Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Семейный врач

Протоколы диагностики и лечения заболеваний у детей

Острые вирусные гепатиты А, В, С

Общая информация
Вірусні гепатити – це інфекційні захворювання, пов’язані з ураженням печінки та розладом обміну речовин, спричиняються вірусами А, В, С, D, E і мають ентеральний та парентеральний шляхи передачі.

 

Клиническая картина
Клінічні критерії:
Вірусний гепатит А:
– епіданамнез – контакт із хворим, який має жовтяницю, протягом останніх 15-45 днів до захворювання; сезонність (літо-осінь), можливість групових спалахів;
– гострий початок захворювання;
– симптоми інтоксикації;
– короткий (3-7 днів) переджовтяничний період найчастіше за грипозним та диспепсичним варіантом;
– темна сеча;
– знебарвлений кал;
– поліпшення самопочуття хворих із моменту появи жовтяниці;
– збільшення та болючість при пальпації печінки.
Вірусний гепатит В:
– епіданамнез – наявність парентеральних маніпуляцій протягом останніх 2-6 місяців, переливання препаратів крові, відвідування стоматолога з екстракцією зубів тощо; можливість трансплацентарної передачі вірусу, або під час пологів;
– поступовий розвиток хвороби;
– тривалий переджовтяничний період (від 5-7 днів до 3 тижнів) частіше за артралгічним, астеновегетативним або змішаним варіантом;
– можливі різні алергічні прояви;
– темна сеча;
– знебарвлений кал;
– жовтяниця з наростанням симптомів інтоксикації;
– тривала гепатоспленомегалія.
Вірусний гепатит С:
– епіданамнез – наявність даних про переливання препаратів крові, трансплантацію органів, проведення сеансів гемодіалізу;
– поступовий розвиток хвороби;
– незначні прояви інтоксикаційного синдрому;
– незначно виражена жовтяниця;
– часто відсутня жовтяниця;
– збільшення розмірів печінки.

 

Классификая и примеры формулировки диагноза
Критерії тяжкості:
– вираженість інтоксикаційного синдрому;
– інтенсивність жовтяниці;
– збільшення печінки;
– рівень загального білірубіну в сироватці крові, співвідношення фракцій білірубіну;
– активність печінкових ферментів АлАТ, АсАТ;
– рівень показників тимолової проби;
– наявність порушень у показниках коагулограми, протеїнограми.

 

Диагностика
Параклінічні дослідження:
– загальний аналіз крові (помірна лейкопенія, лімфоцитоз);
– загальний аналіз сечі (підвищення рівня жовчних пігментів, уробіліну);
– підвищення активності АлАТ, АсАТ у 5-20 разів;
– підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції;
– збільшення показників тимолової проби;
– зниження протромбінового індексу, протромбінового часу, фібриногену;
– зниження рівня загального білка та зміна співвідношення А/Г (альбуміну/глобуліну);
– визначення маркерів гострих вірусних гепатитів (Ab HAV Ig M, HBs Аg, Ab HBc Ig M, Ab HCV (сумарні або окремо Ig M та Ig G); за наявності ВГВ, особливо його тяжкого перебігу, обов’язкове обстеження на маркери ВГD; за відсутності позитивних результатів на маркери вірусних гепатитів А, В, С – додаткове обстеження на вірусний гепатит Е, І
– інструментальні методи досліджень (УЗД, КТ, МРТ черевної порожнини та ін.) – у разі необхідності. 
Клініко-лабораторні критерії атипових форм гострих вірусних гепатитів:
– наявність в анамнезі контакту з хворим на вірусний гепатит;
– короткочасне підвищення температури тіла з незначними явищами інтоксикації чи без них;
– збільшення розмірів печінки;
– підвищення активності АлАТ та АсАТ, тимолової проби;
– виявлення маркерів вірусних гепатитів.
Фульмінантна форма:
– скорочений продромальний період;
– різке погіршання стану при появі жовтяниці;
– значно виражений інтоксикаційний синдром; 
– геморагічний синдром;
– тахікардія; 
– емоційна нестабільність, сонливість удень, безсоння вночі; 
– «хлопаючий тремор»; 
– на стадії прекоми – порушення орієнтації, сплутаність свідомості, психомоторне збудження;
– при поглибленні коми – втрата контакту з хворим;
– зменшення розмірів печінки;
– під час лабораторного дослідження виявляється анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорення ШЗЕ, значне підвищення білірубіну за рахунок непрямого, білірубін-ферментна дисоціація, зниження протромбіну, фібриногену та активності печінкових ферментів.

 

Лечение
Легка форма:
– базисна терапія протягом 20 діб: режим – напівпостільний (10 діб);
– дієтотерапія – стіл № 5 за Певзнером.
Середньотяжка форма:
– базисна терапія протягом 20 діб: режим – постільний до відновлення кольору сечі, далі – напівпостільний (2-3 тижні);
– дієтотерапія – стіл № 5 за Певзнером;
– пероральна дезінтоксикаційна терапія об’ємом 40-50 мл/кг (5% розчин глюкози, столова негазована мінеральна вода) з обов’язковим контролем водного балансу;
– ентеросорбенти – упродовж 2 тижнів;
– полівітамінні комплекси;
– у період реконвалесценції доцільне застосування жовчогінних препаратів.
Тяжка форма (без ознак гепатодистрофії):
– базисна терапія протягом 30 діб: режим – постільний до відновлення кольору сечі, далі – напівпостільний (3 тижні); 
– дієтотерапія – стіл № 5а за Певзнером упродовж 3-7 днів (до забарвлення калу), далі – стіл № 5;
– дезінтоксикаційна терапія: внутрішньовенне крапельне введення розчинів у дозі 50-100 мл/кг/добу, реополіглюкін у дозі 5-10 мл/кг, альбумін – по 5 мл/кг, 5% розчин глюкози, розчин Рінгера, Рінгера-лактату, 0,9% розчин хлориду натрію;
– ентеросорбенти – протягом 2-3 тижнів;
– препарати лактулози – у віковій дозі протягом 10-14 днів;
– за наявності ознак холестазу – дезоксихолієва кислота у дозі 10 мг/кг;
– вітамінотерапія – комплекс полівітамінів;
– ферментотерапія – ферменти підшлункової залози до 14 днів;
– преднізолон призначають при загрозі розвитку фульмінантної форми у добовій дозі 1-3 мг/кг 4 рази на добу протягом 7-10 днів.
Фульмінантна форма:
– режим – суворий постільний;
– дієта – № 5а за Певзнером з обмеженням білків до 40% на добу;
– проводять катетеризацію судин за Сельдингером;
– преднізолон у дозі 10-15 мг/кг/добу через 4 години рівними дозами без нічної перерви в/в;
– дезінтоксикаційна терапія: альбумін, реополіглюкін, 10% розчин глюкози із розрахунку 50-100 мл/кг/добу під контролем діурезу;
– інгібітори протеолізу;
– фуросемід у дозі 1-2 мг/кг та маніт по 1,5 г/кг;
– гепарин у дозі 100-300 ОД/кг при загрозі розвитку ДВЗ-синдрому;
– антибактеріальна терапія – поліміксин М, канаміцин, гентаміцин через рот;
– промивання шлунка та висока очисна клізма;
– препарати лактулози;
– урсодезоксихолева кислота по 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу;
– екстракорпоральні методи детоксикації при неефективності терапії: плазмаферез об’ємом 2-3 ОЦК 1-2 рази на добу до виходу з коми;
– гіпербарична оксигенація – до 10 сеансів;
– при набряково-асцитичному синдромі – корекція водно-електролітного балансу та білкового складу крові;
– введення альбуміну 10-20% розчину, плазми;
– калій-зберігаючі сечогінні засоби (верошпірон, тріамкур, спіронолактони).

Ускладнення
– Гостра печінкова недостатність – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Дискінезія жовчовивідних шляхів – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Запалення жовчовивідних шляхів – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354

 

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования