Розлад психосексуального розвитку, невизначений
МКХ-10: F66.9
Діагностика
Психологічні діагностичні критерії
Рекомендовано використання тесту Розенцвейга для викриття фрустраційних ситуацій
та тематичного аперцептивного тесту (ТАТ), опитувальника Лірі, ММРІ для
дослідження індивідуальних, родинних та соціальних дезадаптуючих факторів.
Інші параклінічні методи дослідження
ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕГ та комп’ютерна томографія головного мозку великого клініко-діагностичного
значення не мають.
Лікування
Загальні принципи лікування
Рекомендовано комплексне застосування методів психотерапії, медикаментозної
терапії та заходів соціально-реабілітаційного характеру. Лікування доцільно
проводити в амбулаторних умовах.
1. Психотерапія: сугестивна, раціональна терапія та аутогенний тренінг.
2. Антидепресанти: сертралін (золофт, серліфт), кломіпрамін (анафраніл),
флуоксетин (прозак) та інші (див. табл. 3).
3. Транквілізатори: гідазепам, діазепам та інші (див. табл. 4).
4. Ноотропи: гопантенова кислота (пантогам), пірацетам та інші (див. табл. 5).
Умови лікування
Амбулаторне, напівстаціонарне.
Термін лікування
Не менше 1 року.
Очікувані результати лікування
Протягом кількох років людина поступово приходить до правильного визнання своєї
сексуальної орієнтації. У деяких випадках, у юнацькому віці виникає
егодистонічна орієнтація.
Ускладнення лікування, їх профілактика та лікування:
а) алергічна реакція на прийом препаратів – відміна препаратів, призначення
антигістамінної терапії (див. табл. 13);
б) при прийомі антидепресантів: сухість у роті, розширення зіниць, порушення
акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість, запаморочення,
тремор рук, парестезії, алергічні реакції – зниження дози препарату або його
відміна.
Профілактика
Необхідна комплексна медична, психологічна, педагогічна корекція поведінки,
нормалізація родинних взаємовідносин, проведення медико-гігієнічних заходів.
|
