|
|
Синдром раптової смерті немовлят (СРСН)
Синдром раптової смерті немовлят (СРСН) – раптова смерть немовляти, яку не
можливо було спрогнозувати, базуючись на даних анамнезу, не вдається пояснити
при розтині й детальному вивченні місця смерті.
Поширеність складає 1-2 випадки на 1000 живих новонароджених. Є однією з
основних причин смерті дітей у віці від 1 місяця до 1 року. Приблизно 90%
випадків виникає протягом перших 6 місяців життя.
Етіологія
Фактори ризику:
- спадкова схильність (смерть другої дитини в сім’ї від СРСН);
- паління матері;
- вживання наркотичних речовин матір’ю;
- вік матері менше 20 років;
- недоношеність;
- низька вага при народженні;
- відстрочена або відсутність перинатальної допомоги (ведення, втручання);
- позиція сну (на животі або сон на боці).
Існує кілька теорій виникнення СРСН:
- незрілість центральних механізмів контролю дихання не дозволяє компенсувати
фізіологічний стрес, який переживає дитина після народження (накладений стрес);
- не виключений вплив центральних патологічних або незрілих механізмів з
контролю температури, чутливості хеморецепторів і порушення серцевого ритму.
- дефіцит сну, викликаний серцево-дихальними порушеннями (розладами),
розглядається як важливий фактор у розвитку СРСН;
- стрес адаптації, який переживає немовля, посилюється рядом факторів:
інфекціями верхніх дихальних шляхів, перегріванням і частковою обструкцією
дихальних шляхів (секретом дихальних шляхів або факторами зовнішнього впливу –
пеленання).
Методи попередження розвитку СРСН
- сон на спині;
- боротьба з палінням матері у пре- та постнатальному періоді;
- уникати перегрівання під час сну. Рекомендують застосовувати для накривания
пелюшки і тонкі пледи, але не ковдри;
- уникати прикриття голови під час сну; для цього ручки слід покласти зверху на
пелюшку і ніжки розмістити у кінці ліжечка;
- застосовувати твердий матрас і не залишати м’які іграшки у ліжечку;
- не залишати (не класти) дитину спати в ліжку батьків;
- найбезпечнішою обстановкою для сну немовляти прийнято вважати сон у ліжечку в
спальні батьків (у одній кімнаті з батьками).
У більшості медичних закладів є свої інструкції з невідкладних заходів при СРСН.
Реанімаційні заходи
Більшість випадків СРСН привозить у лікарню швидка, у якій під час
транспортування починаються реанімаційні заходи.
Тривалість реанімаційних дій залежить від конкретного випадку.
У ряді випадків, очевидно, що дитина вже кілька годин мертва. В інших випадках,
реанімаційні заходи слід проводити стандартні 30 хвилин. Після цього, за
відсутності ознак серцево-судинної або дихальної активності реанімаційні заходи
можна припинити.
Важливо, щоб батьки немовляти були присутніми при наданні реанімаційних заходів,
щоб вони бачили, що медичні працівники зробили усе можливе для врятування життя
дитини. При цьому батьків повинен супроводжувати медичний працівник, в обов’язки
котрого входить пояснити все, що відбувається.
Необхідно провести ретельне опитування батьків для вияснення подробиць події.
Крім загальноприйнятих даних анамнезу, слід провести додаткове опитування:
-обтяжений медичий анамнез (наявність будь-яких медичних проблем);
- недавні зміни у здоров’ї;
- коли дитину востаннє бачили живою (де і хто?);
- при яких обставинах дитина була знайдена (поза, покривала, одяг, температура у
кімнаті);
- подробиці проведення реанімації вдома;
- уклад сім’ї;
- сімейний анамнез – випадки СРСН;
- шлюб між родичами;
- описання звичного місця сну дитини;
- чи спала дитина в ліжку з кимось із батьків, коли її знайшли (якщо так, то з
ким?);
- паління матері під час вагітності;
- паління у сім’ї (палить один з батьків або обоє);
- вживання алкоголю в сім’ї (в останні 24 год; хто і скільки випив?);
- вживання наркотичних речовин (останні 24 год; хто і що?).
|
|
