Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Стоматолог

Практична пародонтологія

Дистрофічно-запальні захворювання пародонта. Пародонтоз

Клініка пародонтозу

Пародонтоз являє собою дистрофічне захворювання пародонта, яке трапляється порівняно рідко і становить близько 5-8% від загальної кількості хворих з дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта. Захворювання розпочинається непомітно, розвивається і прогресує повільно і може тривати роками. Характерними для нього є атрофічний гінгівіт (анемічність ясен, атрофія верхівок ясенних сосочків та краю ясен), оголення шийок і коренів зубів, утворення клиноподібних дефектів, помірно виражена травматична оклюзія (мал. 204). Резорбція коміркової кістки розвивається повільно, значного руйнування волокон періодонта та проростання епітелію вглиб пародонта не спостерігається. Циркулярна зв’язка при цьому не руйнується, а в разі атрофії поверхневих її волокон функцію зв’язки починають виконувати дещо глибше розміщені колагенові волокна. Тому пародонтальні кишені відсутні і патологічна рухомість зубів тривалий час не розвивається, з’являючись, як правило, лише при ІІ-ІІІ ступені розвитку захворювання.

При рентгенологічному дослідженні, на відміну від генералізованого пародонтиту, в комірковій кістці остеопороз здебільшого не виражений, періодонтальна щілина не розширена, кортикальна пластинка зберігається. Відзначають лише резорбцію коміркової кістки, що повільно прогресує. При цьому не утворюються кісткові кишені, резорбція майже однаково виражена вздовж усього зубного ряду. Такий тип резорбції коміркової кістки визначають як горизонтальну резорбцію.
У розвитку пародонтозу розрізняють початковий, І, ІІ та ІІІ ступені.

Початковий ступінь пародонтозу характеризується відносно безсимптомним перебігом. Тільки поодинокі хворі скаржаться на свербіж, відчуття ломоти в яснах і щелепах, підвищену чутливість зубів до термічних та хімічних подразників.
Під час обстеження виявляють блідість слизової оболонки ясен, деяку тьмяність епітеліального покриву (відсутність нормального блиску). Ясна бліді, з дещо тьмяним епітелієм, окремі сосочки, частіше на фронтальній ділянці, мають притуплені верхівки. Під час пальпації ясна щільні, безболісні, не кровоточать при подразненні. Незначне оголення шийок в межах часток міліметра можливе у деяких зубів, унаслідок чого вони можуть бути чутливими до термічних або хімічних подразників. Тому порушення цілісності зубо-ясенного приєднання не відзначається.
У процесі визначення оклюзійної кривої перевантаження зубів-антагоністів та травматичну оклюзію виявляють лише в деяких випадках. Рентгенологічно відзначають невеликий остеопороз губчастої речовини верхівок міжкоміркових перегородок і слабко виражену їх резорбцію. Періодонтальна щілина не змінена (мал. 205).

І ступінь. На відміну від початкового ступеня, суб’єктивні відчуття хворих більше виражені. Про них свідчать свербіж, відчуття ломоти в яснах, підвищену чутливість зубів до різних подразників. Ясна бліді, тьмяні, щільні і безболісні. Виразно визначається атрофія ясенних сосочків, яка поступово призводить до утворення зяяння міжзубних проміжків, оголення шийок зубів на 1-1,5 мм.
У ділянці фронтальних зубів утворюються неглибокі клиноподібні дефекти. Між окремими зубами може вільно проходити металева або целулоїдна матриця, що, з точки зору Д.А. Ентіна (1947), свідчить про розвиток патологічної рухомості зубів. Проте зуби практично нерухомі.
Оклюзійна крива змінюється, можливе виникнення травматичної оклюзії, яку виявляють за допомогою спеціальних методів її реєстрації.
Рентгенологічна картина характеризується рівномірною резорбцією міжкоміркових перегородок у межах 1/3 їх висоти, кортикальна пластинка добре виражена. Періодонтальна щілина не розширена, явища остеопорозу, на відміну від генералізованого пародонтиту, не відзначаються (мал. 206).

ІІ ступінь. Скарги хворих зазвичай такі ж самі, як і на попередніх ступенях пародонтозу. Атрофія маргінальної частини ясен, ясенних сосочків призводить до сильного оголення коренів зубів (до 5-6 мм), міжзубні проміжки зяють. Можливе виникнення клиноподібних дефектів на вестибулярних поверхнях зубів. Оголені ділянки зубів чутливі до хімічних, термічних та механічних подразників. У деяких випадках може утворюватися незначна кількість зубних відкладень (бляшок, зубного каменю) та пігментованого нальоту. Відхилення в оклюзійній кривій утворюють окремі мікровузли перевантаження зубів. Зуби здебільшого нерухомі, проте можуть виникати окремі вузли травматичної оклюзії.
Рентгенологічні зміни в комірковій кістці свідчать про рівномірну резорбцію міжкоміркових перегородок у межах 2/3 їх висоти. Збережена кістка коміркового відростка достатньо мінералізована і щільна (мал. 207).

ІІІ ступінь. Хворі скаржаться на підвищену чутливість оголених шийок зубів, зміщення та розходження зубів з утворенням патологічної діастеми та трем, відчуття свербежу та ломоти в яснах. Клінічна симптоматика і рентгенологічна картина захворювання максимально виражені. Ясна щільні, анемічні, не кровоточать. В окремих випадках можливі невеликі відкладення зубного каменю та пігментованого нальоту. Шийки зубів оголені на 5-8 мм, але зуби можуть бути нерухомими або ж спостерігається їх патологічна рухомість І-ІІ ступеня. Можливе віялоподібне розходження зубів (особливо фронтальної ділянки верхньої щелепи) з утворенням патологічної діастеми та трем. Виразно виражена травматична оклюзія і в ділянках найбільшого перевантаження зубів спостерігається їх зміщення в різні напрямки. На вестибулярних поверхнях зубів розвиваються клиноподібні дефекти, які досягають чималої глибини (мал. 208).

На рентгенограмах відзначають помітну атрофію коміркової кістки, яка досягає 2/3 висоти міжкоміркових перегородок і більше, можливий незначний остеопороз їх верхівок.
Морфологічно пародонтоз характеризується поступово наростаючими дистрофічними змінами всіх структур пародонта на тлі судинних порушень. Спостерігається склерозування окремих судин, різке звуження їх просвіту, зменшення щільності судинного малюнка за рахунок запустіння деяких розгалужень судин. У сполучнотканинних структурах ясен та періодонта спостерігають руйнування колагенових волокон, яке завершується фіброзом та склерозом власної пластинки слизової оболонки ясен. У кістковій тканині коміркового відростка переважають явища гладенької резорбції, які призводять до повного руйнування коміркової кістки. Нервові волокна тканин пародонта змінені вже з перших проявів розвитку захворювання. Їх дистрофія в міру прогресування хвороби наростає.
Відзначають дистрофічні зміни також і в інших тканинах. У пульпі зубів при прогресуванні пародонтозу розвивається сітчаста дистрофія, яка на дещо пізніших ступенях захворювання може переростати в сухий некроз. У цементі кореня зуба з’являються заглиблення, лакуни з виїденими краями, а також явища гіперцементозу, особливо в ділянці верхівки кореня.
У цілому для пародонтозу характерний повільний розвиток, іноді процес стабілізується на тривалий проміжок часу. За допомогою функціональних методів дослідження виявляють різні судинні зміни. Вони починаються з порушень енергетичних процесів у мікроциркуляторному руслі пародонта, порушення транскапілярного обміну речовин. Прояви гіпоксії прогресують, функціональні порушення переростають в органічні – деструктивні за своєю природою.
Метод реопародонтографії дає змогу виявити підвищення тонічного напруження судин та їх структурні зміни, які мають характер склеротичних навіть в осіб молодого віку. За допомогою полярографії виявляють виражені явища гіпоксії, артеріосклерозу, зниження рівня напруження в тканинах пародонта.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання