|
|
Кандидоз
Общая информацияПротокол надання медичної допомоги хворим на кандидоз
7.1.3. Модель пацієнта. Код МКХ-10: В37 – Кандидоз
В 37.2 – Кандидоз шкіри та нігтів
В 37.8 – Кандидоз слизової оболонки порожнини рота
Кандидоз – грибкове захворювання шкіри, слизових оболонок нігтів, зумовлене грибами роду
Candida. Характеризується появою на шкірі тулуба, кінцівок і великих складок еритематозно-сквамозних плям округлої форми, покритих бурими кірками. ДиагностикаЛабораторна діагностика
- клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторюють 1 раз на 10 днів);
- глюкоза крові;
- аналіз сечі (2 рази);
- біохімічні дослідження функції печінки (1 раз на 10 днів при використанні препаратів системної дії);
- мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу (зішкряби з шкіри) на гриби (встановлення діагнозу та контроль над виліковуваністю). ЛечениеЛікувально-профілактична допомога здійснюється
в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети
(наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог
(наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Лікування кандидозу нігтя див. протокол „Дерматофітія нігтів”, МКХ-10: В35.1
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
Форми мікозів, ускладнені алергічним компонентом, вторинною інфекцією з гнійними проявами, поширені форми дерматофітій, при тотальному уражені нігтів, при вираженій супутній патології внутрішніх органів, судин та ін., за епідеміологічними показаннями хворі підлягають лікуванню в умовах стаціонару. Більшість хворих мікозами лікуються в амбулаторних умовах. При виявленні побічних ефектів від препаратів потрібні огляд, опитування хворого, проведення біохімічних та клінічних досліджень крові, сечі, реєстрація побічних реакцій. Відміна препарату, призначення дезінтоксикаційної терапії, гепатопротекторів – до нормалізації біохімічних показників.
Лікувальні заходи
Лікування кандидозу шкіри, слизових оболонок порожнини рота і нігтів - комплексне, включає патогенетичні й мікотичні засоби як для системної, так і для зовнішньої терапії. За наявності супутньої ендокринної патології та імунологічних порушень необхідно проводити коригуючу терапію, залежно від виявленої патології.
Дієтотерапія
Дієта № 9.
Системна терапія
Системна антифунгальна терапія застосовується, перш за все, при розповсюдженому кандидозі, кандидозі нігтів й включає в себе застосування таких протикандидозних засобів, як флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, ністатин.
Зовнішнє лікування
При кандидозі шкіри за наявності гострих запальних проявів призначають комбіновані мазі, що містять триамцинолону ацетонід та мірамістин, або примочування з розчинами борної кислоти, таніну, нітрату срібла, соди; змазування розчинами анілінових барвників, 5-10% натрієм гідрокарбонатом; протигрибкові мазі, що містять ітраконазол, кетоконазол, леворин, мірамістин, ністатин, омоконазол.
При ураженні слизових оболонок порожнини рота застосовуються аплікації, полоскання розчинами соди, бури на гліцерині, 1% розчин цитралі, змазування аніліновими барвниками.
Коригуюча терапія
Неспецифічна терапія включає, перш за все, імунну терапію, вітамінотерапію, антигістамінну та десенсибілізуючу терапію, а також дієту з обмеженням вуглеводів.
Тактика ведення при неефективності лікування
За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню та антимікотичну терапію. Посилюють терапію супутньої патології.
Тривалість лікування
При ураженні слизової оболонки порожнини рота, кандидозі шкіри – стаціонарно та амбулаторно 3-4 тижні.
При ураженні нігтьових пластин стаціонарно – 3-4 тижні, амбулаторно – до 4 місяців.
Очікувані результати лікування
Розв’язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.
Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація
Санітарно-гігієнічні заходи включають обовьязкову наявність власних речей індивідуальної гігієни, санітарно-просвітницьку роботу.
Загальногігієнічні заходи включають санітарно-просвітницьку роботу, гігієнічний догляд за шкірою, наявність індивідуальних засобів гігієни. Дієта з обмеженням вуглеводів. Контроль глюкози крові, імунологічні дослідження крові. Спостереження ендокринолога, гінеколога.
З метою підвищення резистентності організму – вживання загальнозміцнюючих препаратів. У випадках масивної і тривалої антибіотикотерапії, терапії кортикостероиїдами та цитостатиками – одночасне призначення протигрибкових препаратів, що містять флуконазол, кетоконазол, ністатин, ітраконазол.
|
|
