Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Розлад поведінки, обмежений родинним оточенням

МКХ-10: F91.0.

Розлад поведінки, обмежений умовами родини, характеризується повторними та стійкими стереотипами поведінки в родині, при якій порушуються або основні права інших членів родини, або важливіші, відповідні віку, соціальні норми.

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
А. Задовольняються загальні критерії розладу поведінки (F91).

Б. Присутні три або більше симптоми із переліку, наведеного в критерії G1, для F91, в тому числі не менше трьох з указаних у п.п. 9-23.

В. Хоча б один симптом із вказаних в п.п. 9-23 спостерігається протягом не менше 6 місяців.

Г. Порушення поведінки обмежується сімейним колом.

Психологічні діагностичні критерії:
а) для визначення типів акцентуації характеру або варіантів психопатичного розвитку, в підлітковому віці застосовується:
1) особистісний опитувальник «Патохарактерологічний діагностичний опитувальник» (А.Є.Личко);
2) особистісний опитувальник Шмішека;
3) для виявлення структури особистісного конфлікту – особистісний опитувальник Роджерса;
4) аналогічні дослідження особистості батьків;
5) для визначення характеру сімейного виховання: тест родинних взаємовідносин.

Інші параклінічні методи дослідження
Для цієї групи хворих специфічних показань ЕЕГ, РЕГ, ЕХО ЕГ та інших методів немає. Основою встановлення діагнозу має бути клініко-психопатологічне дослідження. Параклінічні методи дослідження мають значення для визначення наявності супутньої патології та дифдіагностики.

Лікування

Загальні принципи лікування:
а) основним засобом є психотерапевтичні методики, психотерапевтична корекція особистості: родинна, групова, ігрова, індивідуальна;
б) медикаментозна терапія (усі ліки застосовуються у вікових дозах з урахуванням маси тіла хворих):
1) нейролептики: рисперидон (рисполепт, риссет), оланзапін (зипрекса), периціазин (неулептил) та інші (див. табл. 1, 2);
2) антидепресанти, перш за все, із седативною або збалансованою дією: флувоксамін (феварин), сертралін (золофт) та інші (див. табл. 3);
3) транквілізатори та снодійні засоби: діазепам (сибазон), гідазепам та інші (див. табл. 4);
4) седативні засоби: препарати валеріани, собачої кропиви, бромід натрію;
5) ноотропи та гамкергічні засоби мають особливе значення при затримках психічного розвитку: пірацетам (ноотропіл), фенібут (ноофен, нообут), гопантенова кислота (пантогам), ацетиламіноянтарна кислота (когітум), гамалон та інші (див. табл. 5);
в) індивідуальна терапія, спрямована на соматичне оздоровлення дитини відповідно до стандартів інших медичних фахів;
г) фізіотерапевтичні процедури: електросон, хвойні, перлинні ванни, голкотерапія та інші.

Ускладнення лікування:
а) психотерапевтичні:
1) формування асоціальних форм поведінки;
2) часті декомпенсації;
б) медикаментозні:
1) нейролептичний синдром, що полягає в розвитку явищ паркінсонізму, акатизії, спізнілої реакції на зовнішні подразники; диспетичних явищ, алергічних реакцій набряку обличчя, кінцівок; дерматитів;
2) при прийомі антидепресантів – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість, запаморочення, тремор рук, парестезії, алергічні реакції;
3) при тривалому прийомі транквілізаторів можливе формування залежності, сонливість, млявість.

Лікування ускладнень:
а) медикаментозних:
1) нейролептичний синдром купірується застосуванням коректорів: мідокалму, циклодолу (див. табл. 6);
2) диспептичні явища – зниженням дози препарату або його відміною;
3) алергічні реакції – відміною препарату і призначенням антиалергічних засобів: піпольфену, супрастину, тавегілу, дімедролу та інших (див. табл. 13);
4) для попередження формування залежності при прийомі транквілізаторів необхідно контролювати тривалість безперервного прийому (курс не повинен перевищувати 2 місяці); перед повторним курсом – перерва в прийомі препарату не менше 1 місяця;

б) психотерапевтичних:
1) достатня тривалість лікування;
2) поєднання різних видів психотерапії;
3) дотримання етапів психотерапії;
4) послідовність психотерапевтичних заходів.

Умови лікування
Амбулаторне, при вираженій ажитації або агресії – стаціонарне.

Термін лікування
У стаціонарі – до 30 днів. Амбулаторно - 2-3 місяці, періодично, кілька років.

Очікувані результати лікування
Купірування основних проявів дезадаптації та загострення симптомів, а також корекція патологічних захисних механізмів та поведінкових реакцій.

Профілактика

- Первинна профілактика включає гігієну шлюбу, вивчення і прогнозування можливих спадкових захворювань; у постнатальному періоді – правильне виховання в родині, дитячих закладах, школі спрямоване на гармонійний розвиток дитини.
- Вторинна психопрофілактика включає ранню діагностику, прогноз і попередження декомпенсацій шляхом раціональних корекційних заходів і лікування мозкової патології в ранньому періоді онтогенезу, включаючи лікування невропатичних і корекцію поведінкових порушень протягом всього дитинства, з досягненням найбільш повної ремісії; тривалої підтримуючої терапії, що виключає можливості рецидиву хвороби;
- Третинна профілактика – система заходів лікувальної і педагогічної корекції та систематичне використання заходів реадаптації, спрямованих на попередження декомпесацій.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання