Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Дитячий пульмонолог

Довідник з дитячої пульмонології

Спірографія

Спірографія – метод графічної реєстрації змін легеневих об’ємів при виконанні дихальних рухів. Спірографія дозволяє отримати ряд показників, які описують вентиляцію легень. Це вимірювання статичних об’ємів та ємностей, що характеризують пружні властивості легень і грудної стінки, та динамічні дослідження, що визначають кількість повітря під час вдиху та видиху на одиницю часу.
Усі показники легеневої вентиляції умовно поділяють на статичні або анатомічні (легеневі об’єми) і функціональні – безпосередньо показники легеневої вентиляції. Ці показники залежать від статі, віку, ваги, зросту, положення тіла, стану нервової системи та ін. Тому для правильної оцінки функціонального стану абсолютні значення того чи іншого показника виражають у відсотках від належних.

Показання до спірографії
1. Визначення типу ступеня вентиляційної недостатності.
2. Визначення впливу захворювання на динамічну функцію зовнішнього дихання.
3. Оцінка ефективності лікування.
4. У комплексі з клінічними, електрокардіографічними, лабораторними критеріями диференційоване діагностування дихальної та серцевої недостатності.
5. Моніторинг спірографічних показників для оцінки ступеня прогресування захворювання.
6. Проведення бронходілатаційних тестів.
7. Проведення інгаляційних провокаційних тестів для діагностики наявності бронхіальної гіперреактивності: метахоліновий, гістаміновий, манітоловий, проба з фізичним навантаженням.

Протипоказання до спірографії
1. Важкий загальний стан хворого.
2. Важкий ступінь дихальної, серцевої недостатності.
3. Артеріальна гіпертензія.
Арсенал сучасних спірографів значно розширюється за рахунок появи комп’ютеризованих приладів, що базуються на дії пневмотахометрів або турбін та інтерпретують різні алгоритми. Вони можуть бути використані для одержання кількох необхідних величин за допомогою кривих «об’єм-час» або «потік-об’єм». Невеликі за розмірами, економічні, зручні, вони користуються популярністю серед лікарів. Такі портативні прилади, у більшості випадків, дозволяють проводити вимірювання з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Показники, що вимірюються спірографічно, відповідають умовам навколишнього середовища, температури та атмосферного тиску.
При аналізі спірограми оцінюють об’ємні, швидкісні характеристики та показники легеневої вентиляції (рис. 1).

1. Об’ємні показники
ДО (дихальний об’єм) – це об’єм повітря, що надходить в легені за 1 вдих при спокійному диханні. Показники ДО змінюються, залежно від рівня вентиляції. Частина ДО, що бере участь у газообміні, називається альвеолярним об’ємом (АО) і дорівнює 2/3 ДО. Решту його (1/3) становить об’єм функціонального мертвого простору (ФМП), що складається з анатомічного мертвого простору (150-200 мл) та альвеолярного мертвого простору. В нормі повний мертвий простір близький до анатомічного.
РОвд (резервний об’єм вдиху) – максимальний об’єм, який можна додатково вдихнути після спокійного вдиху.
РОвид (резервний об’єм видиху) – максимальний об’єм, який можна додатково видихнути після спокійного видиху (1000-1500 мл – 25% ЖЄЛ).
Євд (ємність вдиху) – сума ДО та РОвд, характеризує здатність легеневої тканини до розтягнення.
ЖЄЛ (життєва ємність легень) – сума ДО, РОвд та РОвид, максимальний об’єм, який можна вдихнути після максимально глибокого вдиху. Ця величина залежить від віку, статі (у жінок – менше, ніж у чоловіків), зросту та маси тіла, а також від положення тіла. В нормі ЖЄЛ – дуже мінлива величина, може у здорових осіб відхилятись від належної на ±15-20%. Тому практично треба звертати увагу на значення ЖЄЛ нижче 80% від належної.
ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень) – це об’єм повітря, який можна видихнути при форсованому видиху після максимального вдиху (норма – 70-80% ЖЄЛ).
ЗОЛ (залишковий об’єм легень) – об’єм, який залишається в легенях після максимально повного видиху. У молодих осіб в нормі – не більше 25-30% ЗЄЛ (див. нижче), а в осіб похилого віку – близько 35% від ЗЄЛ (норма – 1000-1500 мл).
ФЗЄ (функціональна залишкова ємність) – об’єм повітря, що залишився у легенях на рівні спокійного видиху, сума РОвид і ЗОЛ (в нормі – 40-50% ЗЄЛ).
ЗЄЛ (залишкова ємність легень) – сума ЖЄЛ та ЗОЛ, максимальний об’єм, який можуть вмістити легені на висоті глибокого вдиху.

2. Показники легеневої вентиляції
У режимі спокійного дихання визначаються ДО та ХОЛ (хвилинний об’єм легень) – величина загальної вентиляції за 1 хв. при спокійному диханні. Цей показник дуже мінливий та залежить від частоти дихання (ЧД) та ДО.
МВЛ – максимальна вентиляція легень, максимальний хвилинний об’єм, максимальна дихальна ємність – це максимальний об’єм повітря, який може бути провентильований за 1 хв., характеризує функціональну здатність апарату зовнішнього дихання.

МВЛ = ДОмакс • ЧДмакс.

Цей показник залежить від статі, віку, маси тіла та зросту, положення тіла. Він чутливий до стану нервової системи, на його величину можуть впливати емоції пацієнта.

3. Швидкісні показники
ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за першу секунду) – це об’єм повітря, що видихається за першу секунду при максимально швидкому видиху і виражається у відсотках до ФЖЄЛ. Здорові люди за першу секунду видихають не менше 70% ФЖЄЛ.
Проба Тифно (тест Тифно) ОФВ1/ЖЄЛ в %, в нормі дорівнює 70-75%.
МОШ25 – максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25% ФЖЄЛ.
МОШ50 – максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 50% ФЖЄЛ.
МОШ75 – максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 75% ФЖЄЛ.

Ці показники мають найбільшу цінність у діагностиці початкових порушень бронхіальної провідності. За нижню межу норми показників потоку приймають 60% від належної величини.
СОШ25-75 – середня об’ємна швидкість форсованого видиху за певний період вимірювання від 25 до 75% ФЖЄЛ. Відображає стан дрібних дихальних шляхів. Для виявлення ранніх обструктивних порушень є більш інформативним показником, ніж ОФВ1.
Показники функції зовнішнього дихання у дітей шкільного віку (див. Додаток).

Клинический опыт

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання