Деменції
МКХ-10: F00-F03
Діагностика
Загальні клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
G1. Повинна бути наявність кожної із двох наступних ознак:
1) Зниження пам’яті, найбільш помітне у фіксації нової інформації, хоча в більш
тяжких випадках може порушуватися і застосування раніше засвоєних знань. Розлад
має відношення до вербального та невербального матеріалу. Зниження пам’яті має
підтверджуватися об’єктивно, з одного боку – надійним анамнезом, з іншого, за
можливості, нейропсихологічним тестуванням або психометричними тестами оцінки
когнітивних здібностей. Рівні порушення пам’яті мають визначатися за зазначеною
нижче схемою (порогове діагностичне значення має легке порушення пам’яті).
Легке порушення пам’яті
Повсякденна діяльність затруднена, хоча, усе ж таки, можливе виконання
повсякденних обов’язків. Порушено, головним чином, засвоєння нового матеріалу.
Помірне порушення пам’яті
Порушення пам’яті серйозно заважає у повсякденному житті. Хворий може утримувати
в пам’яті тільки дуже добре засвоєний чи знайомий матеріал. Нова інформація
утримується лише іноді, або на дуже короткий час. Хворий не в змозі згадати
основні відомості про те, де він живе, що він нещодавно робив, або як звати його
знайомих.
Тяжке порушення пам’яті
Цей ступінь порушення пам’яті характеризується повною нездатністю засвоєння
інформації. Хворий не в змозі впізнати навіть близьких родичів.
2) Зниження інших когнітивних здібностей, що характеризується погіршенням
мислення та здатності до логічного судження, наприклад, у плануванні та
організації свого життя, а також утрудненням загальної обробки інформації. Ці
порушення мають підтверджуватися об’єктивно надійним анамнезом та, за можливості,
результатами нейропсихологічного тестування або психометричними тестами оцінки
когнітивних здібностей. Повинно бути встановлене їх погіршення, порівняно з
раніше більш високим рівнем функціонування. Рівні порушення інших когнітивних
функцій мають визначатися за зазначеною нижче схемою (порогове діагностичне
значення має легке порушення).
Легке порушення
Зниження когнітивних здібностей викликає порушення продуктивності діяльності в
повсякденному житті, що, однак, не призводить до залежності хворого від інших.
Однак стає неможливим виконання більш складних повсякденних завдань і участь у
деяких формах дозвілля.
Помірне порушення
Зниження інтелектуальних здібностей унеможливлює функціонування в повсякденному
житті без сторонньої допомоги, що включає неможливість робити закупи і адекватно
витрачати гроші. У межах будинку може виконуватися лише проста робота. Інтереси
дуже обмежені й підтримуються погано.
Тяжке порушення
Порушення характеризуется відсутністю розумного мислення.
Загальна тяжкість деменції визначається рівнем порушення пам’яті або інтелекту,
залежно від того, що більш виражено (наприклад, при сполученні легкого порушення
пам’яті та помірного порушення інтелекту, деменція визначається як деменція
помірної тяжкості).
G2. Повинна бути відсутність потьмарення свідомості протягом часу, що є
достатнім для встановлення деменції (згідно з критерієм G1). Якщо ж на фоні
деменції є епізоди делірію, то діагноз деменції слід відкласти.
G3. Зниження емоційного контролю чи мотивації, або зміна соціальної поведінки,
проявом чого є одна з нижче наведених ознак:
1) емоційна лабільність;
2) дратівливість;
3) апатія;
4) огрубілість соціальної поведінки.
G4. Для достовірного клінічного діагнозу порушення когнітивних функцій у хворого
повинні бути не менше 6 місяців, до цього терміну діагноз має бути умовним.
Деменція при хворобі Альцгеймера (F00)
Судинна деменція (F01)
|
