Специфічний розлад читання
МКХ-10: F81.0
Такі розлади (дислексія) характеризуються вираженим порушенням розвитку навичок
читання, розпізнавання слів, розуміння прочитаного і пов'язаних з цим завдань,
що не можна пояснити розумовою відсталістю або неадекватним навчанням. Вони не є
також результатом дефектів слуху, зору або грубого неврологічного розладу.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Спостерігається будь-яка з перелічених ознак:
1) показник правильності читання і (або) розуміння прочитаного на дві стандартні
помилки нижчий за рівень, який можна очікувати у дитини, в зв'язку з її
хронологічним віком і загальним інтелектуальним розвитком;
2) є анамнестичні дані про значні утруднення в читанні, що були у дитини в
минулому, або дані про те, що вона вже отримувала в більш ранньому віці тестові
показники, які відповідають п. 1 цього критерію, плюс показник граматичного
тесту, який не менш ніж на дві стандартні помилки нижчий за рівень, який можна
було б очікувати на основі хронологічного віку дитини і зниження її IQ.
Б. Порушення, описані в п. А, значною мірою заважають навчанню або утруднюють ті
види діяльності в повсякденному житті дитини, які потребують оволодіння
навичками читання.
В. Цей розлад не є прямим наслідком дефекту зору чи слуху або неврологічного
розладу.
Г. Знання за шкільною програмою – в межах очікуваного середнього рівня.
Ґ. Значення IQ – вище 70.
Психологічні діагностичні критерії:
а) наявність оптико-просторових порушень і аналітико-синтетичної діяльності за
стандартизованими тестами читання;
б) дослідження тонкої моторики:
1) малювальні тести (Гудинаф, Фей та ін.);
2) шкали психомоторного розвитку Озерецького;
3) візуально-моторні тести;
в) дослідження інтелекту:
1) прогресивні матриці Равена;
2) тест психічного світогляду Й.Ірасека;
3) тест Векслера.
Інші параклінічні діагностичні критерії
Специфічних порушень ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕС немає.
Лікування
Загальні принципи лікування
Терапевтична результативність ліків, вітамінів чи дієти не є очевидною. Зниження
гіперактивності й підвищення концентрації уваги психофармакологічними засобами
не обов'язково супроводжується специфічним позитивним ефектом щодо всіх шкільних
навичок. Лише 25% дітей із легким ступенем розладу і 5% – із важким досягають
середнього рівня успішності до кінця навчання в школі. Більш показними є:
а) логокорекція – акцент повинен робитися на використанні більш збережених
індивідуально навичок, наприклад, слухового або зорового розрізнення.
Лікування
повинно бути комплексним і спрямованим до всієї супутньої патології. Важливим у
психопедагогічній роботі з дитиною є початкове тренування у засвоєнні читання
графем – простих фонетичних одиниць, що утворюють склади. Лише коли дитина
починає вільно орієнтуватися в графемах, вона може сприймати їх об'єднання в
слова, а потім – у фрази. Необхідні сімейні консультації за стилем поводження з
дитиною і вирішення її супутніх емоційних і поведінкових проблем. Залучення
батьків до терапії припускає денне прослуховування ними того, що читає дитина;
б) немедикаментозні методи лікування:
1) масаж і мануальна стимулотерапія;
2) рефлексотерапія;
3) лазеротерапія.
Ускладнення захворювання
Вторинна затримка психічного розвитку.
Лікування ускладнень
Комплекс медико-педагогічних (логопедичних) заходів із стимулювання психічного
розвитку дитини за принципами F70.
Умови лікування
Комплексні медико-педагогічні заходи, як правило, проводяться в амбулаторних
умовах.
Термін лікування
Тривалість курсу лікування залежить від ступеня тяжкості диспексії, швидкості
покращення функції читання та письма у процесі лікування, аж до досягнення
максимально можливого результату.
Очікувані результати лікування
Активізація вищих психічних функцій, розвиток мовної пам'яті, усунення
фонематичних труднощів, покращання навичок читання та письма.
Профілактика
- Первинна – раннє лікування ознак резидуально-органічного ураження головного
мозку.
- Вторинна – своєчасне лікування порушень звукосприйняття і звуковимови,
нормалізація та розвиток, відповідно до віку, оптико-просторових уявлень,
пам'яті, уваги.
- Третинна – попередження вторинної затримки психічного і мовного розвитку.
|