Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Медичні довідники серії «Бібліотека «Здоров'я України» Контакт Карта сайту
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Семейный врач

Протоколы диагностики и лечения заболеваний у детей

Бронхит острый

 

Клиническая картина
– кашель, який на початку захворювання має сухий, нав’язливий характер; на 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає;
– при огляді дітей, хворих на гострий бронхіт, не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній) та симптомів інтоксикації;
– при пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні;
– аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видих; хрипи вислуховуються з обох боків у різних відділах легень, при кашлі змінюються; на початку хвороби хрипи сухі, а згодом з’являються незвучні, вологі дрібно-, середньо- та великоміхурцеві хрипи відповідно до діаметра вражених бронхів;
– зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЕ при нормальному чи зниженому вмісті лейкоцитів;
– на рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнка, тінь кореня легень розширена, нечітка.

 

 

 

Лечение
Режим
Госпіталізація при підозрі на ускладнення. Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл № 5.
Симптоматичне лікування:
– відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження (проспан, флюдитек, гербіон, геделікс, N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтин, амброгексал, пертусин, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожника, калію йодид та ін.); препарати застосовують ентерально та в інгаляціях;
– протикашльові препарати призначають тільки при нав’язливому,
малопродуктивному, сухому кашлі; застосовують глауцин, лібексин, тусупрекс, бутамірат, бронхолітин та ін.;
– антигістамінні препарати (кларитин, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами;
– полівітаміни (ревіт, оліговіт, піковіт та ін.) призначають у дозах, що перевищують фізіологічні потреби;
– при гіпертермії – жарознижувальні (парацетамол, ібупрофен);
– вібраційний масаж разом з постуральним дренажем – ефективний при продуктивному кашлі;
– в умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, діадинамічні та синусоїдальні моделюючі токи, різноманітні варіанти електрофорезу (КІ, СаСl2, МgSO4).
Етіологічна терапія
Етіологічна терапія призначається з урахуванням того, що причиною гострого бронхіту в 90-92% випадків є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків. Противірусні препарати ефективні в перші 2-3 доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбідол-ленс, аміксин, ребетол, інтерферони, ДНК-ази та ін.
Згідно з рекомендаціями В.К. Таточенко та співавторів (2000 р.) показаннями для призначення антибіотиків при гострому бронхіті є:
– діти перших 6 місяців життя;
– тяжкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);
– наявність обтяжуючого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);
– наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);
– підозра на нашарування бактеріальної інфекції:
– лихоманка з температурою тіла вище 39 °С;
– в’ялість, відмова від їжі;
– виражені симптоми інтоксикації;
– наявність задишки;
– асиметрія хрипів;
– лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ.
Оскільки при гострому захворюванні відсутні дані про збудник у конкретного хворого, вибір препарату базується на рекомендаціях емпіричної стартової терапії з урахуванням вірогідної етіології хвороби та чутливості вірогідного збудника в даному регіоні. Про правильний вибір антибіотика вказує швидке настання ефекту лікування.
Застосовують препарати:
– цефалоспоринового ряду (цефалексин, цефадроксил, цефазолін, цефаклор, цефотаксим, цефтриаксон);
– захищені пеніциліни (аугментин, амоксиклав);
– макроліди (азитроміцин).
На етапі реабілітаційних заходів показані дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія (мати-й-мачуха, подорожник, солодка, алтей лікарський, аїр, термопсис,
чебрець та ін.).
Затверджено наказом МОЗ України від 13.01.2005 р. № 18

 

Клинический опыт

Довідники Корисне Інформація

Гастроентеролог

Ендокринолог

Педіатр

Сімейний лікар

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизіатр

Гінеколог

Дитячий ендокринолог

Офтальмолог

Лабораторні тести

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Дільничний педіатр

Кардіолог

Травматолог

Алерголог

Невідкладні стани

Дитячий гастроентеролог

Дитячий інфекціоніст

Імунолог

Антимікробна терапія

Добове моніторування ЕКГ

Хірург

Психіатр

Дитячий пульмонолог

Інфекціоніст

Стоматолог

Уролог

Клінічний досвід

Референтні норми аналізів

Лікарські засоби

Анкета читача

Про нас

Реклама в довідниках

Наші проєкти

Контакти

Сайт для лікарів та медпрацівників
Умови використання