Гостра реакція на стрес

Це транзиторний розлад значної тяжкості, що розвивається в осіб, які не мають наочного психічного розладу, у відповідь на винятковий фізичний чи психологічний стрес і котрий, як правило, проходить протягом годин або днів. Стресом може бути сильне травматичне переживання, включаючи загрозу безпеки або фізичної цілісності індивідуума або близької до нього особи (наприклад, природна катастрофа, нещасний випадок, бійка, злочинне поводження, зґвалтування) або незвичайно різка і загрозлива зміна в соціальному стані і/або оточенні хворого, наприклад, втрата близьких або пожежа в будинку. Ризик розвитку розладу збільшується при фізичному виснаженні або наявності органічних чинників (наприклад, у дітей з церебральною патологією).
У виникненні й тяжкості перебігу гострих реакцій на стрес відіграють роль індивідуальна уразливість і адаптивні спроможності. Про це свідчить той факт, що цей розлад розвивається не в усіх людей, які пережили важкий стрес. Симптоми показують типову змішану і мінливу картину й включають початковий стан «оглушення» із деяким звуженням свідомості та зниженням уваги, нездатність адекватно реагувати на зовнішні стимули і дезорієнтування. Цей стан може супроводжуватися або подальшим відходом від навколишньої ситуації (аж до дисоціативного ступору – F44.2), або ажитацією і гіперактивністю (реакція втечі або фуґа). Часто присутні вегетативні ознаки панічної тривоги (тахікардія, потіння, почервоніння). Як правило, симптоми розвиваються протягом хвилин після дії стресового подразника або події і зникають протягом двох-трьох днів (часто – годин). Може бути присутнім часткова або повна амнезія (F44.0) епізоду. Якщо симптоматика зберігається, то постає питання про зміну діагнозу і нагляду за хворим.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Хворий переніс тяжкий психічний або фізичний стрес.
Б. Розвиток симптоматики починається безпосередньо слідом за цим стресом протягом години.
В. Залежно від вираженості наведених нижче двох груп симптомів (1 і 2), гостра реакція на стрес поділяється на легку (F43.00), коли є лише симптоми групи 1, середньої тяжкості (F43.01) коли є симптоми й групи 1 та не менше двох симптомів – із групи 2, і важку (симптоми групи 1 і не менше чотирьох симптомів групи 2, або спостерігається дисоціативний ступор F44.2). Група 1 включає критерії Б, В і Г генералізованого тривожного розладу (F41.1). Група 2 включає такі симптоми:
а) відхід від очікуваної соціальної взаємодії;
б) звуження обсягу уваги;
в) наочна дезорієнтація;
г) гнів або вербальна агресія;
ґ) розпач або безнадійність;
д) неадекватна або безглузда гіперактивність;
є) неконтрольоване, вкрай важке (за мірками відповідних культурних норм) горе.
Г. При пом’якшенні або усуненні стресу, симптоми починають редукуватися не пізніше, ніж через 8 годин, а при зберіганні стресу – не пізніше, ніж через 48 годин.
Ґ. Мають бути відсутні ознаки якогось іншого психічного розладу, за винятком генералізованого тривожного (F41.1), або розладів поведінки та емоцій у дітей та підлітків (F90-F98); епізод якогось попереднього психічного розладу повинен бути завершеним не менше, ніж за 3 місяці до дії стресу.
Принципи параклінічної діагностики і лікування подібні до тих, що використовуються при F40.0.