Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Психіатр

Сучасна діагностика і лікування в психіатрії

Тривожно-фобічний розлад дитячого віку

МКХ-10: F93.1

Розлад характеризується постійним або періодичним страхом, який виникає у дитини у відповідних ситуаціях. Він відповідає фазі її вікового розвитку, але є анормальним за тяжкістю і призводить до порушень соціальної адаптації. Тривалість – не менше 4 тижнів.

Діагностика

Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10

A. Страх має конкретний характер і пов’язаний із психотравмуючою ситуацією, наприклад, страх ходи після падіння, який, однак, є занадто сильним і перешкоджає нормальному соціальному функціонуванню дитини.

Б. Стан не відповідає критеріям генералізованого тривожного розладу дитячого віку (F93.80).

B. Розлад не є частиною більш широких порушень емоцій, поведінки особистості, загального розвитку, або пов’язаний із вживанням психоактивних речовин.

Г. Тривалість розладу – не менше 4 тижнів.

Психологічні діагностичні критерії:
а) методики, що об’єктивізують рівень тривожності:
1) наявність страхів (тест тварин);
2) тест незакінчених речень;
б) методики, що визначають темперамент (оціночні шкали темпераменту);
в) методики, що визначають наявність інтраперсонального конфлікту:
1) тест сімейних взаємовідносин;
2) фрустраційний тест для дітей С.Розенцвейга.

Інші параклінічні діагностичні критерії
Для цієї нозологічної форми специфічних маркерів у показаннях ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕС, біохімічних дослідженнях немає.

Лікування

Загальні принципи лікування:
а) провідний засіб лікування – психотерапевтичні методики, основним спрямуванням яких є доведення дитині, що її самостійність та незалежна активність можуть бути для неї безпечними та цікавими;
б) медикаментозна терапія:
1) нейролептики: рисперидон (рисполепт, риссет, рисперон), хлорпротиксен (труксал) та інші (див. табл. 1, 2);
2) антидепресанти, перш за все, із седативною або збалансованою дією: флувоксамін (феварин), сертралін (золофт, серліфт), мапротілін (людіоміл) та інші (див. табл. 3);
3) транквілізатори та снотворні засоби: діазепам, гідазепам, зопіклон (імован) та інші (див. табл. 4);
4) седативні засоби: препарати валеріани, собачої кропиви, бромід натрію;
5) ноотропи та гамкергічні засоби мають особливе значення при ознаках затримки психічного розвитку: гамалон, гліцин, гопантенова кислота (пантогам), пірацетам, піритинол, фенібут (ноофен) (див. табл. 5);
в) індивідуальна терапія, спрямована на соматичне оздоровлення дитини, відповідно до стандартів інших фахів;
г) фізіотерапевтичні процедури: електросон, голкотерапія, перлинні ванни та інші.

Ускладнення лікування:
а) психотерапевтичні (психопатичний розвиток особистості);
б) медикаментозні:
1) нейролептичний синдром, що полягає в розвитку явищ паркінсонізму, акатизії, спізнілої реакції на зовнішні подразники, диспепсичних явищ, алергічних реакцій (набряку обличчя), кінцівок; дерматитів.
2) при прийомі класичних антидепресантів – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, серцевого ритму, затримка сечовипускання, сонливість, запаморочення, тремор рук, парестезії, алергічні реакції;
в) при тривалому прийомі транквілізаторів можливе формування залежності, сонливість, млявість.

Лікування ускладнень:
а) медикаментозних:
1) нейролептичний синдром купірується застосуванням коректорів (усі ліки застосовуються у вікових дозах з урахуванням маси тіла хворих): циклодолу, мідокалму (див. табл. 6);
2) диспепсичні явища – зниженням дози препарату або його відміною;
3) алергічні реакції – відміною препарату й призначенням антиалергічних засобів (див. табл. 13);
4) для попередження формування залежності при прийомі транквілізаторів необхідно контролювати тривалість безперервного прийому (курс не повинен перевищувати 2 місяці), перед повторним курсом – перерва в прийомі препарату не менше 1 місяця;
б) психотерапевтичних:
1) достатня тривалість лікування;
2) поєднання різних видів психотерапії;
3) дотримання етапів психотерапії;
4) послідовність психотерапевтичних заходів.

Умови лікування
Амбулаторне. При вираженності розладів – стаціонарне.

Термін лікування
Стаціонарне лікування – до 1 місяця. Амбулаторно – 2-3 місяці, за необхідності – довше.

Очікувані результати лікування
Повне одужання, зникнення фобій, соціальна адаптація дитини.

Профілактика

- Первинна профілактика включає гігієну сімейних взаємовідносин, виховання в родині, дитячих закладах, школі; спрямована на гармонійний розвиток дитини.
- Вторинна психопрофілактика включає ранню діагностику, прогноз і попередження повтору емоційних розладів шляхом своєчасного лікування та раціональних заходів виховання.
- Третинна – профілактика психопатичного розвитку особистості завдяки формуванню гармонійних внутрішньо- та міжособистісних стосунків.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах
Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования