|
|
Транзиторне тахіпное новонароджених
Транзиторне тахіпное новонароджених (ТТН) – це стани у доношених новонароджених
або у недоношених дітей у віці старше 34 тижнів внутрішньоутробного розвитку,
які виникають після народження у зв’язку із затримкою вивільнення альвеол від
внутрішньоутробної легеневої рідини й триває менше 24 годин. У літературі
описується під іншими назвами: «Респіраторний дистрес-синдром ІІ типу», «Синдром
вологих легень», «Синдром затримки фетальної легеневої рідини».
Етіологія і патогенез
Фактори ризику:
- кесарський розтин (частота – до 20-25%);
- гостра асфіксія;
- надлишкова медикаментозна терапія матері під час пологів;
- пролонговані пологи;
- цукровий діабет у матері.
Збільшення вмісту легеневої рідини та сповільнене її видалення через лімфатичну
систему відбувається через різні причини:
- підйом центрального венозного тиску внаслідок надлишкового введення розчинів
матері під час пологів;
- пізнє клемування пуповини й потрапляння надлишкової кількості крові від
плаценти до плоду;
- при кесарському розтині відсутнє стиснення грудної клітки, що спостерігається
при народженні через природні родові шляхи;
- відсутність «катехоламінового сплеску» при проведенні оперативного втручання
під час пологів.
Накопичення рідини у периваскулярному просторі та інтерстиціальній тканині
легень призводить до стиснення повітроносних шляхів, що обумовлює розвиток
емфіземи. Можливий також й інший механізм розвитку емфіземи – при частковій
обструкції дихальних шляхів повітря за типом «клапанного» або «поплавкового»
механізму під час вдиху потрапляє в ацинуси, а під час видоху не може вийти
звідти через зменшення просвіту бронхіол.
Клініка
Захворювання частіше зутрічається у хлопчиків. Клінічна картина не специфічна.
Проявляється із перших хвилин життя, наростає протягом кількох годин і поступово
зменшується до кінця першої доби життя, проте інколи може спостерігатися довше.
Характерні:
- ціаноз, задишка, напруження крил носа, участь допоміжних м’язів у акті
дихання, втягнення міжребер’їв;
- грудна клітка бочкоподібної форми;
- перкуторний звук – із коробочним відтінком;
- при аускультации хрипи зазвичай не прослуховуються, але можуть бути вологі
хрипи або експіраторні шуми («хрюкаючий видих»).
Діагностика
На рентгенограмі органів грудної клітини визначається посилений легеневий
малюнок, підвищена прозорість периферичних ділянок легень, сплощений купол
діафрагми. У ряде випадків у реберно-плевральних синусах може відзначатися
накопичення рідини. Необхідно виключити інші причини дистресу, в тому числі
пневмонію, вроджені вади серця, синдром поліцитемії, спадкові хвороби обміну
речовин.
При ТТН виявляються помірні прояви гіпоксемії, метаболічного ацидозу. Через
тахіпное зазвичай визначається низький рівень РаСО2.
Лікування
Необхідно підтримувати оптимальний температурний режим. Ентеральне харчування
починають при зменшенні задишки. Інфузійна терапія призначається, виходячи з
мінімальних енергетичних та водно-електролітних потреб. Для підтримання SaО2 у
нормальних межах проводять інгаляцію
40-50% повітряно-кисневої суміші. Штучну вентиляцію легень застосовують в дуже
рідкісних випадках.
Прогноз
Сприятливий. Зазвичай транзиторне тахіпное новонароджених зникає через 1-4 доби.
|
|
