Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Специфічні розлади мовної артикуляції

МКХ-10: F80.0

Це специфічний розлад розвитку, при якому рівень оволодіння вимовою звуків у дитини нижчий, ніж очікується (згідно з її психічним віком), але при цьому спостерігається нормальний рівень мовленевих навичок.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Рівень розвитку артикуляційних (фонологічних) навичок, згідно з результатами оцінки з застосуванням стандартизованих тестів, більш ніж на два стандартних відхилення нижчий, ніж показник, що очікується для дитини цього віку.

Б. Рівень розвитку артикуляційних (фонологічних) навичок, не менш ніж на одне стандартне відхилення нижчий показника невербального інтелекту (IQ) при його дослідженні за стандартизованими тестами.

В. Рівні розвитку експресивної і рецептивної мови, які визначаються за стандартизованими тестами, знаходяться в межах двох стандартних відхилень від середнього показника для цього віку.

Г. Неврологічні, сенсорні порушення або фізичні дефекти, які б могли безпосередньо впливати на звукову складову мови, є відсутніми; немає також і проявів загального розладу розвитку (F84.-).

Психологічні діагностичні критерії
З метою вивчення стану інтелекту і тонкої моторики, застосовуються відповідні тести: Векслера, Й.Їрасека, прогресивні матриці Равена, малювальні тести (Гудинаф, Фей та ін.); шкали психомоторного розвитку Озерецького; візуально-моторні тести та ін.

Інші параклінічні діагностичні критерії
Параклінічні методи діагностики не мають яких-небудь особливостей при даній патології, але є важливими маркерами супутньої (фонової) патології, яка потребує певної уваги:
а) ЕЕГ – варіює від норми до різного ступеня вираженості порушень функціонування головного мозку;
б) ЕХО-ЕС – варіює від норми до негрубих ступенів вираженості лікворної гіпертензії;
в) РЕГ – як правило, норма.

Лікування

Загальні принципи лікування

Важливим є комплексний підхід до лікування (сумісний нагляд та лікування психіатра, невролога та логопеда).
а) логопедичні заняття (14-15 занять). Бажано починати з індивідуальних, з наступним переходом до занять у групі з автоматизації звуків. Логоритміка (за показанням), логопедична корекція розладів артикуляції;
б) психотерапевтична корекція супутньої патології;
в) медикаментозне лікування (усі препарати застосовуються у вікових дозах):
1) нейролептики: тіоридазин (сонапакс, ридазин), рисперидон (рисполепт, риссет), хлорпротиксен (труксал) та інші (див. табл. 1, 2);
2) антидепресанти, перш за все, з седативною або збалансованою дією: амітриптилін, сертралін (золофт, серліфт), флувоксамін (феварин) та інші (див. табл. 3);
3) транквілізатори та снодійні засоби: діазепам, гідазепам, хлордіазепоксид (еленіум) та інші (див. табл. 4);
4) седативні засоби: препарати валеріани, собачої кропиви, бромід натрію;
5) ноотропи та гамкергічні засоби: гама-аміномасляна кислота (гамалон), гліцин, ацетиламіноянтарна кислота (когітум), нікотиноїламіномасляна кислота (пікамілон), гопантенова кислота (пантогам), пірацетам (ноотропіл), фенібут (ноофен) (див. табл. 5);
6) стимулятори мозкового метаболізму: церебролізин, церегін та інші (див. табл. 8);
7) препарати, які покращують мозковий кровообіг: цинаризин (стугерон), вінпоцетин (кавінтон), ніцерголін (ніцеріум, серміон) (див. табл. 9);
8) вітамінотерапія – вітаміни В1, В6, В12, полівітамінні препарати (див. табл. 11);
9) дегідратаційна терапія – діакарб, верошпірон, тріампур та інші (див. табл. 15);
10) препарати калію – оротат калію, аспаркам, панангін (див. табл. 16);
11) індивідуальна терапія, спрямована на соматичне оздоровлення дитини;
г) немедикаментозні методи лікування:
1) загальний масаж, мануальна терапія, особливо шийного відділу хребта;
2) рефлексотерапія;
3) лазеротерапія;
4) розвиваюча стимулотерапія.

Ускладнення лікування
Медикаментозні:
1. Нейролептичний синдром, що полягає в розвитку явищ паркінсонізму, акатизії, спізнілої реакції на зовнішні подразники; диспептичних явищ, алергічних реакцій (набряку обличчя), кінцівок; дерматитів.
2. При прийомі антидепресантів – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість, запаморочення, тремор рук, парестезії, алергічні реакції.
3. При тривалому прийомі транквілізаторів можливе формування залежності, сонливість, млявість.

Лікування ускладнень

а) медикаментозне:
1) нейролептичний синдром купірується застосуванням «коректорів» (див. табл. 6);
2) диспепсичні явища – зниження дози препарату або його відміна;
3) алергічні реакції – відміна препарату і призначення антиалергічних засобів (див. табл. 13);
4) для попередження формування залежності при прийомі транквілізаторів необхідно контролювати тривалість безперервного прийому (курс не повинен перевищувати 2 місяці), перед повторним курсом – перерва в прийомі препарату не менше 1 місяця;

б) психотерапевтичне:
1) достатня тривалість лікування;
2) поєднання різних видів психотерапії;
3) дотримання етапів психотерапії;
4) послідовність психотерапевтичних заходів.

Умови лікування
Медико-педагогічна та логопедична корекція проводиться у амбулаторно-поліклінічних умовах або в умовах спеціалізованого дитячого закладу.

Термін лікування
Амбулаторно – 2-3 місяці, періодично – декілька років до досягнення бажаного результату.

Очікувані результати лікування
Корекція вимовляння звуків, автоматизація звуків та їх застосування в спонтанній мові, розширення словникового запасу.

Профілактика

- Первинна – раннє лікування ознак резидуально-органічного ураження головного мозку.
- Вторинна – рання діагностика і терапія розладів розвитку артикуляції.
- Третинна – попередження вторинної затримки психічного і мовного розвитку.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання