Реактивний розлад прив’язаності дитячого віку
МКХ-10: F94.1
Розлад характеризується стійким небажанням вступати в контакт чи підтримувати
спілкування з оточуючими, що не є ознакою затримки психічного розвитку, раннього
дитячого аутизму, а викликане значними недоліками в догляді за дитиною.
Ускладненням цього розладу є вторинна затримка психічного розвитку,
психопатоподібні та невротичні розлади.
Діагностика
Клінічні діагностичні критерії, згідно з МКХ-10
A. Початок – у віці до 5 років;
Б. Спостерігаються суперечливі або амбівалентні соціальні реакції у різних
ситуаціях, емоційні порушення, проявом яких є відсутність емоційного реагування,
реакції аутизації, агресивні реакції на дистрес інших людей або свій особистий
та полохливість чи настороженість.
B. Наявність деяких здібностей до адекватних соціальних реакцій, що виявляється
у стосунках з дорослими.
Г. Не відповідає критеріям загального розладу розвитку (F84.-).
Психологічна діагностика:
1) малювальні тести (Гудинаф, Фей та інші);
2) шкали психомоторного розвитку Озерецького;
3) візуально-моторні тести;
4) прогресивні матриці Равена, тест психічного світогляду Й.Їрасика;
5) тести незакінчених речень.
Інші параклінічні діагностичні критерії
Для цієї нозологічної форми специфічних змін у показаннях ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕС,
біохімічних дослідженнях немає. Але застосування їх важливе для виявлення
супутньої патології та диференційного діагнозу з іншими захворюваннями.
Лікування
Загальні принципи лікування:
а) лікування проводиться вдома або в стаціонарі, залежно від того, що більш
потрібно для відчуття дитиною безпеки;
б) психологічна підтримка сім’ї, спрямована на поліпшення умов догляду за
дитиною;
в) психотерапія – індивідуальна, сімейна;
г) педагогічно-виховна робота, що охоплює одночасно і матір, і дитину;
ґ) забезпечення контролю за поліпшенням емоційного стану і фізичного добробуту
дитини;
д) медикаментозне лікування (усі препарати застосовуються у вікових дозах:
дивись F94.0);
є) індивідуальна терапія, напрямком якої є соматичне оздоровлення дитини.
Ускладнення лікування, їх профілактика та лікування
Дивись F94.0.
Умови лікування
Переважно амбулаторне лікування. Але у зв’язку з необхідністю змінити
психотравмуючу ситуацію, можливе перебування дитини в стаціонарі.
Термін лікування
Амбулаторне – протягом необхідного часу. Стаціонарне – до 4-8 тижнів.
Очікувані результати лікування
Корегування взаємовідносин з оточенням, зняття емоційної напруги, купірування
поведінкових розладів та інших супутніх психопатологічних порушень, досягнення
соціальної адаптації.
Профілактика
- Первинна – проведення санітарно-просвітньої роботи з батьками та особами, що
їх замінюють, напрямком якої є запобігання розладів прив’язаності.
- Вторинна – рання діагностика та комплексне лікування.
- Третинна – у випадках рецидивів – направлення дитини в більш сприятливе
соціальне оточення.
|