Навмисне викликання або імітування симптомів фізичної або психічної
неспроможності (патомімікричний розлад)
МКХ-10: F68.1
Пацієнт неодноразово симулює наявність у себе симптомів будь-якого розладу чи
захворювання. При цьому, на відміну від «симуляції», причина та мотивація такої
поведінки не ясна і не пов’язана з отриманням будь-якої користі.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. У особи постійно спостерігається патерн поведінки, який характеризується
навмисним викликанням або імітуванням у себе симптомів яких-небудь порушень.
Б. Мотивація, яка пов’язана з отриманням будь-якої користі, відсутня.
В. Не діагностований будь-який соматичний чи психічний розлад, який би міг
пояснити цю хворобливу симптоматику.
У осіб зазначений розлад зрідка спостерігається у рудиментарному та
транзиторному вигляді й тому не повністю відповідає діагностичним критеріям МКХ-10.
Патомімікричний розлад інколи спостерігається у осіб з істеричною акцентуацією
характеру. У цьому випадку зрідка виникає «втеча у хворобу», тобто імітація
психічного розладу, пов’язана з прагненням отримати статус «незвичайної» людини.
Зазвичай випадки імітування психічної хвороби поодинокі, але у деяких випадках у
зрілому віці формується стійкий патерн патомімікричної поведінки.
Психологічні діагностичні критерії
Рекомендовано використання тематичного аперцептивного тесту (ТАТ) для окреслення
індивідуальної та соціальної спрямованості людини. Для виявлення типу
акцентуації характеру – патохарактерологічний діагностичний опитувальник.
Інші параклінічні методи дослідження
ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕГ та комп’ютерна томографія головного мозку великого клініко-діагностичного
значення не мають.
Лікування
Загальні принципи лікування
Рекомендовано комплексне застосування методів психотерапії, медикаментозної
терапії та заходів соціально-реабілітаційного характеру. Лікування доцільно
проводити в амбулаторних умовах.
Методи лікування
1. Психотерапія: сугестивна, раціональна та поведінкова.
2. Ноотропи: пантогам, пірацетам та інші (див. табл. 5).
3. Седативна терапія (див. табл. 1, 2, 3).
Умови лікування
Амбулаторне, напівстаціонарне.
Термін лікування
Не менше 3-6 місяців.
Очікувані результати лікування
Зазвичай випадки імітування психічної хвороби поодинокі, але у деяких випадках у
зрілому віці формується стійкий патерн патомімікричної поведінки.
Ускладнення лікування, їх профілактика та лікування
Ускладнення можуть бути такі ж, як і при F66.
Профілактика
Необхідна комплексна медична, психологічна, педагогічна корекція поведінки,
нормалізація родинних взаємовідносин.
|
