|
|
Легка розумова відсталість
МКХ-10: F70
Легка розумова відсталість – легкий ступінь психічного недорозвинення, який
характеризується нездатністю до розуміння і продукування складних понять,
узагальнень, аналізу і переваженням конкретно-описового типу мислення,
спрощеністю поглядів. Характерними проявами цих станів є:
а) тенденція до затримки розуміння і мовлення в різному ступені;
б) з різною частотою зустрічаються супутні стани: аутизм, розлади поведінки,
епілепсія;
в) труднощі навчання в загальноосвітній школі;
г) висока сугестивність, потрапляння під чужий вплив;
ґ) обов’язкова недостатність понятійного мислення;
д) наявність мікроорганічної неврологічної симптоматики.
Діагностика
Психологічні критерії
Показник інтелектуального розвитку (IQ) за адаптованим варіантом тесту Векслера
знаходиться в діапазоні 50-69.
Інші параклінічні дослідження:
а) ЕЕГ – може спостерігатися груба дифузна патологія головного мозку; можлива
судомна активність;
б) ЕХО-ЕС, ЯМР – нерідко різноманітний ступінь вираженості зовнішньої та
внутрішньої гідроцефалії;
в) рентгенограма шийного відділу хребта – можливі уроджені аномалії, прояв
гіпермобільності, наслідки натальної травми;
г) РЕГ – можлива недостатність гемодинаміки головного мозку;
ґ) медико-генетичні дослідження – можуть бути порушення хромосомного набору,
вроджені порушення обміну речовин.
Лікування
Загальні принципи лікування
А. Медикаментозна терапія:
1) ноотропи і гамкергічні препарати: пірацетам, аміналон, ноофен, церебролізін
та інші (див. табл. 5);
2) вітамінотерапія та біостимулятори (див. табл. 10, 11);
3) препарати, які покращують мозковий кровообіг: вінпоцетин (кавінтон),
цінарізин, ніцерголін (ніцеріум, серміон) (див. табл. 9);
4) дієтотерапія (за показаннями);
Б. Заходи медико-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації:
1) олігофренопедагогіка;
2) розвиваюча психокорекція;
3) логотерапія.
Ускладнення захворювання і супутні розлади:
1) розвиток гіпердинамічного синдрому;
2) розвиток судомного синдрому;
3) декомпенсація лікворно-гіпертензійного синдрому;
4) розвиток інших нервово-психічних синдромів резидуально-органічного
походження;
5) алергійні реакції на застосовувані препарати.
Лікування ускладнень:
а) симптоматичне лікування при поведінкових порушеннях: неулептил,тіоридазин
(ридазин, сонапакс), оланзапін (зипрекса), флюанксол, сибазон, амітриптилін,
флуоксетин (прозак), есциталопрам (ціпралекс), сертралін (золофт, серліфт),
тіанептин (коаксил), міртазапін (міртазапін Гексал, ремерон), та інші
нейролептичні засоби (див. табл. 1, 2, 3, 4);
б) симптоматичне лікування судомного синдрому, залежно від виду нападів:
карбамазепін (фінлепсин, тимоніл), вальпроєва кислота (депакін, депакін Хроно,
конвульсофін), бензонал та інші (див. табл. 18);
в) діуретики – діакарб, фуросемід (див. табл. 10). Застосовуються в комплексі з
препаратами калію (див. табл. 16);
г) терапія, що десенсибілізує на фоні скасування всіх раніше застосовуваних
препаратів: дімедрол, супрастин, тавегіл, діазолін (див. табл. 13).
Умови лікування:
а) спеціалізовані дитячі садки;
б) спеціалізоване шкільне навчання (допоміжні школи, школи-інтернати);
в) денний стаціонар або стаціонар (при порушенні адаптації, наявності
ускладнюючої симптоматики або при негативних мікросоціальних умовах);
г) амбулаторне спостереження.
Термін лікування
Лікування курсами по 2 місяці, з періодичністю 2-3 рази на рік.
Очікувані результати лікування
Достатньо успішна адаптація дитини в умовах сім’ї та спеціалізованого закладу,
редукція ускладнюючої симптоматики.
Профілактика
· Первинна – дії для обмеження чинників і станів, що призводять до розвитку
розумової відсталості:
1. Поширення знань в населення про причини розумової відсталості.
2. Всілякі заходи, перш за все, загальнодержавні, що забезпечують максимальну
турботу про матерів і дітей.
3. Раннє лікування резидуально-органічного ураження головного мозку.
4. Уникання народження психічно хворих дітей у сім’ях, що вже мають розумово
відсталу дитину.
· Вторинна – пильнування та раннє лікування дітей, що народилися в результаті
несприятливих пологів і мають затримку фізичного та психічного розвитку, а також
рання діагностика у немовлят спадкових захворювань, порушень обміну речовин і
заходи щодо їхньої корекції.
· Третинна – запобігання виникненню у осіб із розумовою відсталістю
неврологічних та соматичних захворювань, що ускладнюють основне захворювання.
|
|
