Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Вимоги до протоколу ведення хворих на первинний, неускладнений дивертикул сечового міхура

1. Модель клінічного випадку.
У стандарт лікування можуть бути включені хворі на первинний неускладнений дивертикул сечового міхура.

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання.
Первинний неускладнений дивертикул сечового міхура характеризується кульовидним випинанням всієї стінки сечового міхура з формуванням шийки, тіла та дна й відсутністю ускладнень, що можуть бути зумовлені дивертикулом (уретерогідронефроз, пухлино- і каменеутворення та інші). Враховуючи уроджений характер захворювання, ця патологія зустрічається частіше у пацієнтів молодого віку. Клінічний перебіг неускладненого дивертикула сечового міхура, як правило, характеризується відсутністю симптоматики. Хворіють як чоловіки, так і жінки.

Діагностика
Вивчення скарг хворого, анамнезу захворювання можуть встановити напрямки діагностичного пошуку.
До основних методів діагностики неускладненого дивертикула сечового міхура слід віднести ультразвукове дослідження (УЗД), цистографію (висхідна та мікційна з визначенням кількості залишкової сечі), цистоскопію.
Ультразвукове дослідження є скринінговим методом, але у хворих з дивертикулом сечового міхура УЗД досить ефективно встановлює наявність дивертикула, локалізацію та його вміст. При ультразвуковому скануванні відзначається наявність додаткової гідрофільної структури (або декілька), яка з’єднується з сечовим міхуром шийкою. Стінки істинного дивертикула мають всі три шари сечового міхура. Слід зауважити, що з терміном хвороби та збільшенням розмірів дивертикула сонографічні дані не завжди спроможні відмітити аналогію структури стінки дивертикула з сечовим міхуром, тому що в стінці дивертикула відбуваються патоморфологічні зміни, які характеризуються збільшенням сполучної тканини та зменшенням прошарку м’язів. Порожнинна система нирок не розширена.
Рентген-діагностика передбачає виконання цистографії (висхідної та мікційної). Дане обстеження закінчується визначенням залишкової сечі після сечовипускання.
На цистограмі відзначається додаткове контрастування кульовидної форми. При локалізації дивертикула на задній стінці сечового міхура цистографію бажано виконувати у боковій проекції для більш детального визначення розмірів дивертикула. Кількість залишкової сечі знаходиться в межах норми.
Цистоскопічно виявляється вхідний отвір дивертикула. При достатньому діаметрі його шийки можливе обстеження слизової. Враховуючи наявність м’язового шару в шийці дивертикула, інколи спостерігаються сфінктероподібні скорочення його внутрішнього отвору, що є патогномонічною ознакою первинного дивертикула. Уроджені дивертикули, як правило, зустрічаються по одному.
Урофлуометричні та лабораторні дані знаходяться в межах норми.

3. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога.
Медична допомога, регламентована в даному протоколі, повинна надаватись в амбулаторних умовах.
Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні кабінети та урологічні відділення, профільні клініки медичних інститутів, Інститут урології АМН України.
Функціональне призначення медичної допомоги – діагностика захворювання та визначення лікувальної тактики.

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту.
Обстеження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз сечі за Нечипоренком;
- рівень креатиніну плазми крові;
- УЗД нирок, сечового міхура, передміхурової залози, кількість залишкової сечі;
- висхідна і мікційна уретроцистограма;
- урофлуометричні дослідження.

Лікування хворих на первинний дивертикул без ускладнень з боку сечової системи – консервативне. Воно полягає у прискіпливому проведенні динамічного спостереження з використанням заходів, спрямованих на боротьбу з сечовою інфекцією й попередження виникнення ускладнень. Хворі підлягають диспансерному нагляду, який передбачає проведення контрольних обстежень 1 раз на рік.
Прогресування хвороби, уродинамічних порушень у сечових шляхах, зменшення секреторно-видільної функції нирки в динаміці, зниження якості життя хворого повинне передбачати оперативне лікування. Вибір методу і етапність хірургічної корекції залежить від ступеня інфікованості сечі, уродинамічних порушень та функціональних змін у сечових шляхах й паренхімі нирки.

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту.
Обстеження:
- урографія та її модифікації;
- радіоізотопна ренографія;
- динамічна нефросцинтіграфія;
- бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості та резистентності збудників до антибактеріальних препаратів;
- цистоскопія.

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з вказанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.
Як правило, неускладнений первинний дивертикул протікає безсимптомно, тому ця патологія, частіше за все, встановлюється при скринінгових методах обстеження (УЗД, лабораторних дослідженнях сечі).
Хворим проводиться фізикальне обстеження, УЗД нирок, малого тазу, лабораторні аналізи. При визначенні додаткової гідрофільної структури біля стінки сечового міхура виконується висхідна та мікційна уретроцистограма з обов’язковою цистограмою після сечовипускання й визначенням кількості залишкової сечі. У випадку непідтвердження діагнозу «Дивертикул сечового міхура» виконуються діагностичні заходи, спрямовані на встановлення хворому точного діагнозу, що є причиною скарг, та адекватне лікування у профільному відділенні або амбулаторно.
При встановленні діагнозу первинний, неускладнений дивертикул сечового міхура, хворому рекомендується диспансерний нагляд за місцем проживання й проведення контрольного обстеження через 1 рік, після чого визначається подальша лікувальна тактика. При відсутності даних за прогресування основного захворювання – динамічне спостереження. У випадку прогресування хвороби або наявності ускладнень, зниження секреторно-видільної функції нирки вибір лікувальної тактики схиляється до оперативного, за згоди пацієнта (алгоритм надання медичної допомоги представлений в графічному вигляді (рис. 1)).
При визначенні негативної динаміки протягом диспансерного нагляду, хворому за згоди виконується хірургічна корекція ушкоджених ділянок сечового тракту. При досягненні очікуваних результатів (відсутність рецидиву захворювання, відновлення уродинаміки) хворим проводяться реабілітаційні заходи.
У випадку незадовільних результатів лікування проводиться корекція ускладнень, які виникли, або диспансерний нагляд та в разі необхідності – повторне оперативне лікування. Контрольне обстеження проводиться через 3 місяці після операції, через один рік та щорічно в подальшому.

Можливі ускладнення:
- рецидив дивертикулу сечового міхура;
- інфікування сечових шляхів, пієлонефрит;
- нагноєння післяопераційної рани;
- обструкція міхурово-сечовідного сегменту;
- міхурово-сечовідні рефлюкси;
- сечова нориця;
- прогресування супутніх захворювань;
- тромбоемболія легеневої артерії;
- порушення мозкового кровообігу;
- порушення коронарного кровообігу та інші.

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.
Стабілізація процесу – хворому проводиться диспансерне спостереження. Ефективність хірургічного лікування оцінюється за сукупністю суб’єктивних скарг, даних об’єктивного обстеження, функціонального стану нирок.
Існує п’ятибальна система оцінки віддалених результатів лікування дивертикула сечового міхура:
Відмінні – відсутність прогресування дивертикулу сечового міхура, суб’єктивних скарг та запального процесу в сечових шляхах. Повне відновлення уродинаміки, працездатність збережена або відновлена.
Добрі – мінімальні больові прояви, в сечі періодично лейкоцитурія, яка корегується застосуванням антибактеріальних і уросептичних препаратів. У динамічному спостереженні відзначається стабілізація патологічного процесу. Працездатність збережена.
Задовільні – періодично больові прояви, лейкоцитурія (транзиторна), яка корегується застосуванням антибактеріальних і уросептичних препаратів. Секреторно-видільна функція паренхіми нирки й сечових шляхів задовільна.
Незадовільні – больові прояви, що значно погіршують якість життя хворого, загострення циститу, пієлонефриту, що не корегується застосуванням антибактеріальних препаратів. Погіршення уродинаміки, що супроводжується погіршенням секреторно-видільної функції нирок та сечових шляхів. Працездатність знижена або втрачена.
Погані – симптоматика клінічних проявів відповідає попередній оцінці – «незадовільні». Випадки невдалих повторних оперативних втручань, або ускладнення, що призводять до втрати евакуаторної спроможності сечових шляхів та секреторної фунції нирки.

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.
Відсутність скарг, за даними об’єктивного обстеження, прогресування патологічного процесу не визначається.

9. Рекомендації щодо подальшого, в разі необхідності, надання медичної допомоги хворому.
У разі виникнення ускладнень хворий потребує їх консервативного лікування або оперативного втручання.

10. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.
Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації.
При проведенні консервативного лікування та диспансерного спостереження за хворими на первинний неускладнений дивертикул сечового міхура спеціальні вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації не передбачені. У разі виникнення запальних процесів, які коригуються антибактеріальними препаратами, – санаторно-курортне лікування (м.Трускавець, м.Моршин та інші профільні заклади).

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу
Інформована згода пацієнта на виконання протоколу надання медичної допомоги «Первинний неускладнений дивертикул сечового міхура»
Пацієнт______________________________________________________ (Прізвище, ім’я, по батькові)
отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування дивертикулу сечового міхура, інформацію про причини виникнення, мету проведення лікування.

Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги «Первинний неускладнений дивертикул сечового міхура».
Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що невиконання ним рекомендацій лікаря може призвести до ускладнень.
Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.
Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги «Первинний неускладнений дивертикул сечового міхура» і отримав на них вичерпні відповіді.

Бесіду провів лікар __________________ (Прізвище, ім’я, по батькові)

«____»__________________ 20__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги «Первинний, неускладнений дивертикул сечового міхура», про що підписався власноручно
__________________ (підпис пацієнта), що засвідчують присутні при бесіді

__________________ (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

__________________ (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

«____»__________________ 20__р.

13. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини.
1. Етіологія. Первинний дивертикул сечового міхура – вроджене захворювання, що характеризується наявністю кульовидного випинання всіх шарів стінки сечового міхура з утворенням додаткової порожнини, яка з’єднується з сечовим міхуром. Причиною його можуть бути будь-які елементи дизембріогенезу сечової системи.
2. Прогресування первинного дивертикулу призводить до поступового погіршення функції нижніх та верхніх сечових шляхів, паренхіми нирки й зменшує якість життя хворого.
3. При встановленому діагнозі «Первинний неускладнений дивертикул сечового міхура» лікувальна тактика полягає у динамічному спостереженні за хворим з проведенням контрольного обстеження в умовах стаціонару чи поліклініки 1 раз на рік.
4. Можливі наслідки відмови від динамічного спостереження: прогресування дивертикулу, розвиток інфекційно-запальних захворювань нирок, підвищується ризик камене- та пухлиноутворення в дивертикулі, порушення уродинаміки нижніх та верхніх сечових шляхів, розвитку ниркової недостатності, уросепсису.

14. Правила зміни вимог до виконання протоколу.
Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково- обґрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку дивертикула сечового міхура.

15. Вартісні характеристики протоколу.
Вартісні характеристики визначаються згідно вимог нормативних документів.

Графічне, схематичне і табличне представлення протоколу

Рис. 1. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на первинний неускладнений дивертикул сечового міхура.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
International Trauma Life Support. Догоспитальная помощь при травмах
Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования