Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Протокол ведення хворих при абсцесі нирки і перинефральної клітковини

МКХ-10: N15.1

І. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.
Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини» призначений для застосування в системі охорони здоров’я України.

ІІ. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.
Галузевий стандарт підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06.03.2003 №1-1/152 (п.а2) щодо розробки клінічних протоколів.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини» створений на основі МКХ-10.
Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини» розроблений для вирішення наступних завдань:
- регламентації єдиних вимог до надання медичної допомоги та до очікування результатів лікування хворих з абсцесом нирки і перинефральної клітковини;
- здійснення контролю за обсягами і якістю медичної допомоги на всіх етапах медичного обслуговування хворих з абсцесом нирки і перинефральної клітковини;
- сприяння прискореному впровадженню новітніх технологій у практику лікування хворих з абсцесами нирки і перинефральної клітковини.

Область поширення даного стандарту – лікувально-профілактичні заклади всіх рівнів (хірургічні відділення центральних районних лікарень, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення)).
Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із абсцесом нирки і перинефральної клітковини.

ІV. ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ.

«Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини»
«Протокол.....» підготовлено колективом співпрацівників кафедри урології і нефрології Одеського державного медичного університету (65100, Одеса, пров. Валіхівський, 2) та урологічного відділення міської клінічної лікарні №10 міста Одеси (65074, Одеса, вул. Малиновського, 61).

- Завідуючий кафедрою – доктор медичних наук, професор Костєв Федір Іванович, тел. 67-74-06;
- Завідуючий урологічним відділенням міської клінічної лікарні № 10, доктор медичних наук, доцент Борисов Олександр Валентинович, тел. 65-71-92;
- Доцент кафедри урології і нефрології, кандидат медичних наук, доцент Швець Володимир Дмитрович, тел. 61-92-08;
- Старший лаборант кафедри Шостак Максим Володимирович, тел. 777-46-36.

V. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Абсцеси нирок – органічні гнійні запалення з деструкцією тканини нирки і формуванням порожнини, заповненої гноєм. Вони бувають вторинні, коли інфекція в нирку заноситься гематогенно із віддалених вогнищ (особливо легені, серце), або внаслідок генералізації висхідної, сечовивідними шляхами, інфекції. Периренальні абсцеси є зазвичай результатом прориву ниркових абсцесів через фіброзну капсулу у периренальну клітковину. В 25% випадків мікрофлора змішана. Результати бактеріологічного дослідження сечі часто корелюють з результатами таких досліджень вмісту абсцесу. Проте у деяких хворих мікрофлора в сечових шляхах інша, аніж у порожнині абсцесу. Нерідко присутні гриби і мікобактерії. У третини хворих бактеріологічні дослідження крові також позитивні. Анемія спостерігається у 40% і азотемія – у 25% хворих. Нормальні результати дослідження сечі виявляються у третини хворих і у 40% із них сеча стерильна.

Етіологія і патогенез
Абсцеси нирки, частіше за все, є ускладненням гнійних запальних захворювань нирок, особливо при порушенні відтоку сечі, внаслідок з’єднання гнійників при апостематозному пієлонефриті та деструкції карбункула нирки. Поодинокі абсцеси кіркового шару нирки – результат деструкції карбункула нирки. Якщо абсцес не сполучується з вивідною системою нирки, сеча стерильна. Абсцеси мозкового шару нирки складають 75% всіх абсцесів і виникають при генералізації висхідної грамнегативної мікрофлори сечових шляхів. Вони часто виникають на тлі порушеного камінцем відтоку сечі, вражають медулярний і кірковий шар та можуть бути множинними. Метастатичні абсцеси можуть бути множинними та двобічними. При формуванні абсцесів внаслідок розповсюдження інфекції з нирки чинник його – висхідна, грамнегативна мікрофлора. У порожнині гематогенних абсцесів знаходять стафілокок.
Прорив абсцесу через фіброзну капсулу нирки призводить до формування обмеженого або розлитого запалення перинефральної клітковини.
Проте і абсцес нирки, і перинефральної клітковини, може бути наслідком гематогенного заносу інфекції з інших вогнищ інфекції. Факторами, які сприяють гематогенному розповсюдженню стафілококової інфекції, вважають внутрішньовенні вливання медикаментів з використанням судинних катетерів, гемодіаліз та цукровий діабет.

Клінічна картина
Для гематогенних абсцесів нирки і перинефральної клітковини характерні гострий початок захворювання з лихоманки, ознобу та болю в поперековій ділянці при пальпації у косто-вертебральному куті на боці ураженої нирки. В анамнезі відсутні ознаки захворювання нирок і сечових шляхів, а сеча при бактеріологічному дослідженні стерильна. Навпаки, у хворих з медулярними абсцесами виявляються перенесені раніше епізоди інфекції в сечових шляхах, камінці, обструкції або хірургічні втручання на нирках або сечових шляхах. У цих хворих клінічні прояви не відрізняються від таких при гострому пієлонефриті. Постійна лихоманка і лейкоцитоз, незважаючи на антибактеріальну терапію, повинні поставити діагноз простого пієлонефриту під сумнів. Крім цього, важкий стан хворого після хірургічного дренування абсцесу потребує детального обстеження протилежної нирки з метою виключення абсцесу нирки чи перинефральної клітковини.
При гематогенному заносі інфекції у периренальну клітковину довгий час симптоми захворювання не патогномонічні, а характерні для абсцесу ознаки з’являються лише через 1-2 тижні від початку захворювання.

Діагностика
Діагностика абсцесу нирки і перинефральної клітковини включає:

Обов’язкові методи дослідження:
- УЗД нирок, при якому виявляється порожнина, яка містить гній;
- оглядова і видільна урографія, при яких визначається викривлення хребта в бік ураження і відсутність тіні поперекового м’язу на цьому боці, стиснення або розсовування чашок нирки;
- КТ – дає більш цінні відомості, якщо виконується на тлі екскреторної урографії. Абсцес нирки визначається у вигляді зони зниженого накопичення контрастної речовини у тканині нирки;
- рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

Факультативні методи дослідження:
- Динамічна сцинтіграфія виявляє безсудинне об’ємне утворення на місці абсцесу
- радіоізотопна ренографія свідчить про функціональний стан нирок,
- ниркова ангіографія виявляє безсудинну ділянку в нирці у зоні абсцесу або розлитого запалення перинефральної клітковини

Лабораторні дослідження включають:
Обов’язкові методи:
- загальний аналіз крові (лейкоцитоз, зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ);
- загальний аналіз сечі;
- аналіз осаду сечі за методом Нечипоренка (при порушенні відтоку сечі не інформативні);
- сечовина і креатинин в сироватці крові – при порушенні функції нирок підвищення їх рівня;
- глюкоза крові;
- ЕКГ;
- рівень білірубіну;
- коагулограма (протромбіновий індекс, час кровотечі, час згортання крові);
- бактеріологічне дослідження сечі;
- визначення чутливості збудників до антибіотиків;
- визначення групи крові та резус-фактору.

Загальні підходи до лікування
Основний метод лікування абсцесу нирки і перинефральної клітковини – хірургічне спорожнення його порожнини і дренування. У випадках порушення відтоку сечі – нефростомія. Більш перспективна малоінвазивна аспірація вмісту абсцесу шляхом пункції його під УЗД або КТ наведенням і, в разі потреби, дренування його. Паралельно антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія. Цукровий діабет та важкий стан хворого не повинні розглядатися як протипоказання до хірургічного лікування.
Загальні підходи до профілактики абсцесів нирок і перинефральної клітковини:
- адекватна і своєчасна терапія інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
- своєчасна ліквідація інфекційних вогнищ іншої локалізації;
- з обережністю користуватися судинними катетерами , особливо у хворих на цукровий діабет;
- диспансеризація хворих з інфекційними запальними захворюваннями органів сечової і статевої системи.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання