Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Уролог

Діючі протоколи надання медичної допомоги

Протокол лікування хворих на туберкульоз сечоводу

МКХ-10: N 29.1

I. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.

«Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу» призначається на 2-му та 3-му рівні (районні тубдиспансери та туберкульозні лікарні, туберкульозні відділення центральних туберкульозних лікарень, обласні відділення позалегеневого туберкульозу) системи охорони здоров’я України.

II. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.

У цьому стандарті використані посилання на наступні документи:
- наказ МОЗ України № 26 від 14.02.1996 «Про удосконалення протитуберкульозної служби». – К., 1996 р.;
- наказ МОЗ України № 233 від 29.07.1996 «Про затвердження Інструкції щодо надання медико-санітарної допомоги хворим на туберкульоз». – К., 1996 р.;
- Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо боротьби з туберкульозом» № 679/2000 від 11.05.2000 р. м.Київ.

III. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

«Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу» розроблений з метою поліпшення спеціалізованої медичної допомоги населенню України, комплексної профілактики, діагностики та лікування хворих на туберкульоз сечової системи та її ускладнень, впровадження сучасних медичних технологій;
- оптимізації медичної допомоги хворим на туберкульоз сечової системи;
- забезпечення оптимальних об’ємів діагностичних та лікувальних заходів хворим на туберкульоз сечової системи.

IV. ВЕДЕННЯ СТАНДАРТУ. «Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу» здійснюється Інститутом урології АМН України, відділом запальних захворювань нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів: головний науковий співробітник – доктор мед. наук, професор Камишан Іван Семенович, тел. 216 67 31.

V. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ СЕЧОВОДУ.

Розповсюдженість: рентгенологічні ознаки туберкульозу сечоводу у хворих на туберкульоз сечоводу виявляються, за даними В.Д. Грунд (1975), у 30%, за даними Т.П. Мочалової (1976) – у 16-18%, за даними І.С.Камишана (2003) – у 25% випадків.

Етіологія
Туберкульоз сечоводу завжди є вторинним відносно туберкульозу нирки і його необхідно вважати не як ускладнення, а як розповсюдження патологічного процесу на нижче розташовані сечові органи, тобто на сечовід і сечовий міхур.

Патогенез
Виявляються два варіанти туберкульозу сечоводу. В одних випадках розвивається специфічне ураження слизового та підслизового прошарків його стінки та реактивні параспецифічні зміни у навколосечовідній клітковині з порушенням прохідності, в інших – перевага явищ навколо сечоводу із збереженням його прохідності. Найчастіше вражається туберкульозним процесом сечовід у нижній третині.

Клінічна симптоматологія туберкульозу сечоводу
Туберкульоз сечоводу не має клінічних проявів, характерних виключно тільки для його ураження. Значна частина хворих пред’являє скарги на тупі або нападоподібні болі у поперековій ділянці на боці ураження сечоводу туберкульозним процесом.

Класифікація туберкульозу сечоводу

Згідно класифікації туберкульозу нирок у розвитку туберкульозу сечоводу виділяють наступні фази перебігу патологічного процесу: інфільтрації, розпаду, розсмоктування, рубцювання та звапнення.

Діагностика туберкульозу сечоводу

Загальні положення
Для діагностики туберкульозного процесу та вивчення анатомічного та функціонального стану сечоводу у хворих на туберкульоз нирки застосовуються наступні методи дослідження: хромоцистоскопія, екскреторна урографія, ретроградна пієлографія, пункційна черезшкірна антеградна пієлоуретерографія, радіоізотопна ренографія, сонографія та рентгенотелескопія. Рентгенологічні засоби є основними в діагностиці туберкульозу сечоводу. Екскреторна урографія дозволяє отримати чітке зображення чашково-мискової системи і сечоводу та відмовитись від ретроградної уретеропієлографії та інших методів дослідження.

Лікування туберкульозу сечоводу

Загальні принципи

Загальні принципи консервативного лікування туберкульозу нирки є невідкладною складовою лікування сечоводу. Інволюція активних туберкульозних змін під впливом протитуберкульозних препаратів в одних випадках супроводжується розвитком неспецифічного запального процесу або його розсмоктуванням, в других – склеротичною трансформацією сечоводу. Антибактеріальна терапія завжди повинна супроводжуватись заходами з профілактики стриктур сечоводу: кортикостероїдні, гормональні, препарати тканинної терапії, ферменти, застосування стентів, балонної дилатації стриктур, фізіопроцедур.

Хірургічне лікування

При неефективності консервативного лікування протитуберкульозними препаратами протягом 3-х місяців та збереження порушення уродинаміки показане хірургічне лікування: 1) органовидаляючі операції (нефректомія, нефруретеректомія); 2) паліативні (нефростомія, уретеростомія, уретерокутанеостомія); 3) реконструктивно-відновлюючі (пластика мисково-сечовідного сегменту, калікоуретеропластика, уретеро-уретероанастомоз, пряма або непряма уретероцистонеостомія; 4) пластичні (кишкова пластика сечоводу або сечоводу і сечового міхура).

VI. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ.

6.1. Модель клінічного випадку: туберкульоз сечоводу.
Код за МКХ-10: А18.1 + N29.1

6.1.1. Ознаки і критерії діагностики захворювання:
- клінічні прояви туберкульозу сечоводу: тупий або нападоподібний біль у поперековій ділянці на боці ураження туберкульозним процесом нирки;
- критерії діагностики: ураження туберкульозним процесом нирки;
- зміни сечоводу на екскреторній урограмі.
З такою моделлю захворювання слід віднести: туберкульоз сечоводу в стадії (фазі) інфільтрації чи рубцювання до вперше виявленого захворювання та внести до протоколу.

6.1.2. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога: усі хворі з вперше виявленим туберкульозом сечової системи підлягають госпіталізації в спеціалізовані туберкульозні відділення.

6.1.3. Перелік та обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту.
Виконуються в повному обсязі, притаманні туберкульозу нирки.

6.1.4. Перелік медичних послуг додаткового асортименту.
Відповідно обстеженню на туберкульоз нирки.

6.1.5. Характеристика алгоритмів і особливості виконання медичних послуг.
Туберкульоз нирки в анамнезі є переконливим доказом туберкульозу сечоводу при наявності рентгенологічних ознак його ураження. Інші дані переліку медичних послуг, включених до обов’язкового та додаткового асортименту, не дають достатніх доказів для підтвердження ураження туберкульозом сечоводу.

Загальний підхід до лікування туберкульозу сечоводу.
Лікування туберкульозу сечоводу проводиться протитуберкульозними препаратами у загальноприйнятому режимі, як і при туберкульозі нирки.

Хірургічне лікування.
При неефективності лікування, у зв’язку з порушенням уродинаміки і зниженням функціонального стану нирки показані хірургічні операції, обсяг котрих наведений вище.
6.1.6. Можливі результати надання медичної допомоги:
- перехід фази інфільтрації сечоводу у фазу розсмоктування без порушення функції нирки;
- перебіг фази інфільтрації сечоводу у фазу рубцювання з порушенням уродинаміки та зниження функції нирки;
- після проведеного початкового інтенсивного курсу лікування протитуберкульозними препаратами та проведення контрольного обстеження виробляється подальша тактика лікування: продовження консервативного лікування або відновлення порушеної уродинаміки хірургічними засобами.

6.1.7. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування:
- повне відновлення уродинаміки;
- призупинення подальшого прогресування порушення уродинаміки;
- можливе подальше погіршення функціонального стану нирки у зв’язку з прогресуванням порушення уродинаміки;
- усунення постійного або нападоподібного болю на боці ураження сечоводу.

6.1.8. Рекомендації щодо подальшого, у разі необхідності, надання медичної допомоги.
Подальший нагляд за хворим проводиться в умовах протитуберкульозного диспансеру протягом 5-ти років з проведенням протирецидивного лікування у перші 2 роки після закінчення основного курсу лікування у стаціонарних умовах відділення з позалегеневого туберкульозу.

6.1.9. Вимоги до дієтичного призначення і обмежень.
Немає.

6.1.10. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації.
Режим праці залежить від ступеня втрати ниркової функції. У подальші роки диспансерного спостереження за хворим рекомендуються:
а) щорічні профілактичні курси лікування протитуберкульозними препаратами;
б) санаторно-курортне лікування в умовах Південного узбережжя Криму.

6.1.11. Вимога до інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу.
Лікар повинен поінформувати кожного пацієнта про необхідність виконання протоколу надання медичної допомоги в умовах відділення позалегеневого туберкульозу з метою проведення правильного і в повному обсязі лікування, що дозволить не тільки вилікуватись, а й усунути можливі ускладнення хвороби та інвалідності.

6.1.12. Додаткова інформація для пацієнта та членів його родини.
Медичний працівник повинен пояснити хворому:
1) що він є джерелом можливої інфікованості для оточуючих його членів родини;
2) як передається туберкульоз від людини до людини;
3) яке лікування призначене і на який термін;
4) чому важливе проведення повного курсу лікування;
5) які побічні дії протитуберкульозних препаратів;
6) який можливий кінцевий варіант лікування.

6.1.13. Правила зміни вимог до виконання протоколу:
- при відсутності ознак туберкульозу нирки після проведеного обстеження в повному обсязі;
- при виявленні чи підозрі на інше захворювання сечоводу, котре потребує діагностично-лікувальних заходів у інших відділеннях, хворі переходять в інший протокол ведення згідно виявленого захворювання.

6.1.14. Вартісна характеристика протоколу.
Вартісна характеристика протоколу визначається згідно нормативних законів.

Посібник «Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19»
Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования