Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Вимоги до протоколу ведення хворих на вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура

1. Модель клінічного випадку.
У стандарт лікування можуть бути включені хворі на вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура.

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання.
Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура – це патологічний стан, який характеризується мішкоподібним випинанням слизової між м’язами сечового міхура, внаслідок інфравезикальної обструкції, що зумовило виникнення ускладнення, пов’язаного з дивертикулом (пухлино- та каменеутворення, обструкція верхніх сечових шляхів, стиснення навколишніх органів та інші). Враховуючи вторинний характер набутого дивертикула сечового міхура, ця патологія частіше за все зустрічається у хворих похилого віку.
Інтенсивність клінічних проявів цього захворювання залежить від ускладнення, яке виникло (піурія, гематурія, больові прояви, прогресування дизурії та інші) та ступеня порушення уродинаміки.
Хворі скаржаться на біль ниючого характеру в надлобковій ділянці. За даними фізикальних методів обстеження, патогномонічних симптомів вторинного ускладненного дивертикула сечового міхура не існує. Вивчення анамнезу захворювання, дані фізикальних методів дослідження можуть встановити напрямки діагностичного пошуку. Вторинні ускладненні дивертикули сечового міхура, як правило, діагностуються під час обстеження хворого з інфравезикальною обструкцією.
До основних методів діагностики слід віднести ультразвукове дослідження, висхідну та мікційну цистографію з визначенням кількості залишкової сечі, урографію, урофлуометричні дослідження та цистоскопію. За даними ультразвукового дослідження можливо встановити наявність додатної гідрофільної структури (або декілька), яка з’єднується з сечовим міхуром шийкою. Стінки вторинного дивертикула мають лише слизовий шар. Додаткові гіперехогенні структури у порожнині дивертикула небхідно диференціювати з каменем або з пухлиною.
Рентген-діагностика передбачає виконання оглядової та екскреторної урографії, низхідної та мікційної цистографії з визначенням кількості залишкової сечі. При рентгенконтрастних камінцях на оглядовій урографії визначаються тіні конкрементів. Пухлини дивертикула можуть формувати дефекти виповнення контрасту. На цистограмі відзначається додаткове контрастування кульовидної форми (або декілька), що з’єднується з сечовим міхуром. При локалізації дивертикула на задній стінці сечового міхура цистографію бажано виконувати у фронтальній та боковій проекціях для більш детального визначення розмірів дивертикула та їх кількості. Залишкова сеча залежить від ступеня порушення уродинаміки в нижніх сечових шляхах та об’єму дивертикулів.
Цистоскопічно виявляється вхідний отвір дивертикула. При достатньому діаметрі його шийки можливе обстеження слизової. Враховуючи відсутність м’язового шару в шийці дивертикула, сфінктероподібне скорочення його внутрішнього отвору не спостерігаються, що також є патогномонічною ендоскопічною ознакою вторинного дивертикула.
Уродинамічні дослідження свідчать про порушення пасажу сечі нижніми сечовими шляхами, про що свідчить зниження показників урофлуометрії.

3. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога.
Медична допомога, регламентована в даному протоколі, повинна надаватись в умовах урологічного стаціонару.
Профіль ліжок – урологічний.
Рівень надання допомоги – урологічні відділення, профільні клініки медичних та науково-дослідних інститутів.
Функціональне призначення медичної допомоги – лікування.

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту.
Обстеження:
- загальний аналіз крові, сечі;
- креатинін та сечовина сироватки крові, група і резус крові;
- коагулограма;
- УЗД нирок сечового міхура, передміхурової залози, залишкова сеча;
- цистографія (висхідна, мікційна);
- кількість залишкової сечі.

Лікування – усунення інфравезикальної обструкції, дивертикула та його ускладнень (пухлина, камінь та інші), профілактика імовірних ускладнень.

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту.
Обстеження:
- цистоскопія,
- бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів,
- комп’ютерна томографія,
- радіоізотопні методи дослідження функціонального стану нирок.

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з вказанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.
При наявності у хворого скарг на порушення сечовипускання, больові прояви внизу живота, відчуття залишку сечі після сечовипускання, странгурію, багатоетапне сечовипускання, хворим проводиться фізикальне обстеження, УЗД сечового міхура, передміхурової залози, кількість залишкової сечі, нирок, урофлуометричні дослідження та лабораторні аналізи. У випадку непідтвердження діагнозу «Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура» виконуються діагностичні заходи для встановлення основного захворювання, що є причиною скарг, та адекватне лікування у профільному відділенні або амбулаторно. При встановленні діагнозу «Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура» хворому за згоди виконується корекція інфравезикальної обструкції, дивертикула сечового міхура. При досягненні очікуваних результатів хворим проводяться реабілітаційні заходи. У випадку незадовільних результатів оперативного втручання, проводиться лікування виниклих ускладнень або диспансерний нагляд та в разі необхідності – повторне оперативне лікування.
Диспансерний нагляд передбачає контрольне дослідження через 3 місяці після операції, через один рік та щорічно в подальшому.

Алгоритм надання медичної допомоги представлений у графічному вигляді (рис. 4).

Можливі ускладнення:
- Загострення інфекційно-запальних процесів у сечових шляхах;
- рецидивування інфравезикальної обструкції та прогресування дивертикула сечового міхура;
- нагноєння післяопераційної рани;
- нориця;
- загострення супутніх захворювань (пневмонія, серцево-судиної системи);
- тромбоемболія;
- порушення мозкового кровообігу;
- порушення коронарного кровообігу та інші.

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.
Ефективність лікування оцінюється за сукупністю суб’єктивних скарг, даних об’єктивного обстеження, уродинамічних показників та оцінки якості життя хворого. Стабілізація процесу – хворому проводиться диспансерне спостереження. Прогресування дивертикула сечового міхура – пропонується проведення оперативного лікування.
Ефективність хірургічного лікування оцінюється за сукупністю суб’єктивних скарг, даних об’єктивного обстеження, функціонального стану нирок.
Існує п’ятибальна система оцінки віддалених результатів лікування дивертикула сечового міхура:
Відмінні – відсутність прогресування дивертикулу сечового міхура, суб’єктивних скарг та запального процесу в сечових шляхах. Повне відновлення уродинаміки, працездатність збережена або відновлена.
Добрі – мінімальні больові прояви, в сечі періодично лейкоцитурія, яка корегується застосуванням антибактеріальних і уросептичних препаратів. В динамічному спостереженні відзначається стабілізація патологічного процесу. Працездатність збережена.
Задовільні – періодично больові прояви, лейкоцитурія (транзиторна), яка корегується застосуванням антибактеріальних і уросептичних препаратів. Секреторно-видільна функція паренхіми нирки й сечових шляхів задовільна.
Незадовільні – больові прояви, що значно погіршують якість життя хворого, загострення циститу, пієлонефриту, що не корегується застосуванням антибактеріальних препаратів. Погіршення уродинаміки, що супроводжується погіршенням секреторно-видільної функції нирок та сечових шляхів. Працездатність знижена або втрачена.
Погані – симптоматика клінічних проявів відповідає попередній оцінці – «незадовільні». Випадки невдалих повторних оперативних втручань, або ускладнення, що призводять до втрати евакуаторної спроможності сечових шляхів та секреторної функції нирки.

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.
Відсутність скарг, за даними об’єктивного обстеження, задовільні показники уродинаміки сечових шляхів, нормальні показники лабораторних методів дослідження.

9. Рекомендації щодо подальшого, в разі необхідності, надання медичної допомоги хворому.
У разі виникнення ускладнень хворий потребує консервативного або оперативного лікування.

10. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.
Дієтичні рекомендації передбачають мінімальне вживання продуктів харчування та напоїв, що спричиняють венозний стаз в органах малого тазу (терпени, прянощі, алкогольні напої та інші).

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації.
Обмеження фізичного навантаження строком на 3 місяці після операції, санаторно-курортне лікування (м.Трускавець, м.Моршин).

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу
Інформована згода пацієнта на виконання протоколу надання медичної допомоги «Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура»
Пацієнт __________________ (Прізвище, ім’я, по батькові)
отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування вторинного ускладненого дивертикула сечового міхура й отримав інформацію про причини виникнення дивертикула, мету проведення лікування інфравезикальної обструкції.
Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги «Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура».
Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що невиконання ним рекомендацій лікаря може призвести до ускладнень.
Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.

Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги «Вторинного ускладненого дивертикула сечового міхура» і отримав на них вичерпні відповіді.
Бесіду провів лікар __________________ (Прізвище, ім’я, по батькові)

«____»__________________ 20__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги «Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура», про що підписався власноручно __________________ (підпис пацієнта),

що засвідчують присутні при бесіді

__________________ (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

__________________ (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

«____»__________________ 20__р.

13. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини.
Етіологія. Вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура – набуте захворювання, яке виникло в результаті підвищеного інтралюмінального тиску в сечовому міхурі, що призвело до пролапсу слизової та ускладнилось пухлино- та каменеутворенням, порушенням уродинаміки в сечових шляхах, активізацією сечової інфекції та іншим. Причиною підвищення інтралюмінального тиску може бути інфравезикальна обструкція (стриктура сечівника, гіперплазія або рак передміхурової залози та інші).
Прогресування дивертикула призводить до поступового погіршення уродинаміки в сечових шляхах, активізації сечової інфекції, підвищення ризику пухлино- та каменеутворення.
Метод лікування – відновлення пасажу сечі нижніми сечовими шляхами, видалення дивертикулу та усунення ускладнень.
6. Можливі наслідки відмови від оперативного втручання:
• прогресування інфравезикальної обструкції;
• збільшення кількості дивертикулів та їх розмірів;
• ризик пухлино- та каменеутворення;
• активізація інфекційно-запальних процесів у сечових шляхах;
• загострення супутніх захворювань;
• хронічна ниркова недостатність;
• погіршення якості життя.
7. Можливі ускладнення оперативного втручання:
• рецидивування інфравезикальної обструкції;
• нагноєння післяопераційної рани;
• активізація гострих запальних процесів сечостатевих органів;
• сечова нориця;
• загострення супутніх захворювань.

14. Правила зміни вимог до виконання протоколу.
Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації у фахових виданнях науково обґрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку набутого неускладненого дивертикула сечового міхура.

15. Вартісні характеристики протоколу.
Вартісні характеристики визначаються згідно вимог нормативних документів.

Графічне, схематичне і табличне представлення протоколу

Рис. 4. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на вторинний ускладнений дивертикул сечового міхура.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання