|
Протокол ведення хворих. Сечокам’яна хвороба (МКХ-10: N20-23). Камені нирки з каменем в сечоводі (МКХ-10: N20.2).
I. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.
Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Сечокам’яна хвороба. Камені
нирки з каменем в сечоводі» призначений для застосування в системі охорони
здоров’я України.
II. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.
Галузевий стандарт підготовлений з метою виконання доручення Президента
України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п.а 2) щодо розробки клінічних протоколів.
III. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Сечокам’яна хвороба. Камені
нирки з каменем в сечоводі» створений з метою нормативного забезпечення
реалізації доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152
( п. а2).
Галузевий стандарт «Протокол ведення хворого. Сечокам’яна хвороба. Камені нирки
з каменем сечоводу» розроблений для вирішення наступних завдань:
- встановлення однакових вимог до порядку діагностики, лікування, профілактики,
метафілактики хворих з каменем нирки та з каменем сечоводу;
- уніфікації розробок, базових програм обов’язкового медичного страхування та
оптимізації медичної допомоги пацієнтам з каменем нирки та з каменем сечоводу;
- забезпечення оптимальних обсягів, доступності та якості медичної допомоги, що
пропонується пацієнту в медичних закладах та на території України у рамках
державних гарантій забезпечення громадян безкоштовною медичною допомогою;
- область поширення дійсного стандарту – лікувально-профілактичні заклади
загального профілю всіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення).
Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів з каменями нирки
та з каменем сечоводу.
IV. ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ «ПРОТОКОЛ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ. СЕЧОКАМ’ЯНА
ХВОРОБА. КАМЕНІ НИРКИ З КАМЕНЕМ СЕЧОВОДУ»
Ведення галузевого стандарту «Протокол ведення хворих. Сечокам’яна хвороба.
Камені нирки з каменем сечоводу» здійснюється Інститутом урології АМН України,
відділом сечокам’яної хвороби.
Завідуючий відділом –
професор, д.мед.н. Дзюрак Валерій
Семенович, тел. 216-86-39.
Головний науковий співробітник –
д.мед.н., Черненко Василь Васильович, тел. 216-57-59.
Провідний науковий
співробітник – к.біол.н. Желтовська Наталія
Ігорівна, тел. 216-57-59.
Старший науковий
співробітник – Савчук Володимир
Йосипович, тел. 216-57-59.
Система ведення передбачає взаємодію Інституту урології АМН України з усіма
зацікавленими організаціями.
V. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.
Камені нирки з каменем сечоводу складають біля 50% всіх урологічних
захворювань. Розповсюдженість сечокам’яної хвороби на Україні за останні 4 роки
збільшилась в 1,2 рази. Кількість хворих сягає понад 160 тис, поширеність
захворювання становить 973,5 на 100 тис. населення.
Етіологія і патогенез (див. розділ 20.0 Камені нирки та розділ 20.1 Камені
сечоводів).
Клінічна картина
Залежно від локалізації конкрементів – камінь нирки і камінь сечоводу з того ж
боку – біль у поперековій ділянці, ниркова колька, дизуричні розлади, гематурія.
При приєднанні пієлонефриту – підвищення температури тіла, явища парезу
кишківника. У випадках наявності каменя нирки та каменя сечоводу
контралатеральної нирки на перший план, як правило, виступає клініка ниркової
кольки.
Діагностика
Для діагностики каменів нирки та сечоводу застосовують:
- УЗД, при якому візуалізується ехопозитивна одна або декілька тіней в нирці або
сечоводі;
- оглядову та видільну урографії, що визначають розміри, кількість, локалізацію
і функцію ураженої нирки, стан порожнинної системи, коркового та медулярного
шарів нирки, ступінь розширення сечоводу, рівень залягання каменя в сечоводі;
- ретроградну уретеропієлографію, що встановлює функціональні розлади (секреції
та екскреції нирки);
- комп’ютерну томографію – використовується у певних випадках при відсутності
функції нирки і неможливості виконати ретроградне обстеження. Цей метод дає
можливість локалізувати рівень перешкоди у сечоводі, наявність і кількість
каменів як в нирці, так і в сечоводі, встановлювати об’єм, форму, стан паренхіми
нирки;
- лабораторно-клінічні методи – використовують усі загальноприйняті методики для
обстеження хворого:
- Загальний аналіз сечі.
- Загальний аналіз крові.
- Протромбіновий індекс.
- Печінкові проби.
- Креатинін, сечовина крові.
- Електроліти крові.
- Білки та білкові фракції крові.
- Глюкоза крові.
- Група та Rh-фактор крові.
- ЕКГ.
Ускладнені камені нирки або обструкція сечоводу каменем призводить до
виникнення гострого пієлонефриту (клініка гострого обструктивного пієлонефриту).
Загальні підходи до лікування каменів нирки з каменем сечоводу
Одним із основних в етапі лікування сечокам’яної хвороби є, насамперед,
видалення каменя і відновлення функції нирки (прохідності сечоводу). У випадках
наявності каменя нирки і того ж сечоводу можливі варіанти одночасного
хірургічного видалення каменів або поетапно ДУХЛ спочатку каменя сечоводу, потім
– каменя нирки, або уретеролітоекстракція каменя нижньої третини сечоводу,
встановлення стенту з подальшою ДУХЛ. У випадках наявності каменя нирки та
каменя контралатерального сечоводу на перше місце виходить варіант видалення
каменя контралатерального сечоводу, деблокування нирки. У подальшому – лікування
каменя нирки. Загальні підходи до метафілактики каменів нирки та сечоводу
(дивись розділи N20.0, N20.1.)
|
|