Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Тривожно-фобічний розлад дитячого віку

МКХ-10: F93.1

Розлад характеризується постійним або періодичним страхом, який виникає у дитини у відповідних ситуаціях. Він відповідає фазі її вікового розвитку, але є анормальним за тяжкістю і призводить до порушень соціальної адаптації. Тривалість – не менше 4 тижнів.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10

A. Страх має конкретний характер і пов’язаний із психотравмуючою ситуацією, наприклад, страх ходи після падіння, який, однак, є занадто сильним і перешкоджає нормальному соціальному функціонуванню дитини.

Б. Стан не відповідає критеріям генералізованого тривожного розладу дитячого віку (F93.80).

B. Розлад не є частиною більш широких порушень емоцій, поведінки особистості, загального розвитку, або пов’язаний із вживанням психоактивних речовин.

Г. Тривалість розладу – не менше 4 тижнів.

Психологічні діагностичні критерії:
а) методики, що об’єктивізують рівень тривожності:
1) наявність страхів (тест тварин);
2) тест незакінчених речень;
б) методики, що визначають темперамент (оціночні шкали темпераменту);
в) методики, що визначають наявність інтраперсонального конфлікту:
1) тест сімейних взаємовідносин;
2) фрустраційний тест для дітей С.Розенцвейга.

Інші параклінічні діагностичні критерії
Для цієї нозологічної форми специфічних маркерів у показаннях ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕС, біохімічних дослідженнях немає.

Лікування

Загальні принципи лікування:
а) провідний засіб лікування – психотерапевтичні методики, основним спрямуванням яких є доведення дитині, що її самостійність та незалежна активність можуть бути для неї безпечними та цікавими;
б) медикаментозна терапія:
1) нейролептики: рисперидон (рисполепт, риссет, рисперон), хлорпротиксен (труксал) та інші (див. табл. 1, 2);
2) антидепресанти, перш за все, із седативною або збалансованою дією: флувоксамін (феварин), сертралін (золофт, серліфт), мапротілін (людіоміл) та інші (див. табл. 3);
3) транквілізатори та снотворні засоби: діазепам, гідазепам, зопіклон (імован) та інші (див. табл. 4);
4) седативні засоби: препарати валеріани, собачої кропиви, бромід натрію;
5) ноотропи та гамкергічні засоби мають особливе значення при ознаках затримки психічного розвитку: гамалон, гліцин, гопантенова кислота (пантогам), пірацетам, піритинол, фенібут (ноофен) (див. табл. 5);
в) індивідуальна терапія, спрямована на соматичне оздоровлення дитини, відповідно до стандартів інших фахів;
г) фізіотерапевтичні процедури: електросон, голкотерапія, перлинні ванни та інші.

Ускладнення лікування:
а) психотерапевтичні (психопатичний розвиток особистості);
б) медикаментозні:
1) нейролептичний синдром, що полягає в розвитку явищ паркінсонізму, акатизії, спізнілої реакції на зовнішні подразники, диспепсичних явищ, алергічних реакцій (набряку обличчя), кінцівок; дерматитів.
2) при прийомі класичних антидепресантів – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість, запаморочення, тремор рук, парестезії, алергічні реакції;
в) при тривалому прийомі транквілізаторів можливе формування залежності, сонливість, млявість.

Лікування ускладнень:
а) медикаментозних:
1) нейролептичний синдром купірується застосуванням коректорів (усі ліки застосовуються у вікових дозах з урахуванням маси тіла хворих): циклодолу, мідокалму (див. табл. 6);
2) диспепсичні явища – зниженням дози препарату або його відміною;
3) алергічні реакції – відміною препарату й призначенням антиалергічних засобів (див. табл. 13);
4) для попередження формування залежності при прийомі транквілізаторів необхідно контролювати тривалість безперервного прийому (курс не повинен перевищувати 2 місяці), перед повторним курсом – перерва в прийомі препарату не менше 1 місяця;
б) психотерапевтичних:
1) достатня тривалість лікування;
2) поєднання різних видів психотерапії;
3) дотримання етапів психотерапії;
4) послідовність психотерапевтичних заходів.

Умови лікування
Амбулаторне. При вираженності розладів – стаціонарне.

Термін лікування
Стаціонарне лікування – до 1 місяця. Амбулаторно – 2-3 місяці, за необхідності – довше.

Очікувані результати лікування
Повне одужання, зникнення фобій, соціальна адаптація дитини.

Профілактика

- Первинна профілактика включає гігієну сімейних взаємовідносин, виховання в родині, дитячих закладах, школі; спрямована на гармонійний розвиток дитини.
- Вторинна психопрофілактика включає ранню діагностику, прогноз і попередження повтору емоційних розладів шляхом своєчасного лікування та раціональних заходів виховання.
- Третинна – профілактика психопатичного розвитку особистості завдяки формуванню гармонійних внутрішньо- та міжособистісних стосунків.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання