Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Протокол ведення хворих на неспецифічний уретрит

МКХ-10: N34.1

І. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.

Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит», призначений для застосування у системі охорони здоров’я України.

ІІ. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.

Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2) щодо розробки клінічних протоколів.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит», створений з метою нормативного забезпечення реалізації Доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2).

Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит» розроблений для вирішення наступних завдань:
- установлення однакових вимог до порядку профілактики, діагностики та лікування хворих на неспецифічний уретрит;
- уніфікація розробок базових програм обов’язкового медичного страхування і оптимізації медичної допомоги пацієнтам із неспецифічним уретритом;
- забезпечення оптимальних обсягів, доступності та якості медичної допомоги, запропонованої пацієнту в медичних закладах та на території у рамках державних гарантій забезпечення громадян безкоштовною медичною допомогою.

Область поширення дійсного стандарту – урологічні та шкірно-венерологічні заклади (відділення).
Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із неспецифічним уретритом.

ІV. ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ. «Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит».

Ведення Галузевого стандарту «Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит» Запорізькою медичною академією післядипломної освіти, кафедрою урології:
Завідуючий кафедрою – доктор мед. наук, професор Люлько Олексій Олексійович, тел. 95-82-42.
Доцент – к.мед.н., Підлужний Георгій Олександрович, тел. 95-82-42.
Асистент – к.мед.н., Писаренко Ігор Анатолійович, тел. 95-82-42.
Старший лаборант – Нікітюк Ігор Миколайович, тел. 95-82-42.
Уретрит є запаленням оболонки сечівника. Хворі на неспецифічні уретрити складають біля 10% усіх хворих на негонококкові уретрити.

V. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Етіологія і патогенез

Різноманітність клінічних форм неспецифічних уретритів обумовлена різними етіологічними факторами. Виникнення хвороби обумовлене інфекційними факторами. Відповідно до сучасних концепцій, неспецифічні уретрити можуть бути викликані як мікроорганізмами, що зазвичай існують у мікробній флорі сечівника, так і тими, що потрапили до нього ззовні. У патогенезі неспецифічних уретритів значну роль відіграє стан макроорганізму. Також причинами виникнення неспецифічного уретриту можуть бути травматичні ушкодження, у тому числі катетеризація, бужування, ендоскопічні маніпуляції. Крім того, він може розвиватися на фоні загальних інфекційних захворювань, порушень обміну речовин, конгестивних явищ, а також викликатися алергійними факторами.

Клінічна картина

Для гострого уретриту характерні рясні виділення з уретри, гіперемія і набряк губок уретри. Різко виражені суб’єктивні розлади: печія, свербіж, різі по ходу сечівника, можливі дизурія, порушення сечовипускання. Клінічна картина торпідного і хронічного уретриту подібні, однак виражені меншою мірою. Виділення незначні або можуть бути зовсім відсутніми.

Діагностика

Для діагностики уретритів використовують:
- мікроскопічне та бактеріоскопічне дослідження зішкрябів з уретри (нативних і пофарбованих за Грамом або Романовським-Гімзою), дозволяє провести кількісну і якісну оцінку клітинних елементів (лейкоцитів, епітелію), а також виявити різні мікробні асоціації;
- бактеріологічне дослідження (посів на живильні середовища) дозволяє ідентифікувати мікробні організми, оцінити їх чутливість до антибактеріальних препаратів;
- клінічні дослідження: дослідження методом ІФА, МФА та ПЛР (для виключення хламідійної, уреаплазменної, вірусної та інших інфекцій), трьохсклянкова проба сечі, аналіз простатичного соку, загальний аналіз крові, глюкоза крові.
Для уретритів характерне збільшення кількості лейкоцитів у зішкрябах з уретри, поява епітеліальних клітин. У загальному аналізі крові, як правило, змін не виявляється. У трьохсклянковій пробі сечі виявляються зміни в перших порціях, які характеризуються підвищеною кількістю лейкоцитів. При ускладненні уретриту простатитом виявляються характерні зміни в аналізі простатичного соку.
Загальні підходи до лікування неспецифічних уретритів
Основою етіотропної терапії є застосування антибіотиків широкого спектру дії, а також антимікробних препаратів різних груп (сульфаніламіди, нітрофурани та інші). Прийом антибактеріальних засобів поєднують із прийомом препаратів, що потенціюють їхню дію: метилурацилом, пентоксилом. За показаннями можуть призначатися біостимулятори, імуномодулятори, полівітаміни та інші. Місцеве лікування інстиляціями та зрошенням уретри при гострому запальному процесі в уретрі протипоказане.

Загальні підходи до профілактики неспецифічних уретритів
- Санітарно-просвітня робота.
- Дотримання принципів асептики та антисептики при проведенні діагностичних і лікувальних маніпуляцій (катетеризація, бужування, ендоскопічні втручання).
- Лікування запальних захворювань геніталій у статевих партнерів, хворих на неспецифічний уретрит.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання