Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Дитячий пульмонолог

Довідник з дитячої пульмонології

Набряк легень у новонароджених

Набряк легень – патологічний стан, при якому швидкість фільтрації рідини із мікроциркулярного русла у легеневу тканину перевищує швидкість її всмоктування у лімфатичну систему. Спостерігається при багатьох патологічних станах у новонароджених дітей та не є самостійним захворюванням.

Етіологія та патогенез

Виділяють кілька механізмів розвитку набряку легень.

1. Підвищений тиск у капілярах легень, викликаний:
- серцевою недостатністю;
- асфіксією та тяжкою гіпоксією;
- посиленням легеневого кровотоку;
- надмірною інфузійною терапією;
- надмірним надходженням рідини через травний тракт (клізми, промивання шлунка).

2. Зниження осмотичного або онкотичного тиску, особливо у недоношених, викликане:
- надмірною гідратацією;
- вродженою гемолітичною хворобою новонародженого;
- гіпопротеїнемією різного генезу.

3. Порушення всмоктування рідини у легенях й відтоку лімфи, викликане:
- інтерстиціальною емфіземою;
- бронхолегеневою дисплазією;
- високим центральним венозним тиском.

При пневмонії, респіраторному дистрес-синдромі (РДС), септичному процесі, токсичній дії кисню, легеневій емболії вражаються капіляри легень. У стінках альвеол рідина фільтрується із капілярів у інтерстиціальну тканину. Швидкість цього процесу визначається гідростатичним та онкотичним тиском у капілярах та інтерстиціальній тканині, а також проникністю капілярів. У нормі фільтрація рідини та білка відбувається зі швидкістю 10 мл/год. Збільшення швидкості фільтрації є результатом підвищення гідростатичного тиску в капілярах та їх проникності. На гідростатичний тиск впливає тиск у лівому передсерді та інтенсивність легеневого кровотоку. До підвищення гідростатичного тиску призводить також зменшення кількості судин у легенях (при гіпоплазії, синдромі Поттера, бронхолегеневій дисплазії та ін.). При ураженні ендотелію капілярів збільшується їх проникність. Аномалія лімфатичної системи, стиснення лімфатичних судин, підвищення в них тиску (легеневе серце, синдром верхньої порожнистої вени) затрудняють видалення рідини з інтерстиціальної тканини. Якщо об’єм рідини в інтерстиції перевищує її ємність, то відбувається її вихід в альвеоли, тобто розвивається спочатку інтерстиціальний, а потім альвеолярний набряк легені. Зазвичай у патогенезі набряку легень у новонароджених приймають участь кілька факторів одночасно.

Клініка

Клінічна картина розвивається на тлі будь-якого захворювання й характеризується наростанням дихальної недостатності, посиленням ціанозу, участю в акті дихання допоміжних м’язів. Відзначаються напади апное та різні види періодичного дихання. Грудна клітка роздута, але при цьому може бути втягнення грудини та міжребер’їв. При перкусії визначається вкорочення перкуторного звуку, особливо в медіальних відділах. Аускультативна картина над легенями характеризуєтся ослабленням дихання та великою кількістю різнокаліберних вологих хрипів. Межі серцевої тупості визначаються нечітко, тони серця приглушені, визначається ритм галопу, можливий систолічний шум, збільшення розмірів печінки, часто виражений загальний набряковий синдром. З рота і носа – пінисті виділення, які при приєднанні крововиливу в легені набувають рожевого або червоного кольору.

Діагностика

На рентгенограмі органів грудної клітини визначаються затемнення у прикореневих зонах у вигляді метелика (інтерстиціальний набряк), вогнищеві або дифузні інфільтрати, легеневі поля нагадують матове скло за рахунок альвеолярного набряку, іноді визначається рідина у плевральній порожнині, збільшення розмірів серця.
Метаболічні зміни у вигляді гіперкапнії, вираженої гіпоксемії.

Лікування

Перш за все, необхідно спробувати визначити причину розвитку набряку легень і усунути її шляхом проведення етіотропної терапії. При неможливості негайної корекції (вади розвитку, хронічна бронхолегенева дисплазія та ін.) показана підтримуюча терапія.
Респіраторна терапія включає додаткову оксигенацію, створення позитивного тиску на видиху (перешкоджає виходу рідини в альвеоли, але не зменшується розвиток інтерстиціального набряку), за показаннями – штучна вентиляція легень (ШВЛ).
Обмеження надходження рідини в організм новонародженого до 60 мл/кг у перший тиждень життя, до 100 мл/кг у старшому віці.
Медикаментозна терапія включає сечогінні препарати, дофамін, серцеві глікозиди.
Призначення глюкокортикоїдів є спірним.

Прогноз при набряку легень залежить від причин, які його викликали.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования