Гіперсомнія неорганічної етіології
МКХ-10: F51.1
Гіперсомнія характеризується необхідністю подовження нічного сну та сонливістю (сомнолентністю)
протягом дня. Транзиторні та ситуативні стани гіперсомнії, які виникають раптово
у відповідь на дію стресора, характеризуються не стільки сомнолентністю, скільки
загальним станом втоми.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
A. Скарги на надмірну сонливість протягом дня та напади сну або подовжений
перехід у стан неспання (сонливість), не пов’язані з неадекватною тривалістю
сну.
Б. Порушення сну спостерігаються майже щодня протягом щонайменше місяця або при
рекурентному перебігу – у вигляді менш тривалих повторюваних періодів.
B. Відсутні додаткові ознаки нарколепсії (катаплексія, параліч сну, гіпнагогічні
галюцинації) або клінічні вказівки на апное у сні (нічні припинення подиху,
хропіння і т.ін.).
Г. Стан не викликаний органічними чинниками (неврологічні й інші соматичні
захворювання, прийом психоактивних речовин і медикаментів).
Психологічні діагностичні критерії:
а) тести для виявлення інтраперсонального конфлікту: особистісний опитувальник
Роджерса; ММРІ, особистісний опитувальник С.Айзенка та ін.; тести для виявлення
сфер непристосованості (фрустраційних ситуацій): Брістольська оціночна шкала,
оціночна шкала темпераменту та ін.
Інші параклінічні діагностичні критерії
Специфічних змін у клінічних аналізах або в даних електрофізіологічного
обстеження не виявлено.
Лікування
Принципи лікування
Основою лікування є психотерапія. Найчастіше використовуються поведінкові
техніки. Медикаментозне лікування проводиться в разі неефективності психотерапії
у вікових дозах:
1. Засоби загальнотонізуючої дії рослинного походження: женьшень, левзея,
фітовіт та інші.
2. Ноотропні засоби: пірацетам, пікамілон та інші (див. табл. 5).
3. Засоби, які покращують мозковий кровообіг: ніцерголін (ніцеріум, серміон),
актовегін та інші (див. табл. 9).
4. Антидепресанти стимулюючої дії: іміпрамін, есциталопрам (ціпралекс),
флуоксетин та інші (див. табл. 3).
5. Нейролептики: сульпірид, флюанксол та інші (див. табл. 1).
Умови лікування, термін
В амбулаторних умовах, в середньому, протягом 3-6 тижнів.
Ускладнення лікування, їх профілактика та лікування
1. Алергічна реакція на прийом препаратів – відміна препаратів, призначення
антигістамінної терапії (див. табл. 13).
2. При прийомі класичних антидепресантів: сухість у роті, розширення зіниць,
порушення акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість,
запаморочення, тремор рук, парестезії, алергічні реакції – зниження дози
препарату або його відміна.
Очікувані результати
Встановлення фізіологічного сну.
|