Методи дослідження функції зовнішнього дихання

Загальні вимоги до спірографічних і пневмотахографічних обстежень
1. Пацієнта слід проінформувати про мету та важливість діагностичного обстеження ФЗД.
2. Пацієнтові треба мати при собі направлення лікаря, у якому вказані паспортні дані, клінічний діагноз, зріст, маса тіла. Вони необхідні для розрахунку належних величин показників зовнішнього дихання.
3. Підготовка пацієнтів до дослідження вимагає: утримання від паління за 24 год. до його початку, від вживання алкоголю – за 4 год., від важких фізичних вправ – не менше ніж за 1 год., від вживання їжі – не менше ніж за 2 год., від використання бронходилятаторів швидкої дії – не менше ніж за 6 год.
4. Перед дослідженням пацієнту рекомендується перебувати у спокійному стані протягом 30 хв. За цей час йому потрібно пояснити методику проведення тесту, елементи його виконання, змоделювати усі дії пацієнта на вимкнутому апараті. Використання носового затискача при цьому є обов’язковим.
5. Дослідження проводиться у спокійній обстановці. Пацієнт сидить на стільці або в кріслі. Перед початком тесту потрібно розстібнути одяг, якщо той щільно прилягає до тіла, видалити штучні щелепи.
6. У стаціонарі рекомендується проводити дослідження тричі: перед початком лікування, у процесі лікування та перед випискою, бажано на тому ж апараті, у той самий час доби, тим самим лікарем або лаборантом.
7. При діагностичних медикаментозних тестах необхідно провести попереднє алергологічне обстеження. У разі негативних алергологічних тестів після проби слід точно записати вид, назву, дозу препарату та метод його введення.
8. Особливої уваги потребує стан навколишнього середовища (температура повітря, атмосферний тиск), аби надалі виключити можливі похибки внаслідок реакції об’ємів газів на стан метеорологічних чинників.