Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Стоматолог

Практична пародонтологія

Організація пародонтологічного кабінету (відділення)

Пародонтологічний кабінет або відділення районної (міської, обласної) стоматологічної поліклініки є організаційно-методичним, лікувальним, консультативним та навчальним центром з пародонтології. Тут проводиться підготовка пародонтологів, підвищення кваліфікації дільничних стоматологів та зубних лікарів з пародонтології. Укомплектованість цих підрозділів лікарськими кадрами та середнім медичним персоналом залежить від місцевих умов розвитку стоматологічної служби; кількості населення, яке обслуговує підрозділ, та забезпеченості медичними кадрами даного регіону.
Якщо враховувати, що захворювання пародонта становлять близько 50% усіх стоматологічних захворювань, то навантаження на лікарів-пародонтологів достатньо високе. При організації, плануванні, розміщенні пародонтологічної служби слід керуватися обсягом лікувальних утручань, які будуть проводитися, та рівнем медичного закладу (лікарня, поліклініка – республіканська, обласна, районна тощо).
Пародонтологічне відділення обладнують не менш ніж 3 кабінетами – для терапевтичного, хірургічного та ортопедичного лікування. Якщо в багатопрофільній стоматологічній поліклініці передбачено надання хірургічної, ортопедичної або фізіотерапевтичної допомоги, тоді виділяють приміщення для консервативної терапії та малої хірургії. Таке приміщення повинно складатися із 2-3 суміжних кімнат або одного досить просторого кабінету, розділеного перегородками.
Досвід засвідчує, що більш кваліфіковано хірургічні втручання здійснює спеціально підготовлений лікар-хірург-пародонтолог у хірургічній секції, яка оснащена усім необхідним обладнанням та інструментарієм.
Пародонтологічний кабінет потрібно облаштовувати відповідно до санітарно-гігієнічних норм. У ньому слід передбачити робоче місце медичної сестри, де вона стежить за регулярним запрошенням (викликом) пацієнтів, стоматологічну установку; робочий стіл, де ведеться документація та картотека диспансеризації. Передбачають також місце (окреме стоматологічне крісло), де медична сестра (помічник-асистент стоматолога, зубний гігієніст) проводить низку медичних маніпуляцій: видалення зубних відкладень, визначення гігієнічних індексів, аерозольні зрошення, накладення на зуби фторумісного лаку, лікувальних пов’язок тощо. Окрім того, помічники стоматолога навчають пацієнта правилам раціональної гігієни порожнини рота. Під час проведення лікувальних маніпуляцій медична сестра (помічник) асистує лікарю-стоматологу. Після проведеного сеансу лікування пацієнту видають спеціальну пам’ятку з відповідними рекомендаціями щодо поводження після лікування та рекомендованими гігієнічними маніпуляціями. У пам’ятці обов’язково зазначають термін наступного відвідування пацієнтом стоматологічного кабінету.
Робота в кабінеті проводиться за чітко регламентованим графіком. Один день виділяють для консультацій хворого групою фахівців (терапевт, хірург, ортопед, фізіотерапевт тощо) первинного хворого для вироблення узгодженого плану комплексного лікування. Такий план узгоджують разом із пацієнтом, а потім (для уникнення небажаних юридичних ускладнень) між пацієнтом і даним медичним закладом бажано укласти відповідну до виробленого плану угоду на надання медичних послуг. Ураховуючи складність медичних утручань під час лікування пародонтологічного хворого, така юридична формальність на сьогоднішній день є конче необхідною. Наявність подібної угоди виключає цілу низку юридичних ускладнень для лікаря-стоматолога, оскільки весь обсяг запланованої (та узгодженої із пацієнтом) комплексної медичної допомоги викладено в ній.
У роботі даного спеціалізованого пародонтологічного кабінету (відділення) бажано відводити один день (або кілька) для диспансерного обслуговування хворих. Цього дня (дні) приймають хворих, які проходять контрольний огляд, призначають профілактичне або повторне лікування. В інші дні проводять прийом хворих згідно з їх зверненнями по медичну допомогу та здійснюють плановий комплекс лікувальних заходів для обстежених та прийнятих на комплексне лікування хворих.

Оснащення пародонтологічного кабінету залежить від кількості медичного персоналу. Окрім звичайних наборів стоматологічних інструментів для лікування та пломбування зубів, пародонтологічні кабінети слід обладнувати відповідними спеціальними інструментами:
- для видалення зубних відкладень та вимірювання глибини пародонтальних кишень;
- для кюретажу пародонтальних кишень;
- для реконструктивних операцій у разі захворювань пародонта;
- для функціонального вибіркового пришліфовування зубів і полірування твердих тканин зубів;
- для заточування інструментів;
- шприцами для ін’єкцій (звичайними, карпульними, у тому числі туберкуліновими, для проведення склерозивної терапії), шприцами для промивання пародонтальних кишень. Бажано, щоб шприци були одноразовими;
- голками ін’єкційними (тупими, зігнутими тощо) – для промивання та оброблення пародонтальних кишень;
- для забирання біопсійного матеріалу.

Пародонтологічний кабінет, а особливо відділення, потрібно оснащувати спеціальною апаратурою, яка сприяє розширенню можливостей комплексного лікування захворювань пародонта. До них належать апарати для видалення зубних відкладень, різні діагностичні та фізіотерапевтичні апарати. Останні за можливості потрібно сконцентровувати в спеціальному відділенні (кімнаті).

Медикаментозне забезпечення пародонтологічного кабінету (відділення) набагато ширше за звичний перелік медикаментів для зуболікарського прийому. Окрім загальноприйнятих, до нього включають препарати для забарвлення зубних відкладень, антисептичні, антибактеріальні та протизапальні засоби, анестетики, ферменти та інгібітори протеолізу, засоби стимулюючої та імуномоделюючої терапії, вітаміни, різноманітні офіцинальні мазі, пасти, композиції, пов’язки та інші засоби.
Окрім лікувальних засобів, необхідно також мати набір інструментів для надання невідкладної допомоги, який зберігають на видному місці разом із комплектом одноразових шприців та переліком екстрених заходів допомоги (наприклад, у разі анафілактичного шоку, асфіксії, аспірації тощо).

У кабінеті повинні бути набори інструментів та матеріалів для шинування зубів, воскові чи спеціальні відтискні пластинки для контролю оклюзійних співвідношень зубів, для вибіркового пришліфовування зубів, набори гігієнічних засобів та моделей щелеп для навчання пацієнтів правилам догляду за порожниною рота, магнітофонні записи лекцій та бесід для проведення санітарно-просвітницької роботи.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання