., шоковий індекс П/АТ = 0,54-0,78; Ер. = 4,0-3,5х1012/л; Hb = 120-100 г/л; Ht = 44-38%; діурез = 50-60 мл/год).
Т2 – середній ступінь тяжкості
(крововтрата 21-30%, пульс 90-110 уд. за 1 хв, АТ 120 -80 мм рт.ст., шоковий індекс П/АТ = 0,78-1,38; Ер. = 3,5-2,5 х1012/л; Hb = 100-80 г/л; Ht = 38-32%; діурез = 40-50 мл/год).
Т3 – важкий ступінь
(крововтрата 31-40%, пульс>120 уд. за 1 хв, АТ 80 -70 мм рт.ст., шоковий індекс П/АТ = 1,38-1,5; Ер. = 2,5-2,0 х1012/л; Hb = 80-60 г/л; Ht = 32-22%; діурез = 30-40 мл/год)
Т4 – вкрай важкий ступінь
(крововтрата 41-70%, пульс >120 уд. за 1 хв, АТ<70 мм рт.ст., шоковий індекс П/АТ >1,5; Ер <2 х1012/л; Hb < 60 г/л; Ht <22%; діурез < 30 мл/год).

Код МКХ-10: К22.6 (I1; T3) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 1а – АКТИВНА СТРУМИННА), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
Код МКХ-10: К22.6 (I2; T3) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 1b – АКТИВНА КАПІЛЯРНА), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ

А. Скарги: раптово виникаюча слабкість, запаморочення, непритомний стан, серцебиття, блювання червоною кров’ю із згортками, спрага, чорний кал або «мелена».

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при важкій крововтраті:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації – м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – рідкий чорний кал («мелена»), мимовільна дефекація і сечовипускання.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:
· крововтрата важкого ступеня:
– пульс 110-120 уд. за 1 хв, АТсист. 80-70 мм рт.ст.; ЦВТ < 60 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) 1,38-1,5;
– еритроцити 2,5-2,0 х 1012/л, Нb = 80-60 г/л, Ht = 25-22%; дефіцит ОЦК – 31-40%;
– діурез 30-40 мл/год.

В. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії для проведення інтенсивної медикаментозної та ендоскопічної гемостатичної терапії, поповнення крововтрати та динамічного нагляду.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 12-16 діб.

Д. Критерії якості лікування:
а) стійкий ендоскопічний та медикаментозний гемостаз;
б) при неможливості досягти гемостазу нехірургічним шляхом – операція;
в) після операції – стійкий гемостаз, загоєння рани, відновлення моторно-ева-куаторної функції ШКТ.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належність крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Програмована езофагогастроскопія із впливом на джерело кровотечі з метою гемостазу.

2. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4 л/хв.

3. Місцева гемостатична терапія (з наведених нижче розчинів зробити суміш і пити її ковтками до стійкого гемостазу або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% – 200 мл прр 2 рази;
– Кислота амінокапронова розчин 5% – 100 мл прр 2 рази;
– Норепінефрин розчин 0,2% – 1 мл прр 2 рази.

4. Загальна гемостатична терапія до виключення загрози відновлення кровотечі:
– Етамзилат розчин 12,5% – 2 мл ввс 2 рази;
– Апротинін 100-150 тис.АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл ввк.

5. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня починається із внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до 250-300 мл/хв, після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії зменшується до 30 мл/хв).

Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
натрію хлориду розчин 0,9% ввк, 500 мл, або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на хворого масою 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% 200 мл.

Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввс 500 мл або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввс 500 мл;
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк, до 1000 мл

6. Інотропна підтримка міокарда (при крововтраті 41-70%):
– Допамін розчин 0,5% – 5 мл (ввк, від 4 до 15 мкг/кг/хв) в 0,9% розчині натрію хлориду – 200 мл.

7. Стимуляція діурезу (при ЦВТ=80-120 мм вод.ст.):
– Теофілін розчин 2% ввс, по 2,5 мл 2 рази;
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази;
– Натрію гідрокарбонат розчин 4% до 200 мл ввк.
При неможливості досягти ефективного гемостазу нехірургічними методами показане хірургічне втручання.

8. Антибіотикопрофілактика (початок після ввідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс, або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс; Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.

9. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Дифенгідрамін розчин 1% – 1 мл ввс 1 раз;
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 1 раз.

10. Багатокомпонентна (Натрію оксибутират та кетамін) в/в анестезія з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення гострої крововтрати важкого або вкрай важкого ступеня).
– Кисень медичний.
Індукція:
– Натрію оксибутират розчин 20% – 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
– Кетамін розчин 5% – 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній в/в 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% – 10 мл, ввс 100 мг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг; більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Піпекуронію бромід 0,05-0,1 мг/кг, або Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід в/в 1-2 мкг/кг/хв, або Рокуронію бромід в/в 5-10 мкг/кг/хв.

11. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній (натрію оксибутират та кетамін) в/в анестезії з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення крововтрати, при потребі – доповнюється розчинами електролітів), на одну годину операції:
– Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк 1 раз;
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 1 раз.

12. Операція: верхньосерединна лапаротомія, гастротомія, зашивання поздовжніх розривів слизової оболонки кардіального відділу шлунка.

13. Інфузійна терапія післяопераційного періоду.
У день операції:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл.

Друга – четверта доба після операції (на одну добу):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк та пентоксифілін 5,0 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 1800 мл;
– Апротинін 100-150 тис. АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл.

14. Парентеральне харчування часткове (з другої доби після операції):
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк 400 мл 1 раз на добу, 2 доби.

15. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м до 3 разів на добу протягом 2 діб,
або нестероїдні протизапальні засоби
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м до 3 разів на добу протягом 3 діб.

16. Відновлення функції зовнішнього дихання – дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
– Санація ротоглотки – 3 доби;
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби;
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).

17. Стимуляція перистальтики:
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб та Неостигміну розчин 0,05% 1мл п/ш 2 рази з другої доби.
– Очисна клізма.

18. Пригнічення шлункової секреції та зв’язування секрету:
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб,
потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 40 мг прр 1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр 1 раз протягом 10 діб, або Пантопразол 20 мг,або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.

При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

Код МКХ-10: К22.6 (I1;T4) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 1а – АКТИВНА СТРУМИННА), КРОВОВТРАТА ВКРАЙ ВАЖКОГО СТУПЕНЯ
Код МКХ-10: К22.6 (I2; T4) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 1b – АКТИВНА КАПІЛЯРНА), КРОВОВТРАТА ВКРАЙ ВАЖКОГО СТУПЕНЯ

А. Скарги: раптово виникаюча слабкість, запаморочення, непритомний стан, серцебиття, блювання червоною кров’ю із згортками, спрага, чорний кал або «мелена».

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при вкрай важкій крововтраті:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації – м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – рідкий чорний кал («мелена»), мимовільна дефекація і сечовипускання.

б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати вкрай важкого ступеня:
· крововтрата вкрай важкого ступеню:
– пульс >120 уд./1 хв, АТсист.< 70 мм рт.ст.; ЦВТ-0 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) > 1,5;
– еритроцити < 2,0x1012/л, Нb < 60 г/л, Ht < 22%; дефіцит ОЦК – 41-70%;
– діурез < 30 мл/год.

В. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії для проведення інтенсивної медикаментозної та ендоскопічної гемостатичної терапії, поповнення крововтрати та динамічного нагляду.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 12-16 діб.

Д. Критерії якості лікування:
а) стійкий ендоскопічний та медикаментозний гемостаз;
б) при неможливості досягти гемостазу нехірургічним шляхом – операція;
в) після операції – стійкий гемостаз, загоєння рани, відновлення моторно-евакуаторної функції ШКТ.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належність крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Програмована езофагогастроскопія із впливом на джерело кровотечі з метою гемостазу.

2. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4 л/хв.

3. Місцева гемостатична терапія (з наведених нижче розчинів зробити суміш і пити її ковтками до стійкого гемостазу або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% – 200 мл прр 2 рази;
– Кислота амінокапронова розчин 5% – 100 мл прр 2 рази;
– Норепінефрин розчин 0,2% – 1 мл прр 2 рази.

4. Загальна гемостатична терапія до виключення загрози відновлення кровотечі:
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази;
– Апротинін 100-150 тис. АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл ввк.

5. Поповнення гострої крововтрати вкрай важкого ступеня починається із внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до 250-300 мл/хв, після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії зменшується до 30 мл/хв).

Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл, або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на хворого масою 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 15-20 мл/кг або більше) ввк, до 1000 мл;
· Альбумін людини розчин 10% 200 мл.

Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10-20 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввс 1000 мл або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввс, 1000 мл;
– Фактор VIII коагуляції крові ввк, 5-10 доз;
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 30 мл/кг) ввк, до 2000 мл.

6. Інотропна підтримка міокарда (при крововтраті 41-70%):
– Допамін розчин 0,5% – 5 мл (ввк, від 4 до 15 мкг/кг/хв) в 0,9 % розчині натрію хлориду – 200 мл.

7. Стимуляція діурезу (при ЦВТ=80-120 мм вод.ст.):
– Теофілін розчин 2% ввс по 2,5 мл 2 рази;
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс. 2 рази;
– Натрію гідрокарбонат розчин 4% до 200 мл ввк.
При неможливості досягти ефективного гемостазу нехірургічними методами показане хірургічне втручання.

8. Антибіотикопрофілактика (початок після ввідного наркозу):
– Цефуроксим 750 мг ввс або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввс; Ампіцилін+сульбактам 1,5 г ввс.

9. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
– Дифенгідрамін розчин 1% – 1 мл ввс 1 раз;
– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3 – 0,6 1 раз.

10. Багатокомпонентна (Натрію оксибутират та кетамін) в/в анестезія з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення гострої крововтрати важкого або вкрай важкого ступеня).
– Кисень медичний.
Індукція:
– Натрію оксибутират розчин 20% – 10 мл ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
– Кетамін розчин 5% – 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
– Суксаметоній в/в 1-2 мг/кг, одноразово;
– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
– Натрію оксибутират розчин 20% – 10 мл, ввс 100 мг/кг/год;
– Кетамін: перша година – 1 мг/хв/60-80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв/60-80 кг; більше 4 годин – 0,4 мг/хв/60-80 кг;
– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
– Піпекуронію бромід 0,05-0,1 мг/кг, або Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв, або Векуронію бромід в/в 1-2 мкг/кг/хв, або Рокуронію бромід в/в 5-10 мкг/кг/хв.

11. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній (Натрію оксибутират та кетамін) в/в анестезії з міорелаксацією та ШВЛ (проводиться на фоні поповнення крововтрати, при потребі – доповнюється розчинами електролітів), на одну годину операції:
– Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк 1 раз;
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк 1 раз.

12. Операція: верхньосерединна лапаротомія, гастротомія, зашивання поздовжніх розривів слизової оболочки кардіального відділу шлунка.

13. Інфузійна терапія післяопераційного періоду:
У день операції:
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк.

Друга – четверта доба після операції (на одну добу):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк та пентоксифілін 5,0 мл;
– Калію хлорид + глюкоза розчин 1800 мл ввк;
– Апротинін 100-150 тис.АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл ввк.

14. Парентеральне харчування часткове (з другої доби після операції):
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення ввк 400 мл 1 раз на добу, 2 доби.

15. Аналгетичні засоби (опіоїди):
– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м до 3 разів на добу протягом 2 діб, або Буторфанол 2 мл та Парекоксиб 40 мг 2 рази в/м до 3 діб.
або нестероїдні протизапальні засоби:
– Кетопрофен розчин 5% 2 мл в/м до 3 разів на добу протягом 3 діб.

16. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
– Санація ротоглотки – 3 доби;
– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби;
– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини, крім годин сну).

17. Стимуляція перистальтики
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб та Неостигміну розчин 0,05% 1мл п/ш 2 рази з другої доби;
– Очисна клізма.

18. Пригнічення шлункової секреції та зв’язування секрету:
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб,
потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 40 мг прр 1 раз, або Лансопразол капс.30 мг прр 1 раз протягом 10 діб, або Пантопразол 20 мг або Рабепразол 10 мг або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.

При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази, або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб;

Код МКХ-10: К22.6 (I2; T2) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 1b – АКТИВНА КАПІЛЯРНА), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К22.6 (I3; T2) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 2a – ТРОМБОВАНА СУДИНА З ЗАГРОЗОЮ РЕЦИДИВУ КРОВОТЕЧІ), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

А. Скарги: загальна слабкість, запаморочення, серцебиття, блювота типу «кавової гущі» і наявність рідкого чорного калу.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті середнього ступеня
тяжкості:
– загальний стан середньої важкості, шкірні покриви бліді, вологі, язик вологий;
– дихання часте;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– при ректальному дослідженні – на рукавичці чорний рідкий кал («мелена»).
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати середнього ступеня
тяжкості:
– пульс 90-110 уд. за 1 хв; АТсист. 120-80 мм рт.ст.; ЦВТ 80-60 мм вод.ст.; шоковий індекс 0,78-1,38;
– еритроцити > 3,5-2,5 x 1012/л, Нb =100-80 г/л, Ht = 38-32%; дефіцит ОЦК – 21-30%;
– діурез 40-50 мл/годину.

В. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії для проведення ендоскопічного контролю якості гемостазу, поповнення крововтрати та динамічного нагляду.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 12-15 діб.

Д. Критерії якості лікування: ендоскопічний і медикаментозний гемостаз.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Ендоскопічний контроль наявності кровотечі
та, при її виявленні, вплив на неї.

2. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Програмована езофагогастроскопія із впливом на джерело кровотечі з метою гемостазу.

3. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4 л/хв.

4. Місцева гемостатична терапія (з наведених нижче розчинів зробити суміш і пити її ковтками протягом 3-4 годин, з подальшим повторенням, до стійкого гемостазу або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр 2 рази;
– Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр 2 рази;
– Норепінефрин розчин 0,2% 1 мл прр 2 рази.

5. Загальна гемостатична терапія до виключення загрози відновлення кровотечі:
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл ввс 2 рази;
– Апротинін 100 тис. АТрОд та 0,9% розчин натрію хлориду – 400 мл ввк.

6. Поповнення гострої крововтрати середнього ступеня починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК – 21-30%, об’єм крововтрати від 1000 до 1500 мл).

Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 700 мл, або Рінгера розчин ввк 700 мл (з розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк, до 700 мл.

Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 700 мл або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк, до 700 мл.

7. Пригнічення шлункової секреції та зв’язування секрету.
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу, або Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб,
потім деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20мг прр по 2 капс.1 раз або Лансопразол капс.30 мг прр по 1 капс. або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.
При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб;

Код МКХ-10: К22.6 (I3; T3) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 2B – ТРОМБОВАНА СУДИНА ІЗ ЗАГРОЗОЮ РЕЦИДИВУ КРОВОТЕЧІ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

А. Скарги: раптово виникаюча слабкість, запаморочення, непритомний стан, серцебиття, блювання кров’ю, спрага, чорний кал.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті важкого ступеня:
– загальний стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – знижений тонус анального сфінктера, на рукавичці – рідка кров або рідкий чорний кал («мелена»).
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня:
– пульс 110-120 уд. за 1 хв; АТсист. 80-70 мм рт.ст.; ЦВТ < 60 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) 1,38-1,5;
– еритроцити 2,5-2,0 x 1012/л, Нb = 80-60 г/л, Ht = 32-22%; дефіцит ОЦК – 31-40%;
– діурез 30-40 мл/год.

В. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії для проведення медикаментозного гемостазу, ендоскопічного контролю його якості та динамічного нагляду.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 13-16 діб.

Д. Критерії якості лікування:
а) ендоскопічний і медикаментозний гемостаз;
б) операція тільки при неефективності всього комплексу ендоскопічної та медикаментозної терапії.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія із впливом на джерело кровотечі (при необхідності).
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Ендоскопічний контроль якості гемостазу
, при необхідності, зупинка кровотечі.

2. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка.
– Програмована езофагогастроскопія із впливом на джерело кровотечі з метою гемостазу.

3. Корекція кисневого обміну інгаляцією киснем через носовий катетер – до 4 л/хв.

4. Місцева гемостатична терапія (зробити суміш і пити її ковтками протягом 3-4 годин, з подальшим повторенням, до стійкого гемостазу або операції):
– Натрію хлорид розчин 0,9% 200 мл прр, 2 рази.
– Кислота амінокапронова розчин 5% 100 мл прр, 2 рази.
– Норепінефрин розчин 0,2% 1 мл прр, 2 рази.

5. Загальна гемостатична терапія:
– Етамзилат розчин 12,5% 2 мл (250 мг) ввс, 2 рази.
– Апротинін 100-150 тис. АТрОд та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл, ввк.

6. Поповнення гострої крововтрати важкого ступеня починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (в/в струминно зі швидкістю до 250-300 мл/хв, після стабілізації гемодинамічних показників темп інфузії зменшується до 30 мл/хв).

Перший венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% 500 мл ввк, або Рінгера розчин 500 мл ввк (з розрахунку на 70 кг).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 10-15 мл/кг) ввк, до 1000 мл
· Альбумін людини розчин 10% 200 мл.

Другий венозний доступ:
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину 500 мл ввс, або препарати гідроксиетильованого крохмалю 500 мл ввс.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк, до 1000 мл.

7. Пригнічення шлункової секреції та зв’язування секрету.
– Інгібітори «протонного насоса» – Омепразол розчин 40 мг ввк 2 рази на добу або антагоністи Н2-рецепторів – Фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб,
потім – деескалаційна терапія з призначенням:
– Омепразол капс. 20мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 10 діб.

При наявності езофагіту:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

8. Стимуляція діурезу: (при ЦВТ=80-120 мм водн.ст.).
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс 2 рази.

Код МКХ-10: К22.6 (I4; T1) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА КРОВОТЕЧА (FOREST 2b – ФІКСОВАНИЙ ЗГОРТОК КРОВІ), КРОВОВТРАТА ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

А. Скарги: помірна слабкість, в анамнезі – блювота типу «кавової гущі», кал оформлений, чорного кольору.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня:
– загальний стан задовільний, шкірні покриви звичайні, язик вологий;
– дихання не порушене;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– при ректальному дослідженні на рукавичці оформлений чорний кал.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати легкого ступеня:
– пульс до 90 уд. за 1 хв; АТсист. > 120 мм рт.ст.; ЦВТ 120-80 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТсист.) 0,54-0,78;
– еритроцити 3,5-5,0x1012/л, Нb = 100-120 г/л, Ht = 44-38%; дефіцит ОЦК – 10-20%, діурез 50-60 мл/год.

В. Госпіталізація у хірургічне відділення для динамічного нагляду та нормалізації дефіциту ОЦК.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 7 діб.

Д. Критерії якості лікування:
а) нормалізація лабораторних показників;
б) стійкий гемостаз.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Корекція крововтрати легкого ступеня тяжкості починається
з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК –10-20%, об’єм крововтрати – до 1000 мл).
– Розчини електролітів (з розрахунку 10-15 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% 1000 мл ввк,
· або Рінгера розчин 1000 мл ввк (з розрахунку на 70 кг маси тіла хворого).
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
препарати гідроксиетильованого крохмалю 700 мл ввк,
· або препарати желатину 700 мл ввк.

2. Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз або Лансопразол капс.30 мг прр по 1 капс. або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 5 діб (потім – в амбулаторних умовах).

3. Антациди:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

Код МКХ-10: К22.6 (I4; T2) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 2b – ФІКСОВАНИЙ ЗГОРТОК КРОВІ), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К22.6 (I6; T2) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 3 – ДЕФЕКТ ПІД ФІБРИНОМ), КРОВОВТРАТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

А. Скарги: загальна слабкість, в анамнезі запаморочення, серцебиття, блювота типу «кавової гущі» або з домішком рідкої крові і згортків, наявність рідкого чорного калу.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті середнього ступеня тяжкості:
– загальний стан середньої важкості, шкірні покриви бліді, вологі, язик вологий;
– дихання часте;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– при ректальному дослідженні – на рукавичці чорний рідкий кал («мелена»);
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати середнього ступеня тяжкості:
– пульс 90-110 уд. за 1 хв, АТсист. = 120-80 мм рт.ст.; ЦВТ = 80-60 мм вод.ст.; шоковий індекс 0,78-1,38;
– еритроцити 3,5-2,5 x 1012/л, Нb = 100-80 г/л, Ht = 38-32%; дефіцит ОЦК – 21-30%;
– діурез 50-40 мл/год.

В. Госпіталізація у хірургічне відділення для динамічного нагляду та корекції дефіциту ОЦК.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 7 діб.
Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення крововтрати;
б) нормалізація лабораторних показників;
в) загоєння тріщин.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Поповнення крововтрати середнього ступеня тяжкості
починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК – 21-30%, об’єм крововтрати – від 1000 до 1500 мл).

Венозний доступ:
– Розчини електролітів (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 700 мл, або Рінгера розчин ввк 700 мл (з розрахунку на 70 кг маси тіла хворого).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк до 700 мл.
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 10 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 700 мл, або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 5-10 мл/кг) ввк до 700 мл.

2. Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. 1 раз, або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 7 діб.

3. Антациди:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

Код МКХ-10: К22.6 (I4; T3) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 2b – ФІКСОВАНИЙ ЗГОРТОК КРОВІ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К22.6 (I5; T3) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 2c – ДРІБНІ ТРОМБОВАНІ СУДИНИ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
Код МКХ-10: К22.6 (I6; T3) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 3 – ДЕФЕКТ ПІД ФІБРИНОМ), КРОВОВТРАТА ВАЖКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

А. Скарги: загальна слабкість, в анамнезі – запаморочення, можливо непритомний стан, серцебиття, спрага, блювання кров’ю, домішки чорного калу.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті важкого ступеня тяжкості:
– стан важкий, шкірні покриви бліді або ціанотичні, вологі, холодні, слизові оболонки сухі;
– дихання часте;
– живіт симетричний, помірно роздутий, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально – може бути знижений тонус анального сфінктера та на рукавичці – чорний кал.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати важкого ступеня тяжкості:
– пульс 110-120 уд. за 1 хв, АТсист. 80-70 мм рт.ст.; ЦВТ < 60 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) = 1,38-1,5;
– еритроцити 2,5-2,0 x 1012/л, Нb = 80-60 г/л, Ht = 32-22%; дефіцит ОЦК – 31-40%, діурез – 30-40 мл/год.

В. Госпіталізація – у відділення інтенсивної терапії для поповнення крововтрати та динамічного нагляду.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 14 діб.

Д. Критерії якості лікування:
а) поповнення об’єму крововтрати;
б) нормалізація лабораторних показників;
в) рубцювання поздовжніх дефектів слизової оболонки шлунка.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Поповнення крововтрати важкого ступеня починається
з внутрішньовенного введення розчинів електролітів:

Венозний доступ:
– Розчини електролітів:
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 500 мл,
· або Рінгера розчин ввк 500 мл (з розрахунку на 70 кг маси тіла хворого).
– Білкові фракції крові:
· Плазма свіжозаморожена ввк до 1000 мл.
· Альбумін людини розчин 10% ввк 200 мл.
– Колоїдні плазмозамінники (з розрахунку 7 мл/кг маси тіла хворого):
· Препарати желатину ввк 500 мл,
· або препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 500 мл.
– Еритроцитарна маса (з розрахунку 15-20 мл/кг) ввк до 1000 мл.

2. Стимуляція діурезу: (при ЦВТ 120-80 мм водн.ст.).
– Фуросемід розчин 1% 4 мл ввс. 2 рази.

3. Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс.30 мг прр по 1 капс. 1 раз; або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 14 діб.

4. Антациди:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 14 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 10 діб.

Код МКХ-10: К22.6 (I6; T1) СИНДРОМ МАЛОРІ-ВЕЙСА, КРОВОТЕЧА (FOREST 3 – ДЕФЕКТ ПІД ФІБРИНОМ), КРОВОВТРАТА ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

А. Скарги: помірна слабкість, кал оформлений, може бути чорного кольору.

Б. Об’єктивні дані про стан хворого:
а) клінічні прояви стану хворого при крововтраті легкого ступеня:
– загальний стан задовільний, шкірні покриви звичайні; язик вологий;
– дихання не порушене;
– живіт симетричний, бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії;
– аускультативно і перкуторно патологічних симптомів немає;
– ректально на рукавичці може бути оформлений чорний кал.
б) фізикальні та лабораторні ознаки крововтрати легкого ступеня тяжкості:
– пульс до 90 уд. за 1 хв, АТсист. >120 мм рт.ст.; ЦВТ 120-80 мм вод.ст.; шоковий індекс (П/АТ) 0,54-0,78;
– еритроцити > 3,5 x 1012/л, Нb = 100-120 г/л, Ht = 44-38%; дефіцит ОЦК – 10-20%, діурез – 50-60 мл/год.

В. Госпіталізація у хірургічне відділення для динамічного нагляду та поповнення дефіциту ОЦК.

Г. Тривалість стаціонарного лікування: 5 діб.

Д. Критерії якості лікування:
а) нормалізація лабораторних показників;
б) загоєння розривів слизової оболонки.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Лабораторне дослідження показників червоної крові, дослідження дефіциту ОЦК, глобулярного об’єму.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Коагулограма.
– Клінічний аналіз сечі.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Езофагогастродуоденоскопія.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Корекція крововтрати легкого ступеня тяжкості
починається з внутрішньовенного введення розчинів електролітів (дефіцит ОЦК – 10-20%, об’єм крововтрати – до 1000 мл).
– Розчини електролітів:
· натрію хлориду розчин 0,9% ввк 1000 мл, або Рінгера розчин ввк 1000 мл (з розрахунку на 70 кг маси тіла хворого).
– Штучні колоїди:
· препарати гідроксиетильованого крохмалю ввк 700 мл, або препарати желатину ввк 700 мл.

2. Інгібітори «протонного насоса»:
– Омепразол капс. 20 мг прр по 2 капс.1 раз, або Лансопразол капс. 30 мг прр по 1 капс. або Пантопразол 20 мг, або Рабепразол 10 мг, або Езомепразол 20 мг по 1 табл. 1 раз на добу протягом 7 діб (потім – в амбулаторних умовах).

3. Антациди:
– Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид табл. прр по 1 табл. 3 рази або рідина прр по 10 мл 3 рази протягом 10 діб;
– Сукральфат таблетки, прр по 1 табл. 3 рази протягом 7 діб.

International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования