Важка розумова відсталість
МКХ-10: F72
Важка розумова відсталість – стан, коли майже цілком не розвинені мислення і
мова, грубо порушені статичні локомоторні функції. Характерними для цих осіб є:
а) розуміння мови обмежується виконанням загальних команд і елементарних
прохань;
б) хворі можуть одержувати елементарні базисні навички і, при адекватному
нагляді й керівництві, здатні брати участь у простих домашніх та інших
практичних справах;
в) у більшості випадків встановлюється органічна мозкова патологія;
г) часті важкі неврологічні й соматичні порушення (епілепсія, розлади зору і
слуху тощо);
ґ) різке недорозвинення сприйняття, уваги, пам’яті;
д) різко обмежений запас слів і понять, порушення побудови простих фраз,
ехолалії;
е) порушення розвитку статичних локомоторних функцій;
є) відсутність можливості до навчання елементарному рахунку, письму і таке інше;
ж) нездатність до трудової діяльності навіть допоміжного порядку;
з) можлива злостивість, агресивність, дратівливість, збочення потягів.
Діагностика
Психологічні діагностичні критерії
Показники інтелектуального розвитку IQ за адаптованим варіантом тесту Векслера у
межах 20-34.
Параклінічні діагностичні критерії:
а) ЕЕГ – часто визначається груба дифузна патологія головного мозку; можлива
судомна готовність;
б) ЕХО-ЕС – часто спостерігається різноманітний ступінь вираженості зовнішньої і
внутрішньої гідроцефалії;
в) рентгенограма шийного відділу хребта – можливі вроджені аномалії, прояви
гіпермобільності, наслідки пологової травми;
г) РЕГ – можлива недостатність гемодинаміки головного мозку;
ґ) медико-генетичне дослідження – можуть бути порушений хромосомний набір,
вроджені порушення обміну речовин;
д) ЯМР – можливі зони недорозвинення окремих ділянок кори головного мозку,
мікроцефалія.
Лікування
Загальні принципи лікування:
а) заходи соціальної адаптації (догляду і нагляду);
б) медикаментозна терапія призначається, залежно від походження цього стану, її
принципи подібні до тієї, що застосовується у осіб з більш легкими формами
розумової відсталості.
Ускладнення захворювання:
а) розвиток гіпердинамічного синдрому;
б) розвиток судомного синдрому;
в) декомпенсація лікворно-гіпертензійного синдрому;
г) розвиток інших нервово-психічних синдромів резидуально-органічного
походження;
ґ) алергічні реакції на застосовувані препарати;
д) розвиток нейролептичного синдрому.
Лікування ускладнень
Таке ж, як і при інших формах розумової відсталості.
Умови лікування
Перебування в закладах системи соціального забезпечення або у родині.
Термін лікування:
а) постійне амбулаторне спостереження при проживанні у сім’ї;
б) при перебуванні в закладах соціального забезпечення – постійний лікарський
контроль.
Очікувані результати лікування
Можлива адаптація в умовах сім’ї та спеціалізованого закладу міністерства
соціального захисту, редукція ускладнюючої симптоматики.Профілактика
Така ж, як і у випадках з менш тяжкими проявами розумової відсталості.
|