Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Вимоги до протоколу ведення хворих на вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура

1. Модель клінічного випадку.
У стандарт лікування можуть бути включені хворі на вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура.

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання.
Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура характеризується наявністю мішкоподібного випинання внутрішнього шару сечового міхура (слизової) між м’язами сечового міхура, що зумовлено тривалим підвищенням в ньому інтралюмінального тиску. У більшості випадків вторинні дивертикули сечового міхура множинні. Вони є ускладненням інфравезикальної обструкції (доброякісна гіперплазія, рак передміхурової залози, стриктура сечівника та інші), тому інтенсивність клінічних проявів залежить від ступеня обструкції в нижніх сечових шляхах, тривалості захворювання, наявності чи відсутності сечової інфекції та її вірулентності. Враховуючи вторинний характер набутого дивертикула сечового міхура, ця патологія частіше за все зустрічається у хворих похилого віку.
За даними фізикальних методів обстеження патогномонічних симптомів вторинного неускладненого дивертикула сечового міхура не існує. Вивчення анамнезу захворювання, дані фізикальних та об’єктивних методів дослідження можуть встановити напрямки подальшого діагностичного пошуку. Вторинні неускладнені дивертикули сечового міхура, як правило, діагностуються під час обстеження (ультрасонографія, урографія та інші) хворого з інфравезикальною обструкцією.
До основних методів діагностики слід віднести ультразвукове дослідження, висхідну та мікційну цистографію з визначенням кількості залишкової сечі, урофлуометричні, цистометричні дослідження та цистоскопію. Слід зауважити, що ендоскопічне обстеження у чоловіків із вторинним дивертикулом виконується лише з метою виключення об’ємної патології сечового міхура.
За даними ультразвукового дослідження можливо встановити наявність додатної гідрофільної структури (або декількох), що з’єднується із сечовим міхуром шийкою. Стінки вторинного дивертикула мають лише слизовий та підслизовий шари.
Рентген-діагностика передбачає виконання цистографії (висхідної та мікційної). На цистограмі відзначається додаткове контрастування кульовидної форми, що з’єднується із сечовим міхуром. При локалізації дивертикула на задній стінці сечового міхура цистографію бажано виконувати у фронтальній та боковій проекціях для більш детального визначення розмірів дивертикула та їх кількості. Залишкова сеча залежить від ступеня порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів.
Цистоскопічно виявляється вхідний отвір дивертикула. При достатньому діаметрі його шийки можливе обстеження слизової. Враховуючи відсутність м’язового шару в шийці дивертикула, сфінктероподібні скорочення його внутрішнього отвору не спостерігаються, що також є патогномонічною ендоскопічною ознакою вторинного дивертикула.
Уродинамічні дослідження підтверджують порушення пасажу сечі нижніми сечовими шляхами, про що свідчить зниження показників урофлуометрії. Залишкова сеча – більше 50,0 мл.
Цистометрія у хворих з інфравезикальною обструкцією є найбільш об’єктивним методом визначення інтралюмінального тиску в сечовому міхурі, але інвазивність цієї методики не дозволяє широко використовувати її у всіх хворих з обструкцією нижніх сечових шляхів.

3. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога.
Медична допомога, регламентована у даному протоколі, повинна надаватись в амбулаторних умовах.
Профіль ліжок – урологічний.
Рівень надання допомоги – урологічні кабінети, профільні консультативні кабінети клінік медичних та науково-дослідних інститутів (Інститут урології АМН України).
Функціональне призначення медичної допомоги – лікування.

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту.
Обстеження:
- загальний аналіз сечі;
- аналіз сечі за Нечипоренком;
- УЗД нирок;
- цистографія (висхідна, мікційна);
- кількість залишкової сечі;
- уродинамічні дослідження.

Лікування – динамічне спостереження, профілактика імовірних ускладнень.

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту.
Обстеження:
- загальний аналіз крові;
- рівень креатиніну плазми крові;
- цистоскопія;
- бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів;
- урографія та її модифікації;
- комп’ютерна томографія.

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з вказанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики та лікування.
При наявності у хворого скарг на порушення сечовипускання, больові прояви внизу живота, відчуття залишку сечі після сечовипускання, хворим проводиться фізикальне обстеження, УЗД сечового міхура, передміхурової залози, нирок, урофлуометричні дослідження та лабораторні аналізи.
У випадках непідтвердження діагнозу «Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура» виконуються діагностичні заходи для встановлення основного захворювання, що є причиною скарг, та адекватне лікування у профільному відділенні або амбулаторно. При встановленні діагнозу «Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура» хворому за згоди виконується корекція інфравезикальної обструкції, яка зумовила виникнення вторинного дивертикулу.
При досягненні очікуваних результатів хворим проводяться реабілітаційні заходи. У випадку незадовільних результатів лікування показано лікування виниклих ускладнень або диспансерний нагляд та в разі необхідності – повторне оперативне лікування. Хірургічне лікування неускладненого вторинного дивертикула сечового міхура не проводиться.
Диспансерний нагляд передбачає контрольне дослідження через 3 місяці після операції, через один рік та щорічно в подальшому.
Алгоритм надання медичної допомоги представлений в графічному вигляді (рис. 3).
Можливі ускладнення:
- загострення інфекціно-запальних процесів у сечових шляхах;
- рецидивування інфравезикальної обструкції та прогресування дивертикула сечового міхура;
- нагноєння післяопераційної рани;
- нориця;
- загострення супутніх захворювань (пневмонія, серцево-судиної системи);
- тромбоемболія;
- порушення мозкового кровообігу;
- порушення коронарного кровообігу та інші.

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.
Ефективність лікування оцінюється за сукупністю суб’єктивних скарг, даних об’єктивного обстеження, уродинамічних показників та оцінки якості життя хворого. Стабілізація процесу – хворому проводиться диспансерне спостереження. Прогресування дивертикула сечового міхура – пропонується проведення оперативного лікування.
Ефективність хірургічного лікування оцінюється за сукупністю суб’єктивних скарг, даних об’єктивного обстеження, функціонального стану нирок.
Існує п’ятибальна система оцінки віддалених результатів лікування дивертикула сечового міхура.
Відмінні – відсутність прогресування дивертикулу сечового міхура, суб’єктивних скарг та запального процесу в сечових шляхах. Повне відновлення уродинаміки, працездатність збережена або відновлена.
Добрі – мінімальні больові прояви, в сечі періодично лейкоцитурія, яка корегується застосуванням антибактеріальних і уросептичних препаратів. У динамічному спостереженні відзначається стабілізація патологічного процесу. Працездатність збережена.
Задовільні – періодично больові прояви, лейкоцитурія (транзиторна), яка корегується застосуванням антибактеріальних і уросептичних препаратів. Секреторно-видільна функція паренхіми нирки й сечових шляхів задовільна.
Незадовільні – больові прояви, що значно погіршують якість життя хворого, загострення циститу, пієлонефриту, що не корегується застосуванням антибактеріальних препаратів. Погіршення уродинаміки, що супроводжується погіршенням секреторно-видільної функції нирок та сечових шляхів. Працездатність знижена або втрачена.
Погані – симптоматика клінічних проявів відповідає попередній оцінці «незадовільні». Випадки невдалих повторних оперативних втручань або ускладнення, що приводять до втрати евакуаторної спроможності сечових шляхів та секреторної фунції нирки.

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.
Відсутність скарг, за даними об’єктивного обстеження задовільні показники уродинаміки сечових шляхів, нормальні показники лабораторних методів дослідження.

9. Рекомендації щодо подальшого в разі необхідності надання медичної допомоги хворому.
У разі виникнення ускладнень хворий потребує консервативне або оперативне їх усунення.

10. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.
Дієтичні рекомендації передбачають мінімальне вживання продуктів харчування та напоїв, які спричиняють венозний застій в органах малого тазу (терпени, прянощі, алкогольні напої та інші).

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації.
Обмеження фізичного навантаження строком на 3 місяці після операції, санаторно-курортне лікування (м.Трускавець, м.Моршин).

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу
Інформована згода пацієнта на виконання протоколу надання медичної допомоги «Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура»
Пацієнт ______________________________________________________ (Прізвище, ім’я, по батькові)
отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування вторинного неускладненого дивертикула сечового міхура й отримав інформацію про причини виникнення дивертикула, мету проведення лікування інфравезикальної обструкції.
Пацієнту запропоноване проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги «Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура».
Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що невиконання ним рекомендацій лікаря може призвести до ускладнень.
Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.
Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги «Вторинного неускладненого дивертикула сечового міхура» і отримав на них вичерпні відповіді.
Бесіду провів лікар ______________________________________________________ (Прізвище, ім’я, по батькові)

«____»__________________ 20__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги «Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура», про що підписався власноручно  _______________ (підпис пацієнта),

що засвідчують присутні при бесіді

__________________  (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

__________________ (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

«____»__________________ 20__р.

13. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини.
1. Етіологія. Вторинний неускладнений дивертикул сечового міхура – набуте захворювання, характеризується порушенням уродинаміки в нижніх сечових шляхах, що сприяло підвищенню інтралюмінального тиску в сечовому міхурі й пролапсу його слизового та підслизового шарів. Причиною його може бути інфравезикальна обструкція (стриктура сечівника, гіперплазія або рак передміхурової залози та інші).
2. Прогресування вторинного дивертикула призводить до поступового погіршення уродинаміки в нижніх сечових шляхах, активізації інфекційно-запальних процесів у сечових шляхах, підвищення ризику пухлино- та каменеутворення.
3. Метод лікування – оперативний (відновлення акту сечовипускання).
4. Можливі наслідки відмови від оперативного втручання:
• прогресування інфравезикальної обструкції;
• збільшення кількості дивертикулів та їх розмірів;
• ризик пухлино- та каменеутворення;
• активізація інфекційно-запальних процесів у сечових шляхах;
• загострення супутніх захворювань;
• хронічна ниркова недостатність;
• погіршення якості життя.
5. Можливі ускладнення оперативного втручання:
• рецидивування інфравезикальної обструкції;
• нагноєння післяопераційної рани;
• активізація гострих запальних процесів сечостатевих органів;
• сечова нориця;
• загострення супутніх захворювань.

14. Правила зміни вимог до виконання протоколу.
Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації у фахових виданнях науково обґрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку набутого неускладненого дивертикула сечового міхура.

15. Вартісні характеристики протоколу.
Вартісні характеристики визначаються згідно вимог нормативних документів.

Графічне, схематичне і табличне представлення протоколу

Рис. 3. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на вторинний, неускладненний дивертикул сечового міхура.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования