Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі (більгарциозі)

МКХ-10: 22.0

Протокол підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (абзац другий, стор. 1) щодо розробки клінічних протоколів.

I. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.

«Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі (більгарциозі)» призначений для застосування у системі охорони здоров’я України.

II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

«Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі (більгарциозі)» розроблений для вирішення наступних завдань:
- установлення однакових вимог до порядку профілактики, діагностики і лікування хворих із сечовими каменями при шистосоматозі (більгарциозі);
- уніфікації розробок базових програм обов’язкового медичного страхування й оптимізації медичної допомоги пацієнтам із сечовими каменями при шистосоматозі (більгарциозі);
- забезпечення оптимальних обсягів, доступності та якості медичної допомоги, які пропонуються пацієнту в медичних закладах у рамках державних гарантій забезпечення громадян безкоштовною медичною допомогою.
Область поширення протоколу – лікувально-профілактичні заклади загального профілю усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення).
Вимоги дійсного протоколу можуть бути застосовані до пацієнтів із сечовими каменями при шистосоматозі (більгарциозі).

III. ВЕДЕННЯ «Протоколу лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі (більгарциозі)».

Ведення «Протоколу лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі (більгарциозі)» здійснюється Інститутом урології АМН України, відділом сечокам’яної хвороби:
Завідуючий відділом СКХ – доктор медичних наук, професор Дзюрак Валерій Семенович, тел. 216-89-36, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського 9а.
Головний науковий співробітник відділу СКХ – доктор медичних наук Черненко Василь Васильович, тел. 216-57-59, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського 9а.
Провідний науковий співробітник відділу СКХ – кандидат біологічних наук Желтовська Наталія Ігорівна, тел. 216-57-59, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського 9а.
Старший науковий співробітник відділу СКХ – кандидат медичних наук Савчук Володимир Йосипович, тел. 216-57-59; тел. 216-57-59, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського 9а.

IV. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Шистосоматоз сечового міхура (більгарциоз) – глистне захворювання, поширене у країнах Африки та Близького Сходу, особливо в Іраку, Єгипті, в долинах річок Тигр та Євфрат. У країнах СНД шистосоматоз не зустрічається, що пояснюється відсутністю у цих регіонах природно кліматичних умов для завершення біологічного циклу шистосом. Захворювання реєструється у іноземців та осіб, які перебували в ендемічних районах.

Етіологія та патогенез

Збудником захворювання є трематода Schistosoma haematobium, яка паразитує у кровоносній системі людини. Цикли розвитку шистосом протікають зі зміною господарів. Статевозрілі форми живуть у венах кишковика, сечового міхура та у портальній вені свого кінцевого господаря – людини. Личинки (мірацидії) розвиваються з яєць гельмінтів і проникають у проміжних господарів (прісноводних молюсків), в печінці яких проходить їх подальший розвиток, який закінчується виходом у воду церкаріїв. Останні проникають в шкіру людей, які знаходяться у забрудненій воді. Також можливе зараження при питті інфікованої води. По кровоносним та лімфатичним судинам шистосомули потрапляють у судини печінки, звідки проти току крові вони пересуваються мезентеріальними венами до органів малого тазу. Тут самка відкладає яйця, які проникають через стінку сечового міхура, а при його скороченнях виходять у порожнину міхура. Відкладання яєць в підслизовому шарі проявляється утворенням на слизовій оболонці шистосоматозних горбиків та поліпоїдних утворень (більгарциома). Більшість яєць не в стані вийти у порожнину міхура, вони гинуть, кальцифікуються і призводить до фіброзу стінки з порушенням кровопостачання. Трофічні розлади, а також приєднання вторинної інфекції, призводить до утворення великих виразок, які в подальшому призводять до зморщування сечового міхура. Часто зустрічаються стриктури нижніх третин сечоводів (іноді – двосторонні) з подальшим розвитком уретерогідронефрозу, хронічної ниркової недостатності. Цьому можуть сприяти камені, які утворюються над стриктурами сечоводів. Рідше камені утворюються в сечовому міхурі. Слизова оболонка сечового міхура, уражена шистосоматозом, схильна до ракового переродження. Крім сечової системи, уражаються статеві органи, легені, печінка, селезінка.

Клінічна картина

Проникнення церкаріїв проходить непомітно, іноді з – незначними шкірними реакціями, схожими на алергічне подразнення. Протягом кількох днів до тижня і більше хворі скаржаться на загальну слабкість, втрату апетиту, болі в суглобах, алергічну висипку, лихоманку, які супроводжуються збільшенням печінки та селезінки.
Через 2-6 місяців після інвазії виявляється ранній і типовий симптом хвороби – гематурія, яка посилюється при фізичних навантаженнях та прийомі гострої їжі, з часом інтенсивність гематурії знижується. При приєднанні вторинної інфекції, сечовиділення стає частим та болючим. При стриктурах термінальних відділів сечоводів виникають ниючі болі, іноді – кольки.

Діагностика

- Виявлення в анамнезі у пацієнта з гематурією факту перебування в ендемічному для шистосоматозу районі;
- у загальному аналізі сечі – еритроцитурія, лейкоцитурія, яйця шистосом;
- овоскопія – виявлення в осаді сечі яєць шистосом;
- у загальному аналізі крові – лейкоцитоз, еозинофілія, прискорена ШОЕ;
- цистоскопія – блідо-жовта слизова оболонка сечового міхура з малою кількістю витончених судин, різноманітні деформації вічок та «піщані плями» (накопичення у підслизовій оболонці яєць та сечового піску), шистосоматозні горбики та поліпоїдні розростання переважно по задній стінці, верхівці та в області вічок сечоводів;
- ендовезикальна біопсія виявляє у підслизовому та слизовому шарах стінки міхура живі та кальцифіковані яйця шистосом;
- оглядова урографія, яка показує підвищено чіткі контури органів сечовидільної системи – патогномонічна для хронічного шистосоматозу ознака, пов’язана з кальцифікацією шистосом у підслизовій оболонці органів сечової системи;
- ЕУ – вказує на наявність стриктур нижньої третини сечоводу (іноді – двосторонніх) з розвитком уретерогідронефрозу, формування мікроцисти;
- УЗД – виявляє ущільнення стінок сечового міхура, зменшення його об’єму, розширення порожнинних систем нирок та початкових відділів сечоводів.

Загальні підходи до лікування сечових каменів при шистосоматозі

Специфічне лікування шистосоматозу сечового міхура проводиться препаратами трьохвалентної сурми, тіоксантинових сполук (мірацил Д), амбільгар (нірідазол). При приєднанні вторинної інфекції додають уросептики та антибіотики згідно з посівами сечі. Хірургічне лікування ускладнень шистосоматозу проводять після попереднього курсу хіміотерапії. Найчастіше застосовують резекцію нижньої третини сечоводу з видаленням наявних над ним каменів та з подальшою його пересадкою у верхівку сечового міхура. Уретеролітоекстракція неможлива через наявність стриктур. При зморщуванні сечового міхура та профузних кровотечах виконують екстирпацію сечового міхура з наявними в ньому каменями та інтестинальною пластикою чи уретерокутанеостомією, або з двосторонньою нефростомією у випадках двосторонніх уретерогідронефрозів.

Загальні підходи до профілактики каменів сечового міхура

- Запобігання контакту з інфікованою личинками шистосом водою та її вживання;
- лікування усіх хворих на шистосоматоз, не допускаючи контакту інфікованої сечі з навколишнім середовищем;
- профогляди;
- диспансеризація.

V. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИМОГ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ.

5.1. Модель клінічного випадку:
Хвороба – сечові камені при шистосоматозі.
Ускладнення: – Код по МКХ-10: 22.0

5.1.1. Ознаки і критерії, що визначають модель пацієнта.
Клінічні симптоми: гематурія, часте болюче сечовиділення, піурія, алергічні реакції, гепатолієнальний синдром.

5.1.2. Порядок включення пацієнта до протоколу:
- пацієнти із сечовими каменями при шистосоматозі;
- стан хворого, що підпадає критеріям та ознакам діагностики даної моделі пацієнта.

5.1.3. Вимоги до амбулаторно-поліклінічної діагностики.

5.1.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання амбулаторно-поліклінічної діагностики:
- фізікальне обстеження: збір анамнезу, скарг та огляд хворого;
- загальний аналіз сечі – еритроцитурія, лейкоцитурія, яйця шистосом;
- загальний аналіз крові – лейкоцитурія, еозинофілія, підвищення ШОЕ;
- алгоритм ОУ: визначає підвищено чіткі контури органів сечовидільної системи;
- овоскопія – виявлення в осаді сечі яєць шистосом;
- УЗД – ущільнення стінки сечового міхура, зменшення його в об’ємі, розширення порожнинних систем нирок та початкових відділів сечоводів, збільшення розмірів печінки та селезінки.

5.1.5. Вимоги до амбулаторно-поліклінічного лікування.
У випадку підозри на шистосоматоз або його верифікацію хворого направити для дообстеження та лікування у багатопрофільну лікарню.

5.1.6. Вимоги до стаціонарної діагностики.

5.1.7. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання стаціонарної діагностики:
- фізикальне обстеження: збір анамнезу, скарг та огляд хворого;
- загальний аналіз сечі – еритроцитурія, лейкоцитурія, яйця шистосом;
- загальний аналіз крові – лейкоцитурія, еозинофілія, підвищення ШОЕ;
- алгоритм ОУ: визначає підвищено чіткі контури органів сечовидільної системи;
- овоскопія – виявлення в осаді сечі яєць шистосом;
- УЗД – ущільнення стінки сечового міхура, зменшення його в об’ємі, розширення порожнинних систем нирок та початкових відділів сечоводів, збільшення розмірів печінки та селезінки;
- ЕУ – вказує на наявність стриктур нижніх третин сечоводів з розвитком уретерогідронефрозу, формування мікроцистул;
- цистоскопія – бліда слизова з малою кількістю витончених судин, шистосоматозні горбики та поліпоїдні розростання, обширні виразки, деформація вічок сечоводів та «піщані плями»;
- ендовізикальна біопсія – виявляє у підслизовому та слизовому шарах живі та кальцифіковані яйця шистосом.

5.1.8. Вимоги до стаціонарного лікування.
Після поступлення хворого до урологічного стаціонару проводиться необхідне дообстеження, яке з певних причин не могло бути виконане на амбулаторно-поліклінічному етапі. Вирішується питання про вид лікування, який показаний кожному окремо взятому хворому. Після попереднього курсу хіміотерапії проводять, залежно від виду ускладнень, уретероцистонеостомію з резекцією стриктур нижніх третин сечоводів та видалення каменів, екстирпацію сечового міхура з каменями та уретерокутанеостомією чи інтестинальною пластикою або двосторонню нефростомію. При виявленні ознак ракового переродження слизової сечового міхура – дообстеження і визначення тактики подальшого лікування в онкоурологічному відділенні.

5.1.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку і реабілітації:
- диспансеризація;
- лікування ускладнень шистосоматозу;
- при необхідності – подальша хіміотерапія;
- адекватна антибактеріальна терапія, згідно з посівами сечі.

5.1.10. Критерії ефективності лікування хворих:
- відсутність тіней каменів у проекті сечових шляхів при рентгенологічному ультразвуковому та цистологічному дослідженнях;
- відсутність яєць шистосом в аналізі сечі та підслизовому шарі сечових шляхів;
- нормалізація аналізів крові та сечі.

5.1.11. Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини.
Додаткової інформації немає.

5.1.12. Правила зміни вимог до виконання протоколу:
- при відсутності ознак сечових каменів при шистосоматозі (за даними проведених діагностичних досліджень) формується нова діагностична концепція;
- при виявлені ознак іншого захворювання, яке вимагає проведення діагностично-лікувальних заходів, при відсутності сечових каменів при шистосоматозі пацієнт переходить до Протоколу ведення хворих з відповідним виявленим захворюванням чи синдромом.

5.1.13. Вартісні характеристики протоколу
Вартісні характеристики визначаються відповідно до вимог нормативних документів.

VI. МОНІТОРУВАННЯ.

Критерії і методологія моніторингу і оцінки ефективності виконання протоколу
Моніторування проводиться на всій території України.
Перелік медичних закладів, у яких проводиться моніторування, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування. Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік по моніторуванню письмово.

Моніторування включає:
- збір інформації: про ведення пацієнтів з сечовими каменями при шистосоматозі в лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади(відділення);
- аналіз отриманих даних;
- складання звіту про результати проведеного аналізу;
- представлення звіту групі розроблювачів Протоколу в Український інститут громадського здоров’я МОЗ України.

Вихідними даними при моніторуванні є:
- медична документація – карти пацієнта;
- тарифи на медичні послуги;
- тарифи на лікарські препарати.

При необхідності при моніторуванні можуть бути використанні історії хвороби, амбулаторні карти пацієнтів з сечовими каменями при шистосоматозі та інші документи.
Карти пацієнта заповнюються у медичних закладах, визначених переліком по моніторуванню, щокварталу протягом послідовних 10 днів третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) і передаються в заклад, відповідальний за моніторування, не пізніше ніж через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну.
Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Кількість аналізованих карт повинне бути не менше 500 у рік.
В аналізовані у процесі моніторингу показники входять: критерії включення й виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов’язкового і додаткового асортименту, переліки лікарських засобів обов’язкового і додаткового асортименту, наслідки захворювання, вартість виконання медичної допомоги по Протоколу та ін.

Принципи рандомізації
У даному Протоколі рандомізації (лікувальних заснувань, пацієнтів і т.д.) не передбачена.

Порядок оцінки і документування побічних ефектів і розвитку ускладнень
Інформація про побічні ефекти й ускладнення, які виникли у процесі діагностики і лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.

Порядок виключення пацієнта з моніторингу
Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться і випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом).
У цьому випадку Карта направляється до закладу, відповідального за моніторування, з оцінкою про причину виключення пацієнта з Протоколу.

Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу
Оцінка виконання проводиться 1 раз на рік за результатами налізу зведень, отриманих при моніторуванні.
Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації:
а) про наявність вимог, які шкодять здоров’ю пацієнтів;
б) при одержанні переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу обов’язкового рівня.
Рішення про зміни приймається групою розробників. Введення змін вимог здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.

Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу
Для оцінки якості життя пацієнта із сечовими каменями при шистосоматозі при виконанні Протоколу використовують аналогову шкалу.

Оцінка вартості виконання протоколу і ціни якості
Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.

Порівняння результатів
При моніторуванні щорічно проводиться порівняння результатів вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від сечових каменів при шистосоматозі), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день, летальність хворих із сечовими каменями при шистосоматозі).

Порядок формування звіту
У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, і їхній якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу.
Звіт представляється в Українському інституті громадського здоров’я МОЗ України.

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання