Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Помірна розумова відсталість

МКХ-10: F71

Помірна розумова відсталість характеризується конкретністю, непослідовністю, тугорухомістю мислення.

Характерні прояви:
а) особи з помірною розумовою відсталістю дуже важко опановують навички мовлення, хоча розуміють прості інструкції й можуть навчатися мануальним знакам, що дозволяє до деякої міри компенсувати недостатність їхньої мови;
б) у більшості цих осіб може бути виявлена органічна патологія;
в) можуть спостерігатися прояви аутизму або епілепсії;
г) може бути різке недорозвинення сприйняття, уваги, пам’яті;
ґ) характерною є бідність словникового запасу, порушення побудови складних фраз;
д) часто спостерігається затримка розвитку статичних локомоторних функцій;
е) типовою є неможливість навчання за програмами допоміжних шкіл при збереженні здатності до елементарного рахунку, читання простих слів, простого малюнку, елементарної гри;
є) практична нездатність до самостійної трудової діяльності;
ж) можливі злостивість, агресивність, дратівливість, збочення потягів або апатія, бездіяльність.

Діагностика

Психологічні критерії
Показники розумового розвитку (IQ) за тестом Векслера дорівнюють 35-49.

Інші параклінічні критерії:
а) ЕЕГ – можливі груба дифузна патологія головного мозку, судомна готовність;
б) ЕХО-ЕС – часто різноманітний ступінь вираженості зовнішньої та внутрішньої гідроцефалії;
в) рентгенограма шийного відділу хребта – можливі вроджені аномалії, прояви гіпермобільності, наслідки пологової травми;
г) РЕГ – можлива недостатність гемодинаміки в головному мозку;
ґ) медико-генетичне дослідження – можливі порушення хромосомного набору, уроджені порушення обміну речовин;
д) ЯМР – можливі зони недорозвинення окремих ділянок кори головного мозку, мікроцефалія.

Лікування

Загальні принципи лікування
Такі ж, як і у випадку легкої розумової відсталості:

А. Медикаментозні препарати (з урахуванням патогенезу цього захворювання):
1) ноотропи і гамкергічні препарати (див. табл. 5);
2) препарати, що покращують мозковий кровообіг (див. табл. 9);
3) симптоматичне лікування при поведінкових порушеннях: периціазин (неулептил),оланзапін (зипрекса), діазепам (сибазон), амітриптілін, флуоксетин (прозак), есциталопрам (ціпралекс), міртазапін (міртазапін Гексал, ремерон), сертралін (золофт, серліфт) та інші нейролептичні засоби (див. табл. 1, 2, 3, 4);
4) дієтотерапія (за показаннями);
5) дегідратаційна терапія (див. табл. 15);
6) препарати калію (див. табл. 16).

Б. Заходи медико-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації:
1) олігофренопедагогіка;
2) розвиваюча психокорекція;
3) логотерапія.

Ускладнення захворювання:
а) розвиток гіпердинамічного синдрому;
б) розвиток судомного синдрому;
в) декомпенсація лікворно-гіпертензійного синдрому;
г) розвиток інших нервово-психічних синдромів резидуально-органічного походження;
ґ) алергічні реакції на застосовувані препарати;
д) розвиток нейролептичного синдрому.

Лікування ускладнень:
а) симптоматичне лікування при поведінкових порушеннях: периціазин (неулептил), оланзапін (зипрекса), діазепам (сибазон), амітриптилін, сертралін (золофт, серліфт) та інші нейролептичні засоби, транквілізатори та антидепресанти (див. табл. 1, 2, 3, 4);
б) симптоматичне лікування судомного синдрому, залежно від виду нападів: ламотриджин (ламіктал, епілептал, ламотриджин Пліва), карбамазепін (фінлепсин), вальпроєва кислота (депакін, депакін Хроно, конвульсофін), бензонал та інші (див. табл. 18);
в) діуретики (див. табл. 10) застосовуються в комплексі з препаратами калію (див. табл. 16);
г) десенсибілізуюча терапія, на фоні скасування всіх препаратів, які використовувались (див. табл. 13);
ґ) застосування коректорів нейролептичного синдрому: циклодол, паркопан (див. табл. 6).

Умови лікування:
а) спеціалізовані дитячі садки;
б) в окремих випадках – спеціалізоване навчання у допоміжній школі;
в) у більш важких випадках – перебування в навчальній групі системи соціального забезпечення;
г) денний стаціонар або стаціонар (при порушенні соціальної адаптації, наявності ускладнюючої симптоматики або при негативних мікросоціальних умовах);
д) амбулаторне спостереження.

Термін лікування:
а) перебування в стаціонарі 1-2 місяці;
б) постійне спостереження та лікування у спеціалізованих навчальних закладах.

Очікувані результати лікування
Достатньо успішна адаптація дитини в умовах сім’ї та спеціалізованного закладу, редукція ускладнюючої симптоматики.

Профілактика

· Первинна – дії для запобігання чинників і станів, що призводять до розвитку розумової відсталості:
1) поширення знань про причини розумової відсталості;
2) виконання заходів, що забезпечують максимальну турботу про матерів і дітей;
3) раннє лікування резидуально-органічного ураження головного мозку;
4) уникнення народження хворих дітей у сім’ях, що вже мають розумово відсталу дитину.

· Вторинна – раннє лікування дітей, що народилися в результаті несприятливих пологів, що мають затримку етапів фізичного та психічного розвитку; а також рання діагностика спадкових захворювань, порушень обміну речовин і заходи щодо їхньої корекції.

· Третинна – запобігання у осіб із розумовою відсталістю виникнення неврологічних і соматичних захворювань, що ускладнюють основне захворювання.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання