Засоби сорбцiйно-дезiнтоксикацiйної терапiї

До препаратiв цiєї групи належать сферичнi та волокнистi вуглецевi сорбенти, кремнiйорганiчнi сорбенти, магнiтосорбенти та препарати на основi низькомолекулярного полiвiнiлпiролiдону.
Сферичнi вуглецевi сорбенти (сферичнi карбонати) за призначенням подiляють на такi групи:
1. Гемо- й ентеросорбенти загальнодетоксикацiйної дiї: СКН, СКС, СКФ, ентеросорбент СКН, карбовiт, ентеросгель. Показанi для сорбцiйної дезiнтоксикацiї.
2. Гемо- й ентеросорбенти iз спецiалiзованою функцiєю: СКН-Д, СКНо-Н, СКНо (К, Мо-форма), ентероксикам, карбоксикам, ультраоксикам. Призначенi для очищення, вiдновлення i корекцiї складу бiологiчних рiдин.
3. Селективнi сорбенти: СКМ-22, СКМ-40, ентерорад, карборад, ультрасорб, пектопал. Призначенi для деметалiзацiї та виведення радiонуклiдiв.
4. Бiоспецифiчнi сорбенти: СКН-АДП, СКНо-Iнс, КАУо-Iнс, СКНо-Лiз. Показанi для сорбцiйної детоксикацiї та корекцiї iмунного статусу.
Волокнистi вуглецевi сорбенти, на вiдмiну вiд гранульованого вугiлля, мають гiдрофобнi волокна, значно бiльше розвинуту поверхню контакту, характеризуються високою хiмiчною, термiчною й радiацiйною стiйкiстю. Маючи велику питому поверхню (до 2000 м²/г), високу швидкiсть адсорбцiї (в 3 рази вищу, нiж така сферичних карбоадсорбентiв), атравматичнiсть (за цим показником у 2-3 рази перевершує медичну марлю), високi капiлярнiсть i коефiцiєнт гiгроскопiчностi (у 2-10 разiв перевищує цi показники медичної марлi), адгезивнiсть до ранової поверхнi, неспецифiчнiсть сорбцiї (сорбуються практично всi класи хiмiчних сполук) та бiоспецифiчнiсть сорбцiї щодо низки бiологiчно активних сполук, продуктiв розпаду клiтин i тканин, медiаторiв iмунних реакцiй, волокнистi вуглецевi сорбенти ефективно поглинають бiлки i бактерiальнi лiпополiсахариди, мiцно утримуючи сорбованi речовини.
Крiм того, вуглецевi сорбенти являють собою унiверсальну матрицю для iммобiлiзацiї біологічно активних речовин. За сорбцiйною ємнiстю щодо низькомолекулярних метаболiтiв, бiлкiв i високомолекулярних бактерiальних токсинiв волокнистi вуглецевi сорбенти значно перевершують гранульованi вуглецевi сорбенти.
Кремнiйорганiчнi сорбенти (полiорганосилоксани) являють собою високомолекулярнi полiмери у виглядi твердих пористих речовин бiлого кольору, якi не розчиняються i не набухають в органiчних розчинниках i водi. Наявнiсть органiчних груп забезпечує високу адсорбцiйну ємнiсть кремнiйорганiчних сорбентiв щодо органiчних речовин (амiни, спирти, вуглеводи, ефiри) при практично повнiй гiдрофобностi. Це зумовлює ефективнiсть їх дiї як поглиначiв великих молекул органiчних речовин iз водних розчинiв, у тому числi й з бiологiчних рiдин.
Магнiтосорбенти. ВМС (вуглецевий магнiтосорбент) являє собою композицiю на основi вуглецевого гемосорбенту СКН i магнетиту.
ВМС може утримуватись постiйним магнiтним полем у певному мiсцi (як у судинному руслi, так i в порожнинах), що дає змогу застосовувати його для оклюзiї кровоточивих судин, «пломбування» фiстульних ходiв, постачання сполучених з ним лiкарських речовин у патологiчне вогнище. Перемiщення магнiтосорбенту в змiнному магнiтному полi дає змогу використовувати його для очищення iнфiкованих ран з одночасною сорбцiєю токсичних речовин.
Останнiм часом як самостiйний метод детоксикацiї органiзму набула поширення ентеросорбцiя (пероральна, зондова, трансректальна), яка сприяє виведенню з органiзму токсичних субстратiв гiстогенного й бактерiального походження. Ентеросорбенти, проходячи по травному каналу, забезпечують сорбцiйний, антиоксидантний ефект, посилюють дифузiю токсичних субстратiв у просвiт кишок з кровi або через залозистий апарат травного каналу з наступним зв’язуванням та виведенням токсинiв через кишки.
Ентеросорбенти слугують своєрiдним бар’єром, що суттєво зменшує надходження токсичних речовин у печiнку, сприяють полiпшенню бiохiмiчних показникiв її функцiї, знижують рiвень автоiнтоксикацiї органiзму. Поряд з призначенням ентеросорбентiв для профiлактики або усунення закрепу призначають магнiю сульфат, а для профiлактики гiпокалiємiї – панангiн, калiю оротат або 3% розчин калiю хлориду.
Iз засобiв гастроiнтестинальної детоксикацiї застосовують ентеросорбенти на основi синтетичних активних карбонатiв сферичної грануляцiї (СКН, СКС, КАУ, СВГС), волокнистi вуглецевi сорбенти (ВВГС), кремнiйорганiчнi сорбенти (полiметилсилоксан) та деякi препарати на основi низькомолекулярного полiвiнiлпiролiдону (ентеродез). Ентеросорбенти на основi синтетичних активних карбонатiв сферичної грануляцiї мають велику питому поверхню (1400-1700 м2/г), а отже, значну сорбцiйну ємнiсть.
Застосовують їх при отруєннях, iнтоксикацiях, захворюваннях печiнки й нирок, автоiмунних недугах i алергійних захворюваннях рiзного походження (стоматит Венсана, гангренозний та герпетичний стоматит, багатоформна ексудативна еритема, пухирчатка тощо) при появi перших ознак iнтоксикацiї.
Ентеросорбент СКН випускають у гранулах, якi вмiщено у пакети по 15 або 30 мл у розрахунку на разове приймання. Постачається також у пакетах (флаконах) по 120, 300, 450 мл. Призначають по 30 мл 3 рази на добу за 1 год до (або пiсля) їди протягом 3-15 дiб до отримання клiнiчного ефекту.
Ентеросорбент «ИХАНТ». Випускається у виглядi гiдрогелевої емульсiї. Призначають з розрахунку 0,5 г/кг маси тiла на одне приймання 3-4 рази на добу – до отримання клiнiчного ефекту.
Полiметилсилоксан (ПМС) – кремнiйорганiчний гемосорбент з радiусом пор 15-200 нм i бiльше, насипною масою вiд 0,2 до 0,5 cм3/г . Висока гiдрофобнiсть ПМС, можливiсть утворення рiзних типiв зв’язкiв, у поєднаннi з мiкропористiстю, створюють сприятливi умови для iммобiлiзацiї великих молекул БАР за рахунок слабкої адсорбцiйної взаємодiї, що не змiнює конформацiї молекули i зберiгає функцiональнi групи iммобiлiзованих лiкарських речовин. Тому ПМС є вдалим носiєм при створеннi препаратiв пролонгованої дiї шляхом закрiплення на них лiкарських речовин. Призначають ПМС з розрахунку 4 г/кг на 1 приймання 3 рази на добу протягом 3-6 дiб.
Ентеродез – препарат для дезiнтоксикацiї на основi низькомолекулярного полiвiнiлпiролiдону перорального вживання.
Вiн має високу сорбцiйну властивiсть: зв’язує токсичнi речовини i виводить їх через кишки. Ентеродез приймають усередину по 5 г 1-4 рази на добу протягом 2-7 дiб (до лiквiдацiї симптомiв iнтоксикацiї). Перед вживанням розчиняють 5 г препарату у 100 мл гарячої води. Для полiпшення смакових якостей розчину в нього можна додати глюкозу або фруктовi соки.