|
|
Синдром аспірації меконію
Синдром аспірації меконію (САМ) виникає при потраплянні меконію у дихальні
шляхи, що призводить до розвитку тяжкої дихальної недостатності внаслідок
обструкції (обтурації) дихальних шляхів та хімічного пошкодження поверхні
бронхіального дерева та альвеол.
Зустрічається у 1-2% новонароджених.
Етіологія та патогенез
Фактори ризику:
- переношеність;
- внутрішньоутробна або інтранатальна гіпоксія;
- обмотування пуповини навколо грудної клітки;
- асфіксія у пологах;
- наявність меконію в навколоплідних водах.
У патогенезі САМ головну роль відіграє потрапляння меконію у навколоплідні води,
обумовлене гіпоксією плоду різної етіології, що призводить до централізації
кровообігу і гіпоксії кишковика, та, як результат, зниження тонусу сфінктера
заднього проходу. Одночасно з цим, при тривалій гіпоксії відбувається
рефлекторне подразнення дихального центру, що викликає глибокі дихальні рухи із
відкритою голосовою щілиною плоду. Це призводить до аспірації навколоплідних
вод, які містять меконій.
При потраплянні меконію до трахеї та бронхів, відбувається їх обтурація. На
одних ділянках легень розвиваються ателактази, на інших – здуття «за клапанним
механізмом». Одночасно з порушенням вентиляції та гіпоксемією, відбувається «хімічне»
пошкодження епітелію дихальних шляхів жовчними кислотами і ферментами, які
містяться в меконії. Розвивається асептичний пневмоніт із некрозом бронхіального
та альвеолярного епітелію, інтерстиціальним набряком, ураженням сурфактанту.
Потім приєднується бактеріальна інфекція та розвивається пневмонія.
Клініка
Провідним є синдром дихальної недостатності, тяжкість якої і визначає форму САМ
– середньотяжку або тяжку.
Для середньотяжкої форми САМ характерно:
- неускладнений анте- та інтранатальний період;
- своєчасне відсмоктування молока із дихальних шляхів;
- клінічно: помірний ціаноз і тахіпное у новонародженого;
- аускультативно: невелика кількість вологих хрипів.
Для тяжкої форми САМ характерно:
- анте- та інтранатальний період ускладнений вираженою гіпоксією;
- при народженні у трахеї міститься багато густого меконію;
- несвоєчасна санація трахеобронхіального дерева;
- клінічно: блідо-ціанотичний колір шкіри; здуття грудної клітки, участь в акті
дихання допоміжних м’язів, ЧД > 80 в 1`;
- аускультативні зміни: на тлі ослабленого дихання надлишок різнокаліберних
вологих хрипів, крепітація.
Ускладнення
Найчастіше – синдром витоку повітря (пневмоторакс, пневмомедіастинум,
пневмоперикард), персистуюча легенева гіпертензія, аспіраційна пневмонія.
Діагностика
При рентгенографії органів грудної клітки, відзначається поєднання ділянок
апневматозу і емфіземи, картина «сніжної бурі», діафрагма сплощена, тінь серця
розширена.
Гіпоксемія, РаСО2 у нормі або гіперкапія, виражений ацидоз.
Лікування
Раннє відсмоктування та відмивання меконію з дихальних шляхів та шлунка.
Киснева терапія. Вибір способу оксигенації залежить від тяжкості стану,
показників газового складу крові, КОС та насичення гемоглобіну киснем. Введення
екзогенного сурфактанту при тяжкому перебігу САМ.
Антибактеріальна терапія: цефалоспорини І-ІІІ покоління у сполученні з
аміноглікозами.
Прогноз
Летальність – 10% за рахунок інфекційних ускладнень та синдрому витоку повітря.
|
|
