Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Дитячий пульмонолог

Довідник з дитячої пульмонології

Пікфлоуметрія

Пікфлоуметрія – метод моніторування пікової швидкості видиху (ПШВ), яка вимірюється у літрах на секунду або на хвилину, для оцінки ступеня обструкції дихальних шляхів. Моніторинг ПШВ надає лікареві максимальну інформацію про стан хворого, ефективність його лікування, а також дозволяє пацієнту організувати самоконтроль за перебігом захворювання і вчасно звернутися до лікаря.
Показники ПШВ корелюють із ОФВ1, який традиційно вважається найкращим показником для оцінки ступеня обструкції дихальних шляхів і вимірюється спірометрично, а також із опором дихальних шляхів, який визначається методом плетизмографії.
Основні завдання моніторингу ПШВ:
1. Планування лікування бронхіальної астми.
2. Оцінка ефективності лікування бронходилятаторами та інгаляційними глюкокортикоїдами.
3. Прогнозування загострень бронхіальної астми.
4. Визначення зворотності бронхіальної обструкції. Прогнозування загострень бронхіальної астми.
5. Ідентифікація механізмів, що провокують бронхоспазм.

Визначення ПШВ не може повністю замінити спірометрію та плетизмографію, воно постає їх цінним та інформативним доповненням. ПШВ визначається при виконанні пацієнтами маневру форсованого видиху на кривій «потік-об’єм» за допомогою спірометру, але для здійснення моніторування необхідний саме пікфлоуметр, який хворі можуть і повинні використовувати самостійно в домашніх умовах.

Схематичне зображення типового пікфлоуметра

Параметр ПШВ має лише один недолік: він залежить від власних зусиль пацієнта. Тому хворого потрібно чітко проінструктувати про те, як належить виконувати маневр форсованого видиху. Для зменшення впливів зусиль пацієнта на значення ПШВ необхідно процедуру вимірювання ПШВ проводити тричі, з невеликими перервами. За остаточний результат обирається найбільший показник ПШВ.
Зауважимо, що різні прилади дають показники з відмінностями на 10% і більше. Тому краще за все використовувати один і той самий пікфлоуметр – бажано, аби пацієнт приносив на прийом до лікаря свій особистий пристрій для контролю власного стану і проведення проби з бронхолітичними препаратами.
Немає певного віку, з якого дитина може починати користуватися пік-флоуметром. Деякі діти спроможні його опанувати з 4 років, а деякі – з 5-6 років. Розроблені спеціальні дитячі пікфлоуметри.

Методика дослідження
Моніторування ПШВ може застосовуватись при амбулаторному лікуванні та спостереженні за хворими, у стаціонарних умовах для оптимізації лікування, а також самостійно пацієнтами для самоконтролю і виконання плану призначеної терапії.
При скринінгу для визначення професійної астми та ідентифікації механізмів, що провокують бронхоспазм, використовується разове дослідження, дані якого мають орієнтовний характер. У всіх інших випадках діє традиційна методика дослідження.
Пацієнта необхідно проінструктувати про те, для чого необхідний моніторинг його стану при бронхіальній астмі (БА) і хронічному обструктивному бронхіті (ХОБ) і як потрібно користуватися пікфлоуметром.
Методика використання пікфлоуметра досить проста. Пацієнт насамперед перевіряє, чи показник приладу стоїть на відмітці «0». Потім бере апарат так, щоб пальці не торкались шкали та пазу, і тримає його горизонтально. Всі виміри проводяться в одному положенні тіла – краще стоячи, але можна сидячи і лежачи. На початку треба дихати спокійно та рівно.
ПОШ вимірюється пацієнтом самостійно вранці (відразу ж після сну або коли він прокидається внаслідок нападу ядухи) і ввечері перед сном. Отримані значення ПШВ заносяться у спеціальний індивідуальний щоденник спостереження, який додається до кожного пікфлоуметра. Важливою діагностичною ознакою є різниця між вранішнім та вечірнім значеннями ПШВ. У нормі вранішні та вечірні значення ПШВ практично однакові, графік нагадує пряму лінію. У разі значних добових коливань ПШВ графік нагадує криву з великою амплітудою, що свідчить про відсутність контролю за бронхіальною обструкцією і важкий стан пацієнта.
Надалі треба зробити максимально глибокий вдих, взяти мундштук приладу до рота, щільно обхопити його губами і швидко видихнути у пристрій, не перекриваючи отвору мундштука язиком. Показник ПШВ (л/хв, ум.од.) реєструється шкалою пікфлоуметра. Визначені таким чином дані заносяться у щоденник та на графік у вигляді точок, які в подальшому з’єднуються лініями.
Графік змін ПШВ слід оцінювати за кількома параметрами: візуально – за формою графіку, кількісно – за максимальним значенням ПШВ і добовими коливаннями ПШВ. Важливо оцінити нормальне значення ПШВ для даного конкретного пацієнта. За норматив ПШВ прийнято брати середнє найкраще для даного хворого значення, яке визначається у нього в період ремісії, в період найкращого стабільного самопочуття. Є рекомендації використовувати нормативні значення ПШВ, що розраховуються відповідно зросту, віку та статі.

Діагностична цінність пікфлоуметрії
1. Планування лікування обструктивних захворювань бронхолегеневої системи.
План, розроблений лікарем для хворого на БА відповідно до змін та добових коливань ПШВ, дозволить пацієнтові надалі самостійно коригувати процес лікування. План будується на підставі допустимих значень змін ПШВ для цього пацієнта. Як правило, виділяють три рівні: рівень нормальних значень ПШВ; рівень, який потребує посилення терапії; рівень, який потребує госпіталізації пацієнта. Значення ПШВ для різних рівнів розраховується відносно найкращого значення ПШВ: перший рівень складає від 100 до 80% найкращого, другий – від 80 до 60%, третій – менше 60%. Згідно з визначеним рівнем, лікар складає план відповідного лікування. Необхідно пам’ятати, що вказані рівні – це лише рекомендовані значення. У кожному конкретному випадку вони будуть залежати від стану пацієнта і змін показника ПШВ відносно найкращого.
Ефективність лікування вимірюється за рядом параметрів, найважливішим з яких є коливання ПШВ. Для розрахунку показників коливань ПШВ необхідно взяти тижневі виміри ПШВ, їх найбільше та найменше значення і обчислити за формулою:

К= [(найбільша ПШВ-найменша ПШВ)/найбільша ПШВ] • 100%, де К – коефіцієнт ефективності лікування. Чим більше його значення, тим нижча ефективність контролю за станом пацієнта, тим важче у нього перебігає захворювання.

У деяких довідниках з пікфлоуметрії рекомендують вимірювати показники ПШВ з урахуванням ранішнього і вечірнього значень. При цьому вважається, що ранішні показники ПШВ будуть найменшими, вечірні – найбільшими. Однак «ранішні провали», які відображають коливання ПШВ, можуть спостерігатися не щодня, тому при вимірюванні самих лише добових коливань ПШВ можна отримати помилкові результати, що спотворюють діагностичну інформацію про хворого.

2. Оцінка ефективності лікування бронходилятаторами та інгаляційними глюкокортикоїдами.
При тривалому використанні бронходилятаторів ПШВ необхідно вимірювати до і після застосування препарату. Значення ПШВ після вживання бронхолітика менше ніж 80% від належного або відхилення добових коливань ПШВ більше ніж на 20% потребують проведення активнішої терапії або госпіталізації хворого до спеціалізованого відділення.
Якщо лікування пацієнта адекватне, то значення ПШВ сягає найкращого для даного хворого значення, зникає «ранішній провал». Графік при цьому наближається до прямої лінії.

3. Прогнозування загострень БА.
Суб’єктивні відчуття бронхоспазму у хворих на БА часто значно відстають від реального розвитку бронхіальної обструкції. На графіку ПШВ початок розвитку бронхоспазму об’єктивно реєструється як падіння значень відносно найкращого чи як поява «ранішніх провалів». Дуже часто зниження показника ПШВ спостерігається за кілька днів до появи симптомів бронхообструкції. У таких випадках лікар і хворий можуть заздалегідь прийняти рішення про посилення терапії, щоб попередити напад ядухи. Пацієнту необхідно розцінити цей факт як попередження, що його захворювання виходить з-під контролю, і відразу ж звернутися до лікаря.

4. Оцінка ступеня гіперреактивності бронхів.
Ознакою наявності у пацієнта синдрому гіперреактивності бронхів є зниження ранішніх показників ПШВ відносно вечірніх більше ніж на 20%, що має назву «ранішній провал». Навіть один «ранішній провал» протягом тижня свідчить про гіперреактивність бронхів. Більш точним методом є тест із специфічним агентом, який викликає бронхообструкцію. Зникнення «ранішніх провалів» є результатом правильного лікування і подолання гіперреактивності бронхів.

5. Визначення зворотності бронхіальної обструкції.
Проводиться за допомогою пікфлоуметра та β2-агоніста швидкої дії (сальбутамол).
Вимірюється вихідне значення ПШВ (ПШВ1). Потім пацієнт проводить інгаляцію (β2-агоністом швидкої дії і через 15 хв. повторює вимірювання ПШВ за допомогою пікфлоуметра (ПШВ2). Ступінь бронхіальної обструкції (БО) розраховується за формулою: БО = (ПШВ2-ПШВ1)/ПШВ1•100%.

6. Ідентифікація факторів, що провокують бронхоспазм.
Проводиться за добовими графіками коливань ПШВ. Враховуючи дію факторів, що впливають на хворого та зміну графіка (зменшення показників ПШВ), можна визначити їх вплив.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования