Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Педиатр

Этапная неотложная помощь детям

Генерализированный судорожный синдром

Общая информация

В.І. Снісарь, О.Є. Варун

Судоми – екстрений загрозливий стан, що вимагає швидкого розпізнавання й енергійного негайного лікування. При відсутності чи несвоєчасній терапії у дитини можуть виникнути стійкі неврологічні наслідки. В окремих випадках судоми можуть закінчитися летально, очевидно тільки найбільш важкий прояв судомного синдрому, що зберігається не менше 30 хвилин.
У 2-5% здорових дітей при лихоманці понад 38,3 оС на фоні ГРВІ, інфекцій, середнього отиту виникають фебрильні, генералізовані судоми. У 2/3 випадків вони короткочасні і тривають не більше 15 хвилин. До їх виникнення призводять неврологічні ушкодження (перинатальна енцефалопатія і гідроцефалія). Водночас фебрильні судоми рідко призводять до неврологічних розладів у подальшому (0,4%). Чим молодша дитина і більш тривалий перший напад фебрильних судом, тим більш імовірне їхнє повторення при наступних підвищеннях температури тіла. Даних про зниження інтелекту в цих пацієнтів немає.

Таблиця 1. Етіологія судом у різному віці

Таблиця 2. Найпоширеніші форми судомного нападу у різному віці

 

Клиническая картина

Клінічні прояви судомного нападу
Генералізований судомний напад найчастіше починається з утрати свідомості. Спочатку має місце тонічне скорочення м’язів, потім дифузна м’язова ригідність; якщо вона захоплює дихальну мускулатуру, то в дитини розвиваються гіпоксія і ціаноз. Тонічна фаза триває менше 1 хвилини. Потім виникає клонічна фаза з наростаючою частотою судом, нерегулярним диханням і наростанням ціанозу. Ця фаза триває декілька хвилин і змінюється глибоким сном. Якщо пацієнт у цей період не опритомнює і напади повторюються, то стан кваліфікують як епілептичний статус.

 

 

 

Лечение

Лікування судомного синдрому
При виборі комплексу лікувально-тактичних заходів при судомах надзвичайно важливо з’ясувати, чи була гіпоксія (ціаноз) до розвитку судом (причинний фактор), чи виникла на їхньому фоні (наслідок). У першому випадку прогноз різко погіршується, тому терапія повинна бути більш агресивною.
При лікуванні судомного нападу перші заходи необхідно спрямувати на підтримку вільної прохідності дихальних шляхів, профілактику і лікування гіпоксії, потім на вибір протисудомної фармакологічної терапії.

Етап А
• укласти дитину на бік;
• забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів і доступ свіжого повітря;
• увести 0,5% розчин седуксену (реланіум) в дозі 0,05 мл/кг (0,3 мг/кг) в/м;
• увести жарознижуючі препарати, якщо судоми зумовлені гіпертермією (див. розділ «Гіпертермічний синдром»);
• негайно госпіталізувати в лікувальну установу.

Етап Б
1. Очистити і підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів.
2. Забезпечити подачу 100% кисню.
3. При тривалому судомному нападі чи епілептичному статусі забезпечити венозний доступ.
4. При поновленні судом в/в ввести седуксен (реланіум) 0,5% розчин у дозі
0,3-0,5 мг/кг (0,05-0,1 мл/кг) в/м чи оксибутират натрію 20% розчин у дозі
0,25-0,5 мл/кг (50-100 мг/кг) в/м чи в/в повільно на 10% розчині глюкози.
5. Зібрати анамнез і уточнити генез судом.
6. Визначити рівень глюкози, сечовини, електролітів, кальцію в сироватці крові. Провести токсикологічний скринінг.
7. При виявленні:
– гіпокальціємії – увести внутрішньовенно 10% розчин кальцію глюконату 0,5 мл/кг (50 мг/кг) в/в повільно на 5% розчині глюкози;
– гіпоглікемії – корекція рівня цукру крові шляхом уведення розчину 20% глюкози – 2-4 мл/кг внутрішньовенно чи розрахункової дози інсуліну у разі гіперглікемії (див. розділ «Алгоритм лікування кетоацидотичної коми»);
– вираженого інтоксикаційного синдрому, нейроінфекції – жарознижуючі, преднізолон 2-3 мг/кг внутрішньовенно.

При неефективності перерахованої терапії і продовженні судомного нападу показана термінова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.

Етап В
1. Очистити і підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів.
2. При розладах дихання, ціанозі шкірних покривів і слизових оболонок – інтубація трахеї і проведення оксигенотерапії 100% киснем.
3. При необхідності і наявності показань почати ШВЛ із використанням м’язових релаксантів.
4. Вимірювати системний АТ і забезпечити його підтримку на нормальному рівні.
5. Провести катетеризацію вени.
6. Визначити рівень глюкози, сечовини, електролітів, кальцію в сироватці крові. При виявленні:
• гіпокальціємії – в/в розчину кальцію глюконату в дозі 50 мг/кг;
• гіпоглікемії – уведення 20% розчину глюкози – 2-4 мл/кг,
• гіперглікемії – в/в розрахункової дози інсуліну;
• вираженого інтоксикаційного синдрому, нейроінфекції – жарознижуючі, преднізолон у дозі 2-3 мг/кг внутрішньовенно.

Лікувально-діагностичний алгоритм при судомному синдромі

Таблиця 3. Характеристика протисудомних препаратів

 

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования