Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Обсесивно-компульсивний розлад

Основною рисою є повторювані обсесивні думки або компульсивні дії (для стислості термін «обсесивний» буде далі використовуватися замість «обсесивно-компульсивний)». Обсесивні думки являють собою ідеї, уяви або потяги, що у стереотипній формі знову і знову приходять у голову хворому. Вони майже завжди тяжкі (тому що вони мають агресивний або непристойний зміст або просто тому, що вони сприймаються як безглузді), і хворий часто намагається безуспішно їм протистояти. Проте вони, на відміну від шизофренії, сприймаються як власні думки, навіть якщо виникають мимоволі та є нестерпними. Компульсивні дії або ритуали являють собою повторювані знову і знову стереотипні вчинки. Вони не приносять внутрішнього задоволення і не є корисними. Їхній зміст полягає у запобіганні яких-небудь об’єктивно малоймовірних подій, що завдадуть шкоди або хворому, або оточуючим. Часто спостерігаються вегетативні симптоми тривоги, але також характерним є тяжке відчуття внутрішньої або психічної напруги без очевидного вегетативного порушення. Існує тісний взаємозв’язок між обсесивними симптомами, особливо обсесивними думками, і депресією. У хворих з обсесивно-компульсивним розладом часто спостерігаються депресивні симптоми, а у хворих, що страждають на рекурентний депресивний розлад (F33.-), можуть розвиватися обсесивні думки протягом депресивних епізодів. У обох ситуаціях наростання або зниження тяжкості депресивних симптомів зазвичай супроводжується відповідно спрямованими змінами у проявах обсесивних симптомів.
Обсесивно-компульсивний розлад однаковою мірою може виникати у хлопців і дівчат, в основі особистості яких часто виступають ананкастні риси. Його початок є звичайним вже в дитячому віці. Перебіг – варіабельний і, якщо відсутні виражені депресивні симптоми, вірогідне набуття ним хронічного типу.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
Обсесивно-компульсивний розлад діагностується при відповідності стану таким критеріям:
A. Нав’язливі думки і/або дії спостерігаються у хворого практично постійно протягом не менше 2 тижнів.
Б. Нав’язливі ідеї, уявлення і дії характеризуються такими загальними ознаками:
1) вони сприймаються хворими як власні, а не нав’язані зовні;
2) постійно повторюються і, щонайменше одна нав’язлива думка або одна нав’язлива дія, визнаються надмірними або безглуздими;
3) хворі намагаються їм протидіяти, хоча в деяких випадках і дуже слабкою мірою (безуспішні спроби опору спостерігаються щодо не менше однієї нав’язливої думки або однієї нав’язливої дії);
4) уявне або поведінкове відтворення обсесії саме по собі не є приємним (що слід відрізняти від минучого зниження напруженості або тривоги).
B. Хворі суб’єктивно страждають від нав’язливих думок і дій (головним чином, у результаті великої витрати часу на виконання нав’язливостей), які заважають їх соціальному функціонуванню.
Г. Стан не відповідає ознакам шизофренії (F20-F29) або афективного розладу (F30-F39).
Залежно від структурних особливостей обсесивного синдрому, виділяються такі його категорії: F42.0 (переважно нав’язливої думки або «розумова жуйка»), F42.1 (переважно компульсивні дії, обсесивні ритуали) і F42.2 (змішані обсесивні думки і дії).

Лікування

Принципи лікування
Фармакотерапія:
- СІЗЗС: есциталопрам (ципралекс), сертралін (золофт, серліфт), флувоксамін (феварин), пароксетин (пароксетин, рексетин, паксил), флуоксетин (прозак), СІЗЗС та Н (венлафаксин, мілнаципран (іксел)), а також НАССА (міртазапін (міртазапін Гексал, ремерон), див. табл. 3);
- трициклічні антидепресанти – найбільш ефективний кломіпрамін, у середніх і високих дозах при переважно парентеральному введенні (див. табл. 3);
- комбінації СІЗЗС і «м’яких» нейролептиків (хлорпротиксену, тіоридазину (ридазин, сонапакс), оланзапіну (зипрекса), рисперидону (рісполепт, риссет), кветіапіну (сероквель) – див. табл. 1, 2);
- бензодіазепінові транквілізатори – клоназепам, гідазепам, діазепам та інші (доцільно короткочасне застосування з метою купірування вираженої тривоги) – див. табл. 4.
Психотерапія:
- короткострокова психодинамічна;
- сімейна.
Тривалість лікування
В середньому, 4-6 місяців, зазвичай в амбулаторних або напівстаціонарних умовах.
Очікувані результати лікування
Зменшення нав’язливостей, зникнення афективних порушень, покращення соціальної адаптації.

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования