|
Розлади поведінки
Суттєвою ознакою розладів поведінки є повторні стійкі її порушення, проявом яких
є нехтування спокоєм і правом інших людей або суттєве порушення характерних для
цього віку соціальних норм та правил. Порушення поведінки в цих випадках є
серйознішими, ніж просто бешкетування дітей чи підлітків. Кожний розлад в цій
групі характеризується специфічністю свого місця прояву та особливостями
соціальних наслідків.
Лікування має комплексний характер – поєднання фармакотерапії, фізіотерапії та
психотерапії. Найбільшу вагу у фармакотерапії мають транквілізатори (обмежений
термін вживання), седативні засоби, нейролептики (перш за все, коректори
поведінки), антидепресанти.
Діагностика
Загальні клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
G1. Спостерігається стійкий патерн поведінки, який характеризується
повторюванням дій, що порушують або основні права інших людей, або суттєві
соціальні норми чи правила. Така поведінка відзначається протягом не менше 6
місяців.
Пацієнт:
1) демонструє занадто часті або виражені для його рівня розвитку спалахи гніву;
2) часто суперечить дорослим;
3) часто заперечує вимогам дорослих або відкрито порушує правила;
4) часто, причому демонстративно, робить вчинки, неприємні для інших людей;
5) систематично намагається перекласти свою провину на інших;
6) легко ображається або роздратовується у відповідь на слова або дії оточуючих;
7) часто сердиться або обурюється;
8) часто проявляє злопам’ятність або мстивість;
9) часто бреше;
10) часто б’ється;
11) в бійці застосовує знаряддя, що здатне заподіяти людині значну шкоду (цегла,
ніж, вогнепальна зброя);
12) незважаючи на заборону батьків, часто залишається на вулиці після того, як
настала темрява;
13) є дуже жорстоким до інших людей;
14) є жорстоким по відношенню до тварин;
15) навмисно псує чужі речі;
16) навмисно запалює вогонь з ризиком заподіяти шкоду оточуючим;
17) краде цінні речі з дому або з інших місць (магазинів, складів);
18) часто прогулює заняття в школі;
19) були втечі з дому;
20) грабував, вихоплював гаманці й таке інше;
21) присилував до статевих зносин;
22) часто переслідує інших осіб, завдає їм болю;
23) грабує помешкання, автомобілі.
Примітка. У зв’язку з тяжкістю симптомів п.п. 11, 13, 15, 16, 20, 21 і 23, для
встановлення діагнозу є достатнім лише їх одноразове виникнення.
G2. Цей розлад не відповідає критеріям дисоціативного розладу особистості
(F60.2), шизофренії (F20.-), маніакального (F30.-) або депресивного (F32.-)
епізоду, загального порушення розвитку (F84.-) або гіперкінетичного розладу
(F90.-). Якщо задовольняються критерії емоційного розладу (F93.-), то слід
встановити діагноз змішаного розладу поведінки та емоцій (F92.-).
|
|