Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Медицинские справочники серии «Библиотека «Здоровье Украины» Контакт Карта сайта
Професійно лікарю-практику

Содержание

справочника

Дерматолог. Венеролог

Рациональная диагностика и лечение в дерматологии и венерологии

Грибоподібний мікоз. Шкірні Т-клітинні лімфоми

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на злоякісні лімфоми шкіри
7.1.21. Модель пацієнта. Код МКХ-10: С84 – Злоякісні лімфоми шкіри
C84.5 Інші та неуточнені Т-клітинні лімфоми
Злоякісні лімфоми шкіри
– група гетерогенних захворювань шкіри, в основі яких є злоякісна проліферація лімфоїдних клітин різного ступеня диференціації.

 

 

 

Диагностика
Лабораторна діагностика
Обов’язкова
- клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторюють 1 раз на 10 днів);
- аналіз сечі (2 рази);
- біохімічне дослідження крові (АлАТ, АсАТ, глюкоза, холестерин, тригліцериди, загальний білірубін, креатинін, коагулограма) (за необхідності дослідження повторюють);
- серологічне дослідження (РМП, РВ);
- гістологічне дослідження біоптату шкіри.
Рекомендована
- імунологічне дослідження крові,
- імунофенотипування пухлинних клітин.
Інструментальна діагностика
Обов’язкова
- рентгенографія органів грудної клітини,
- УЗД органів черевної порожнини.
Рекомендована
- комп’ютерна томографія органів грудної клітини, черевної порожнини, заочеревинного простору.
Консультації суміжних спеціалістів
Обов’язкові
- терапевт,
- окуліст,
- ендокринолог,
- отоларинголог,
- стоматолог.
Рекомендовані
онколог-хіміотерапевт.
Додаткові дослідження і консультації спеціалістів проводять за показаннями.

 

Лечение
Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних, онкологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів (згідно з наказом МОЗ України № 385 від 28.10.02), в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний, гематологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог, гематолог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
Наявність захворювання та подальше загострення.
Лікувальні заходи
Дієтотерапія
Дієта № 15. Під час проведення хіміотерапії цитостатичними препаратами – дієта № 5.
Фармакотерапія
при екзематоїдній стадії грибовидного мікозу
- цитокіни (інтерферон альфа, інтерферон альфа-2а, інтерферон альфа-2b);
- глюкокортикоїдні мазі високої активності (бетаметазон, клобетазол, флуоцинолону ацетонід).
при інфільтративно-бляшковій стадії грибовидного мікозу
- фотохіміотерапія,
- фотохіміотерапія у сполученні із зазначеними цитокінами,
- ПУВА-терапія в поєднанні з цитостатичними препаратами (проспідин хлорид),
- цитостатичні препарати (проспідину хлорид),
- кортикостероїдні препарати (преднізолон),
- глюкокортикоїдні мазі високої активності (бетаметазон, клобетазол, флуоцинолону ацетонід).
Курси лікування повторюють, залежно від ефективності та строків клінічної ремісії.
при пухлинній стадії грибовидного мікозу
- цитостатичні препарати (проспідину хлорид, вінкристин, преднізолон, циклофосфан).
Призначають глюкокортикоїдні мазі високої активності (бетаметазон, клобетазол, флуоцинолону ацетонід). У разі ускладнення вторинною піококовою інфекцією – зовнішні засоби, що містять антибактеріальні, антисептичні речовини (нітацид, стрептонітол, мірамістин та ін.).
Променева терапія
Лікування проводиться під суворим контролем динаміки показників клінічного аналізу крові, функціонального стану печінки та загального стану хворого. У разі виникнення ознак мієлодепресії вживаються необхідні заходи щодо запобігання погіршення цього процесу.
Додаткова терапія
- гепатотропна терапія (тіотриазолін, метіонін, ліпоєва кислота, есенціальні фосфоліпіди);
- седативні засоби (гліцисед, таблетки валеріани, 3% розчин натрію броміду, настоянка трави пустирника);
- за необхідності призначають транквілізатори (гідазепам).
У випадку ускладнення вторинною піококовою інфекцією доцільно проводити антибіотикотерапію, а у разі ускладнення грибковою інфекцією застосовувати антифунгальні засоби.
Тривалість лікування
Стаціонарно – від 38 до 45 днів. Подальші курси підтримуючої терапії при задовільній переносимості можливо проводити в амбулаторних умовах.
Очікувані результати
Зменшення або зникнення суб’єктивних проявів мікозу, припинення виникнення нових елементів висипань та зменшення площі ураження не менше ніж на 25 %, в найкращому випадку – досягнення клінічної ремісії.
Реабілітаційні заходи та диспансеризація
Хворі повинні перебувати під постійним диспансерним наглядом. У випадках погіршення перебігу захворювання необхідно продовжити зазначені вище курси лікування. У міжкурсові періоди доцільно призначати гепатопротектори та препарати, що поліпшують кровотворення. Необхідне дотримання рекомендацій даних у стаціонарі; адекватність дієтичного режиму й режиму праці та відпочинку; усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гіперінсоляція, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси, переохолодження); психологічна реабілітація.

 

Клинический опыт

Справочники Полезное Информация

Гастроэнтеролог

Эндокринолог

Педиатр

Семейный врач

Дерматолог. Венеролог

Пульмонолог. Фтизиатр

Гинеколог

Детский эндокринолог

Офтальмолог

Лабораторные тесты

Терапевт (том 1)

Терапевт (том 2)

Участковый педиатр

Кардиолог

Травматолог

Аллерголог

Неотложные состояния

Детский гастроэнтеролог

Детский инфекционист

Иммунолог

Антимикробная терапия

Суточное мониторирование ЭКГ

Хирург

Психиатр

Детский пульмонолог

Инфекционист

Стоматолог

Уролог

Клинический опыт

Референтные нормы анализов

Лекарственные средства

Анкета читателя

О нас

Приобрести справочник

Реклама в справочниках

Новые проекты

Контакт

Сайт для врачей и медработников
Условия использования