Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Розлади настрою (афективні розлади)

При афективних розладах основне порушення полягає в зміні афекту або настрою. Частіше це відбувається в сторону пригнічення (з почуттям тривоги або без нього). Рідше спостерігається підвищення настрою. Залежно від «знаку» афекту, відрізняють маніакальні (F30.0-F30.9), депресивні (F32.0-F32.9) та змішані, біполярні (F31.0-F31.9) розлади настрою. Досить часто ці розлади мають тенденцію до свого повторювання. В цих випадках застосовуються коди F33.0-F33.9. Їх повторне виникнення може настати після перенесення людиною будь-якої стресової ситуації, але частіше виникає саме по собі. До афективних розладів відносяться і випадки, коли ступінь зниження настрою (F34.1 – дистимія) або його полярні зміни (F34.0 – циклотимія) є недостатньо виразними, але мають хронічний характер.

Афективні розлади можуть виникати у будь-якому віці, в тому числі у дітей і підлітків. Однак в молодшому дитячому віці (до 10 років) психотичних форм цих розладів, як правило, не виникає. У підлітків, як і у дорослих, афективні розлади нерідко супроводжуються психотичними проявами.

В будь-якому віці депресивні розлади виникають значно частіше, ніж маніакальні. Вони можуть тривати до 3-5 місяців і більше.

Гіпоманіакальні, або маніакальні, фази виникають, як правило, після кількох депресивних епізодів.

У системі лікування афективних розладів виділяють три етапи, які, залежно від тяжкості проявів захворювання, можуть проводитися як в стаціонарних, напівстаціонарних, так і амбулаторних умовах.

Перший етап – купіруюча терапія. Проводиться (частіше – в стаціонарі) з початку лікування афективної симптоматики до встановлення клінічної ремісії. Спрямована на швидкий регрес гострої афективної та психотичної симптоматики. Потребує адекватно швидкого темпу нарощування терапевтично ефективних доз фармпрепаратів.

Другий етап – стабілізуюча терапія. Проводиться, в більшості випадків, у амбулаторних умовах, з моменту досягнення терапевтичної ремісії до передбачуваного спонтанного закінчення фази. Потребує застосування достатньо високих доз фармпрепаратів.

Третій етап – профілактична терапія. Спрямована на попередження розвитку рецидивів захворювання. Проводиться в амбулаторних умовах (тривалість – не менше року). Застосовуються «підтримуючі» дози фармпрепаратів.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання