Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Стоматолог

Практична пародонтологія

Основні принципи профілактики захворювань пародонта

Профілактика – система організаційних та медичних заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здоров’я населення, запобігання хворобам. Є основним напрямком діяльності закладів охорони здоров’я і залежить від цілої низки факторів, які можуть спричинити розвиток захворювання. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), серед таких факторів спосіб життя становить 51,2%, генетичні чинники – 20,4%, навколишнє середовище – 19,9% і система охорони здоров’я – 8,5%.

Основним напрямом сучасної стоматології є пошук ефективних шляхів запобігання та лікування захворювань пародонта. Профілактика уражень пародонта являє собою дуже складне завдання, що є частиною стоматологічної профілактики, спрямованої на оздоровлення організму в цілому. Це комплекс заходів, спрямованих на підвищення стійкості всього організму і тканин пародонта, зокрема до дії несприятливих факторів, та запобігання виникненню стоматологічних захворювань. Усі фактори ризику виникнення стоматологічних захворювань (у тому числі і хвороб пародонта) можна умовно поділити на три групи: 1) зовнішні фактори; 2) загальносоматичні та 3) стоматологічні фактори. Їх, у свою чергу, можна поділити на фактори безпосереднього впливу (мікроорганізми, механічні, фізичні, хімічні подразники) та системного впливу на тканини пародонта (реактивність організму, генетичні особливості, стан імунної системи, фонові загальні захворювання). Профілактика хвороб пародонта спрямована на повне усунення або зменшення впливу даних факторів.
Проблема профілактики захворювань викликає велику зацікавленість серед значних міжнародних медичних організацій. Зокрема, Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я був розроблений програмний документ «Здоров’я ХХІ – здоров’я для всіх у ХХІ столітті». У ньому наведено основи політики досягнення високого рівня здоров’я, у тому числі й стоматологічного, для населення країн Європейського регіону, в якому проживає близько 870 мільйонів осіб. Дана програма закцентована на проблемах, які характерні для різних країн Європи, у тому числі й України.
Європейськими цілями збереження і зміцнення стоматологічного здоров’я, реалізація яких запланована до 2020 р., є такі:
1. Понад 80% 6-річних дітей повинні мати інтактні зуби, при цьому середнє значення індексу каріозних пломбованих видань (КПВ) тимчасових зубів не повинно перевищувати 2,0.
2. У 12-річних дітей середня інтенсивність карієсу зубів за індексом КПВ не повинна перевищувати 1,5, при цьому компонент «К» (карієс, що не лікували) має бути меншим за 0,5. Середня кількість здорових секстантів пародонта повинна бути не меншою ніж 5,5.
3. У 15-річних підлітків середній показник індексу КПВ не повинен перевищувати 2,3, при цьому компонент «К» повинен бути меншим за 0,5. Не повинно бути зубів, видалених унаслідок ускладнень карієсу. Середня кількість здорових секстантів пародонта повинна бути не меншою ніж 5,0.
4. У 18-річних не повинно бути видалених унаслідок карієсу зубів та захворювань пародонта. Середня кількість здорових секстантів пародонта повинна бути не меншою ніж 4,0.
5. У 35-44-річних осіб середнє значення індексу КПВ зубів не повинно перевищувати 10,0, при цьому компонент «В» (видалені зуби) має становити не більше ніж 4,0. У 90% осіб цього віку повинно зберегтися 20 або більше природних функціонуючих зубів, при цьому кількість беззубих осіб не повинна перевищувати 1%. Середня кількість здорових секстантів пародонта повинна бути більшою ніж 2,0.
6. У віці 65-74 роки 90% населення повинно мати функціонально повноцінну оклюзію (природну або відновлену протезами), при цьому кількість беззубих осіб не повинна перевищувати 1%. Середня кількість секстантів пародонта з глибокими кишенями не повинна перевищувати 0,5.

У рамках цієї стратегії досягнення здоров’я для усіх Європейське регіональне бюро ВООЗ координує свою діяльність у країнах-учасниках Програми ВООЗ за трьома основними напрямами:
- формування способу життя, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я;
- створення навколишнього середовища, що сприяє здоров’ю людини;
- розвиток служб профілактики, лікування та догляду.
Залежно від рівня та обсягу проведення профілактичних заходів, іноді виділяють (ВООЗ, 1980) первинну, вторинну та третинну профілактику. Вони відрізняються за своєю метою та обсягом заходів і при правильному виконанні дають змогу істотно знизити рівень захворюваності на основні стоматологічні захворювання.
Залежно від того, на якому етапі здійснюють профілактичні втручання, існують три типи, або рівні, профілактики захворювань пародонта (мал. 432).

Первинна профілактика запобігає самому виникненню захворювання, усуваючи його фактори, і може здійснюватися на різних рівнях – від індивідуального до державного. Така система заходів спрямована на усунення факторів, які зумовлюють захворювання пародонта; підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів довкілля, навколишнього виробничого та побутового середовищ. Основними методами первинної профілактики захворювань пародонта є:
- стоматологічна просвіта та мотивація здорового способу життя;
- профілактика загальних захворювань, усунення шкідливих звичок (фактори ризику);
- реалізація програми раціонального харчування (нормалізація кількісного та якісного складу харчових речовин, вітамінів, макро- та мікроелементів у раціоні харчування); визначення та корекція аліментарного фактора патогенезу захворювань пародонта шляхом використання вітамінних медикаментозних засобів та біологічно активних харчових добавок (за консультацією лікаря);
- регулярне (2-3 рази на рік) проведення лікарем-стоматологом таких лікувально-профілактичних заходів, як контроль за гігієнічним станом порожнини рота, повноцінне лікування карієсу та його ускладнень, видалення зубних відкладень, вибіркове пришліфовування зубів (усунення травматичної оклюзії та її нормалізація), своєчасне лікування запальних змін у тканинах пародонта, своєчасне виявлення і раціональне ортопедичне лікування відхилень і дефектів зубних рядів, ліквідація відхилень будови та положення м’яких тканин і органів порожнини рота;
- гігієнічне виховання населення (навчання правил гігієнічного нагляду за порожниною рота);
- професійна гігієна порожнини рота;
- індивідуальне місцеве застосування лікувально-профілактичних засобів гігієни порожнини рота пародонтопротекторної спрямованості.
Первинну профілактику можна підрозділити на етіотропну та патогенетичну. Етіотропна профілактика спрямована на зменшення несприятливого впливу етіологічних факторів захворювання. Патогенетична спрямована на запобігання розвитку патологічних змін у порожнині рота, які можуть виникнути під впливом етіологічних факторів. Вона може мати загальнооздоровчий характер або цільову спрямованість проти певних чинників ризику виникнення захворювання.

Вторинна профілактика включає комплекс заходів, які спрямовані на виявлення ранніх стадій захворювань пародонта, коли відсутні явні клінічні прояви, та їх своєчасне лікування. Метою вторинної профілактики є запобігання прогресуванню, виникненню рецидивів та ускладнень захворювань пародонта. Основним її методом є планова санація порожнини рота з використанням комплексного терапевтичного, хірургічного й ортопедичного (ортодонтичного) лікування, фізичних методів для забезпечення повноцінної функції зубів, пародонта і зубо-щелепної системи взагалі. Складові компоненти вторинної профілактики такі:
- повноцінний гігієнічний догляд за порожниною рота, проведення контролю чищення зубів із застосуванням індикаторних речовин;
- усунення травматичних факторів, санація зубних рядів, ортодонтичне лікування;
- застосування ремінералізивних і фторумісних засобів для запобігання розвитку карієсу зубів і зміцнення структури кістки коміркового відростка;
- рентгенологічний контроль для виявлення характеру та інтенсивності деструктивних процесів у кістковій тканині коміркового відростка.
Більшість заходів з вторинної профілактики здійснюють у медичних закладах лікарі-стоматологи. Для ефективнішого її проведення доцільно запровадити в штаті середнього медичного персоналу посаду асистента стоматолога-гігієніста.
Основним методом проведення вторинної профілактики захворювань пародонта є диспансеризація населення. Її мета полягає у виявленні, подальшому нагляді та лікуванні осіб, які мають ураження тканин пародонта, численний карієс тощо. Важливе місце серед заходів вторинної профілактики захворювань пародонта посідає санація порожнини рота, раціональне пломбування і протезування з використанням сучасних матеріалів.
Під час проведення заходів вторинної профілактики з метою ранньої діагностики захворювань пародонта потрібно активно виявляти доклінічні прояви захворювань, так званий скринінг. Він передбачає ідентифікацію не виявленого раніше в пацієнта захворювання або фактора ризику його виникнення шляхом опитування, фізикального, лабораторного дослідження тканин пародонта. Скринінг проводять під час організованих профілактичних оглядів або активного обстеження за самостійним зверненням пацієнта. За допомогою скринінгу під час профілактичних оглядів осіб, які вважають себе здоровими, визначають тих, у кого є захворювання або фактори ризику його виникнення. Скринінг входить до комплексу багатьох заходів первинної та усіх заходів вторинної профілактики. Скринінгові тести мають на меті визначити обсяг заходів із впровадження алгоритму вторинної профілактики щодо конкретного пацієнта або певного контингенту осіб.
Прикладом таких скринінгових тестів є індекс деструкції пародонта (ІДП) та індекс сумарної інтенсивності ураження пародонта (СІУП). Вони дають змогу оцінити ступінь інтенсивності деструктивного процесу в пародонті, комірковій кістці та твердих тканинах зуба (А.В. Борисенко, М.Ю. Антоненко, Л.Ф. Сідельнікова та співавт., 2005).
ІДП запропоновано для виявлення груп ризику виникнення дистрофічно-запальних уражень пародонта. Він дає змогу оцінити ступінь ризику виникнення гінгівіту та генералізованого пародонтиту з урахуванням комплексного мікробного і травматичного впливу апроксимальних факторів та їх деструктивного впливу на тканини пародонта. Індекс обраховують за такою формолою.

Діапазон коливань індексу від 0,8 до 1,0 балів відповідає низькому рівню інтенсивності деструктивних змін у пародонті, від 1,1 до 1,2 – середньому та понад 1,3 бали – високому. За рівнем інтенсивності деструкції пародонта визначають алгоритм термінів диспансеризації та стандарту лікування захворювань пародонта.

Третинна профілактика – система заходів, спрямованих на реабілітацію стоматологічного статусу шляхом збереження функціональних можливостей органів і тканин щелепно-лицевої ділянки і, зокрема, пародонта. Вона спрямована на запобігання погіршенню стану або розвитку ускладнень захворювання після того, як воно вже проявилося. Включає в себе весь комплекс терапевтичних, хірургічних і ортодонтичних заходів, спрямованих на припинення патологічного процесу, запобігання ускладнень, відновлення функції жувального апарату.
Третинна профілактика співпадає із лікуванням, однак за умов високої її організації спроможна вирішити низку проблем, пов’язаних із хворобою. На етапі третинної профілактики також застосовують методи скринінгу з метою визначення показників погіршення перебігу захворювання - загострення або прогресування. Окрім вищезазначених ІДП та СІУП, застосовують також методи визначення інтенсивності запальних та дистрофічно-запальних уражень тканин пародонта (CPI), проводять оцінювання стану гігієни порожнини рота шляхом застосування гігієнічних індексів.

Для визначення патологічних станів пародонта, які потребують скринінгу, важливими є три критерії:
1) тяжкість захворювання;
2) інформаційна якість використаного для скринінгу методу;
3) ефективність заходів первинної профілактики або ефективність лікування за вторинної профілактики (якщо захворювання буде виявлено під час скринінгу).
Для будь-яких скринінгових тестів (опитування, експрес-оцінка гігієнічного стану ротової порожнини пацієнта, фізикальні чи лабораторні методи дослідження) важливими є наступні критерії оцінювання якості:
- чутливість та специфічність;
- простота та економічність.

Чутливість та специфічність скринінгового тесту визначають відношенням кількості виявлених патологічних станів до загальної кількості захворювань, які виявлені при подальшому спостереженні. Наприклад, чутливість скринінгового тесту на цілісність зубоясенного прикріплення визначають відношенням кількості випадків діагностованого під час скринінгу генералізованого пародонтиту до суми цієї кількості та кількості випадків виявленого в подальшому протягом року захворювання серед клінічно здорових осіб. Подібний спосіб визначення чутливості й специфічності скринінгового тесту іноді називають детекторним методом (detection method).
Простота та економічність скринінгового тесту означає, що його можна здійснити протягом мінімального терміну; не потребує спеціальної підготовки пацієнта та лікаря, додаткового відвідування стоматологічного закладу. Витрати на його проведення мінімальні й доступні для стоматологічної установи будь-якого типу фінансування.

Узагалі (залежно від груп факторів ризику) всі профілактичні заходи можна досить умовно поділити на масові соціально-профілактичні (державні), лікарсько-профілактичні (спеціальні) та індивідуальні профілактичні заходи.

Масові соціально-профілактичні заходи проводять переважно державні органи охорони здоров’я, деякі професійні громадські організації та окремі особи. Такі заходи дещо умовно зведені в одну групу, оскільки їх здійснюють у широкому загальнодержавному масштабі і вони мають загальнооздоровчий характер. До них відносять низку заходів, спрямованих на різні вікові й соціальні верстви населення: 1) регуляція життя і харчування (загальноосвітні програми в організованих колективах та серед неорганізованого населення шляхом застосування різних засобів масової інформації); 2) санація порожнини рота в організованих колективах, декретних групах (вагітні, контингент спеціалізованих шкіл-інтернатів, дитячих будинків, будинків інвалідів); 3) планова систематична санація порожнини рота в організованих колективах, у професійно-споріднених групах (військовослужбовці, працівники підприємств зі шкідливими умовами праці тощо); 4) виявлення та усунення захворювань внутрішніх органів; запровадження державних програм профілактики основних стоматологічних захворювань; 5) грудне вигодовування дитини; 6) збалансоване харчування дитини з урахуванням її віку; 7) боротьба з інфекційними та іншими дитячими хворобами; 8) раціональний режим праці та відпочинку дітей; 9) протикаріозні профілактичні заходи (фторування питної води та інші масові заходи).

Форми проведення подібної колективної профілактики можуть бути різними, їх проводять як у дитячих садках, школах та інших організованих колективах, так і шляхом активної санітарно-просвітницької діяльності. Активну санітарно-просвітницьку роботу стоматологи повинні проводити в жіночих консультаціях на базі «Школи матерів». До програми занять доцільно включати інформацію про зуби, пародонт та їх значення для організму, особливості розвитку захворювань порожнини рота у вагітних, правила догляду за порожниною рота в період вагітності, вплив вагітності на зубо-щелепний апарат; вплив здоров’я матері, здорового способу її життя та раціонального харчування на формування зубів у дитини тощо.

Лікарсько-профілактичні заходи в порожнині рота проводять лікарі-стоматологи. До них належать: 1) санація порожнини рота; 2) видалення зубних відкладень; 3) лікування аномалій положення окремих зубів і аномалій прикусу; 4) лікування запальних захворювань ясен і слизової оболонки порожнини рота; 5) місцеве застосування протикаріозних засобів; ощадні методи лікування стоматологічних захворювань.

Індивідуальні профілактичні заходи здійснює безпосередньо кожна людина. Перш за все, це заходи, які можна проводити індивідуально за призначенням лікаря (полоскання порожнини рота спеціальними еліксирами, застосування спеціальних лікувально-профілактичних зубних паст, лікувально-профілактичних препаратів, споживання харчових добавок тощо). Основним індивідуальним профілактичним заходом є правильно проведена раціональна гігієна порожнини рота. Залежно від її мети, гігієна порожнини рота має певні особливості під час профілактики карієсу, захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота.
Основою стоматологічної профілактики є диспансеризація дитячого та дорослого населення. Диспансеризація – метод медичного обслуговування населення, який включає в себе комплексні оздоровчі, лікувальні й профілактичні заходи, спрямовані на формування всебічно здорової особи. У дитячому віці доцільно виділяти антенатальну і постнатальну профілактику.

Антенатальна профілактика – це комплекс заходів, які проводять вагітним з метою запобігання виникнення у плоду тих або інших патологічних змін.

Постнатальна профілактика – це комплекс заходів, які проводять після народження дитини з метою запобігання виникнення певних захворювань. Диспансерне спостереження починається у пренатальний період – спостереження за вагітними і проведення відповідних лікувально-профілактичних заходів. Після народження дитини постійне спостереження за ними здійснюють дільничні лікарі, а також стоматолог. Після досягнення дорослого віку диспансерному нагляду за стоматологічним статусом підлягають особи з виявленими захворюваннями пародонта: хронічним гінгівітом, генералізованим пародонтитом, а також певні категорії осіб за загальносоматичними критеріями (ревматологічним, гастроентерологічним, ендокринологічним тощо).

Наукове обґрунтування необхідності обов’язкової диспансеризації дітей, підлітків та осіб молодого віку із захворюваннями пародонта включає: 1) високу поширеність захворювань пародонта як у дітей, так і в дорослих; 2) потенціальну ймовірність розвитку дистрофічно-запальних змін пародонта, які призводять до передчасної втрати зубів у дорослих унаслідок утворення патологічної ситуації в пародонті дітей; 3) хронічний перебіг більшості запальних, дистрофічно-запальних захворювань пародонта, які потребують тривалого активного спостереження; 4) взаємозв’язок багатьох захворювань пародонта з хронічними захворюваннями внутрішніх органів і систем організму, їх взаємне ускладнення; 5) взаємозв’язок запальних, а нерідко й дистрофічно-запальних захворювань пародонта з аномаліями положення зубів та прикусу.

Диспансеризація дітей з патологічними змінами пародонта складається з організаційних, лікувальних і профілактичних заходів.
Основні організаційні завдання диспансеризації: активне виявлення хворих із захворюваннями пародонта й осіб із підвищеним ризиком захворювання; взяття на диспансерне спостереження, визначення груп спостереження; участь лікарів основних і допоміжних спеціальностей у проведенні диспансеризації; визначення взаємозв’язку і спадкоємності в їх роботі; завдання адміністрації дитячих дошкільних закладів, спеціальних дитячих закладів, лікувально-профілактичних закладів спеціалізованого стоматологічного та широкого медичного профілю; санітарно-просвітницька робота.
Для здійснення диспансеризації найбільш доцільно обслуговувати населення за дільнично-територіальним принципом. Центральною фігурою в організації диспансеризації осіб із захворюваннями пародонта повинен бути дільничний стоматолог (пародонтолог), який співпрацює з дільничними дитячими та дорослими стоматологами (терапевтом, хірургом, ортодонтом тощо) та лікарями суміжних спеціальностей (педіатром, дитячим ревматологом, терапевтом, гастроентерологом, ендокринологом тощо).

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах
Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования