|
|
Соціальні фобії
Соціальні фобії часто починаються в підлітковому віці та є
сконцентрованими навколо страху викликати увагу до себе з боку навколишніх (у
порівняно малих групах людей, на противагу юрбі), що призводить до уникання
хворим суспільних ситуацій. На відміну від більшості інших фобій, соціальні
фобії однаково часто зустрічаються у хлопців і дівчат. Вони можуть бути
ізольованими (наприклад, обмежуючись тільки страхом їжі на людях, привселюдних
виступів або зустрічей із протилежною статтю) або дифузійними, що включають у
себе майже всі соціальні ситуації поза сімейним колом. Іноді може бути страх
блювоти на людях. Соціальні фобії зазвичай поєднані із заниженою самооцінкою та
страхом критики. Вони можуть виявлятися виникненням у відповідальних для особи
ситуаціях почервоніння, тремору рук, нудоти або імперативних позивів до
сечовипускання. При цьому іноді особа переконана, що саме один з цих вторинних
проявів її тривоги є основною її проблемою. Симптоми можуть прогресувати аж до
панічних атак. Іноді вираженість у хворого бажання уникнення цих ситуацій може
призвести до майже повної його соціальної ізоляції.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. У хворого присутня принаймні одна з таких ознак:
1) сильний страх потрапити у центр уваги оточуючих або викликати у них осудливе
ставлення;
2) виражене бажання уникнення ситуації, в якій можна опинитися в центрі уваги
оточуючих або викликати їх осуд.
Б. Виникнення у хворого в загрозливих для нього ситуаціях, щонайменше один раз з
початку розладу, не менше двох із симптомів тривоги з позначених для F40.0 у
критерії Б, разом з одним (і більше) таких симптомів:
1) гіперемія обличчя або тремор;
2) страх блювоти;
3) позив до сечовипускання або дефекації, або страх цього. Критерії В, Г, Д –
такі ж, як при F40.0.
Принципи параклінічної діагностики і лікування
Такі ж, як і при F40.0.
|
|
