Інший дезінтегративний розлад дитячого віку
МКБ-10: F84.3
Це розлад розвитку (інший, ніж синдром Ретта), що визначається періодом
нормального розвитку до його початку, чіткою втратою протягом кількох місяців
раніше набутих навичок, принаймні в деяких сферах розвитку, з одночасною появою
характерних аномалій соціального, комунікативного і поведінкового функціонування.
Початок захворювання може іноді відтягуватися до віку 3 або 4 років.
Маніфестація – раптова, у більшості випадків – без якогось іншого попереднього
захворювання, у вигляді чітких поведінкових змін.
ДіагностикаКлінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Нормальний розвиток у дитини триває щонайменше до дворічного віку, включаючи
комунікативні навички й адекватне віку соціальне пристосування.Б. З початком розладу, відзначається виразна втрата раніше набутих навичок.
Відсутні будь-які можливості їх епізодичного використання у будь-яких ситуаціях.
Втрата навичок спостерігається не менше, ніж у двох з таких сфер:
1) експресивна або рецептивна мова;
2) ігрова активність;
3) соціальні навички або адаптивна поведінка;
4) контроль функції кишечника і сечовиділення;
5) рухові навички.
В. Якісні зміни соціальної поведінки відзначаються щонайменше у двох з таких
сфер:
1) соціальній взаємодії (відповідно до критеріїв, сформульованих для дитячого
аутизму);
2) комунікації (так само, як для дитячого аутизму);
3) обмежені, повторювані й стереотипні шаблони поведінки, інтересів та
діяльності, включаючи моторні стереотипії;
4) загальна втрата інтересу до об’єктів та навколишнього в цілому.
Г. Розлад не відповідає критеріям придбаної афазії з епілепсією (F80.3),
елективного мутизму (F94.0), синдрому Ретта (F84.2) або шизофренії (F20.-).
Психологічні та інші параклінічні діагностичні критерії
Відповідають F84.0.
Лікування
Загальні принципи лікування
Хвороба прогресує, патогенетичного лікування немає.
Психопедагогічні заходи мають на меті мінімізацію девіантної поведінки й
використання резервів психіки, що зберігаються. Психофармакотерапія
зарекомендувала себе тут успішно лише щодо впливу на вторинну супутню психічну
патологію. Велика увага приділяється соматичному догляду за дитиною,
психологічній роботі з рідними, спрямованій на зниження почуття провини і
стигматизуючого ставлення до пацієнта.
Умови лікування
Амбулаторне, при вираженій ажитації або агресії – стаціонарне.
Термін лікування
У стаціонарі – 4-8 тижнів; амбулаторно – за показаннями, практично постійно.
Очікувані результати лікування
Можливе поліпшення адаптації дитини.
|
