|
Бронхит острый
Клиническая картина– кашель, який на початку захворювання має сухий, нав’язливий характер; на 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає;
– при огляді дітей, хворих на гострий бронхіт, не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній) та симптомів інтоксикації;
– при пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні;
– аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видих; хрипи вислуховуються з обох боків у різних відділах легень, при кашлі змінюються; на початку хвороби хрипи сухі, а згодом з’являються незвучні, вологі дрібно-, середньо- та великоміхурцеві хрипи відповідно до діаметра вражених бронхів;
– зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЕ при нормальному чи зниженому вмісті лейкоцитів;
– на рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнка, тінь кореня легень розширена, нечітка. ЛечениеРежим
Госпіталізація при підозрі на ускладнення. Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл № 5.
Симптоматичне лікування:
– відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження (проспан, флюдитек, гербіон, геделікс, N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтин, амброгексал, пертусин, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожника, калію йодид та ін.); препарати застосовують ентерально та в інгаляціях;
– протикашльові препарати призначають тільки при нав’язливому,
малопродуктивному, сухому кашлі; застосовують глауцин, лібексин, тусупрекс, бутамірат, бронхолітин та ін.;
– антигістамінні препарати (кларитин, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами;
– полівітаміни (ревіт, оліговіт, піковіт та ін.) призначають у дозах, що перевищують фізіологічні потреби;
– при гіпертермії – жарознижувальні (парацетамол, ібупрофен);
– вібраційний масаж разом з постуральним дренажем – ефективний при продуктивному кашлі;
– в умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, діадинамічні та синусоїдальні моделюючі токи, різноманітні варіанти електрофорезу (КІ, СаСl2, МgSO4).
Етіологічна терапія
Етіологічна терапія призначається з урахуванням того, що причиною гострого бронхіту в 90-92% випадків є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків. Противірусні препарати ефективні в перші 2-3 доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбідол-ленс, аміксин, ребетол, інтерферони, ДНК-ази та ін.
Згідно з рекомендаціями В.К. Таточенко та співавторів (2000 р.) показаннями для призначення антибіотиків при гострому бронхіті є:
– діти перших 6 місяців життя;
– тяжкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);
– наявність обтяжуючого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);
– наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);
– підозра на нашарування бактеріальної інфекції:
– лихоманка з температурою тіла вище 39 °С;
– в’ялість, відмова від їжі;
– виражені симптоми інтоксикації;
– наявність задишки;
– асиметрія хрипів;
– лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ.
Оскільки при гострому захворюванні відсутні дані про збудник у конкретного хворого, вибір препарату базується на рекомендаціях емпіричної стартової терапії з урахуванням вірогідної етіології хвороби та чутливості вірогідного збудника в даному регіоні. Про правильний вибір антибіотика вказує швидке настання ефекту лікування.
Застосовують препарати:
– цефалоспоринового ряду (цефалексин, цефадроксил, цефазолін, цефаклор, цефотаксим, цефтриаксон);
– захищені пеніциліни (аугментин, амоксиклав);
– макроліди (азитроміцин).
На етапі реабілітаційних заходів показані дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія (мати-й-мачуха, подорожник, солодка, алтей лікарський, аїр, термопсис,
чебрець та ін.).
Затверджено наказом МОЗ України від 13.01.2005 р. № 18
|
|