Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Невротичні, пов’язані із стресом та соматоформні розлади

До цієї групи відносяться різноманітні психічні розлади, які виникають внаслідок перенесення гострого чи хронічного психотравмуючого впливу і характеризуються «неглибоким» (непсихотичним) рівнем хворобливої симптоматики. У більшості таких хворих психопатологічні прояви співіснують із соматичними скаргами. Тому, як правило, вони не вважають себе психічно хворими, і зазвичай звертаються по допомогу не до психіатрів, а до лікарів інших спеціальностей. До складу цієї групи входять декілька підгруп:
*а) тривожно-фобічні розлади (F40.0-F41.9);
б) обсесивно-компульсивні розлади (F42.0-F42.9);
в) реакції на важкий стрес і адаптаційні розлади (F43.0-F43.9);
г) дисоціативні (конверсивні) розлади (F44.0-F44.9);
д) соматоформні розлади (F45.0-F45.9);
є) інші невротичні розлади (F48.0-F48.9).

Лікування

Принципи терапії
Лікування таких хворих, у більшості випадків, може проводитися в амбулаторних умовах. І тільки при його низькій ефективності вони можуть бути шпиталізовані у відділення неврозів. А в деяких випадках – і до загальнопсихіатричного стаціонару.
Для вибору терапевтичних впливів необхідно оцінити такі чинники:
- вираженість і тривалість розладу;
- вираженість дезадаптації у зв’язку з розладом;
- результати попереднього лікування;
- наявні можливості підтримки з боку близьких;
- культуральні та соціальні особливості хворого.
Провідним методом лікування при цих розладах вважається психотерапія. Вона може бути ефективною в наступних варіантах:
- когнітивно-біхевіоральна, короткострокова;
- сімейна;
- динамічна;
- екзистенціальна;
- поряд з індивідуальною, рекомендуються групові форми роботи: психодрама, гештальттерапія та ін.
При розладах, спровокованих ситуаціями, що травмують, проводяться такі заходи:
- виявлення можливих психологічних причин і джерел тривоги; виявлення і розширення значущих для хворого міжособистісних зв’язків, необхідних для підтримки і допомоги;
- виведення хворого із такої ситуації, або дезактуалізація останньої; застосування релаксаційних методів (аутогенне тренування, масаж, дихальна гімнастика та ін.).

Медикаментозне лікування зазвичай проводиться у формі короткочасних курсів або симптоматичної терапії, як передумови психотерапії. Воно може складатися з призначення наступних груп препаратів:
- адаптагени природного походження – див. табл. 12;
- ноотропи – див. табл. 5;
- нейрометаболічні препарати – див. табл. 8;
- транквілізатори – див. табл. 4;
- антидепресанти – див. табл. 3;
- стабілізатори настрою – див. табл. 7;
- ангіо- та вегетотропні препарати – див. табл. 9;
- b-адреноблокатори – див. табл. 19;
- в деяких випадках – антипсихотики (див. табл. 1, 2).
При призначенні фармакотерапії завжди враховується вік хворого і його соматичний стан. В дитячому віці перевага надається рослинним заспокійливим засобам.
Бензодіазепінові транквілізатори (див. табл. 3, 4, 19) мають швидку анксіолітичну дію, проте є малоефективними при тривалому застосуванні. Крім того, вони викликають залежність. Застосовуються короткочасні (переважно до 3-х тижнів і не більше 3-х місяців) курси. Добова доза розбивається на декілька прийомів і підбирається індивідуально, з урахуванням ефективності та побічних дій.
Із снодійних засобів, можуть призначатися похідні циклопіролону (зопіклон) або імідазопірідину (золпідем) у вигляді короткочасних курсів. При зв’язку порушень сну з афективними (депресивними і тривожно-депресивними) розладами – антидепресанти із седативно-гіпнотичним компонентом дії (тразодон, міансерин), а також агомелатин (мелітор). В деяких випадках ефективними можуть бути нейролептики типу тіоризадину (ридазин).
Препаратами першого вибору є антидепресанти груп СІЗЗС, СІЗЗСтаН або НАССА. Вони зазвичай мають відкладену дію (ефект настає протягом 2-3 тижнів). У зв’язку з цим, слід застосовувати комбіновану терапію з транквілізаторами і бета-адреноблокаторами, особливо на початкових етапах терапії (див. табл. 3). Трициклічні антидепресанти (ТЦА), через виразність їх побічних дій при застосуванні адекватних доз у цих хворих, є показаними лише в окремих випадках.
Тімостабілізатори або нормотиміки (карбамазепіни (фінлепсин), вальпроати (депакін, конвульсофін), ламотриджин (ламіктал, епілептал, ламотриджин Пліва)) слід призначати у невеликих і середніх дозах (див. табл. 7).
Нейролептики (показані невеликі дози і засоби без суттєвої побічної дії) призначаються у випадках, коли тривога супроводжується психомоторним порушенням і/або дезорганізацією мислення, а також у випадках неефективності інших анксиолітиків (див. табл. 1, 2).
Транквілізатори (діазепам, гідазепам) призначаються короткочасно (див. табл. 4).
Бета-адреноблокатори (обзидан, тразикор, пропранолол) мають швидкий протитривожний ефект і, на відміну від транквілізаторів, не призводять до седації та можливих дисмнестичних побічних ефектів. Рекомендуються для зменшення виразності сомато-вегетативних проявів тривоги. Призначаються малі дрібні дози протягом доби (див. табл. 19).

Тривалість лікування
В процесі лікування умовно виділяються наступні етапи:
I – купірування гострої невротичної симптоматики;
II – стабілізуючої терапії;
III – профілактичної терапії.
Тривалість стаціонарного лікування (у важких випадках) – 30-40 днів із наступною амбулаторною (підтримуючою) терапією протягом від 3-х тижнів до 6-12 місяців у випадку нестійкої ремісії. Для добору більш ефективної терапії може бути використане лікування хворого в умовах напівстаціонару, тривалість якого має, у середньому, 30 днів із наступним переводом на підтримуючу терапію в амбулаторних умовах.
Тривалість амбулаторного, у тому числі підтримуючого, лікування варіює від
3 тижнів до 12 місяців.

Профілактика

- Первинна – включає нормалізацію та гігієну сімейних взаємин, методів виховання в родині, дитячих закладах, школі. Спрямована на гармонійний розвиток дитини.
- Вторинна психопрофілактика включає ранню діагностику, прогноз і попередження емоційних розладів шляхом своєчасного лікування та раціональних заходів виховання.
- Третинна – спрямована на запобігання формування у людини невротичних рис характеру.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах
Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования