|
Стівенса-Джонсона. Токсичний епідермальний некроліз [Лайєлла]
Общая информацияПротокол надання медичної допомоги хворим на синдроми Стівенса-Джонсона та Лайела
7.1.24. Модель пацієнта. Код МКХ-10: L51.1 – Синдром Стівенса-Джонсона
L51.2 – синдром Лайела
Синдроми Лайела та Стівенса-Джонсона – важкі варіанти багатоформної ексудативної еритеми або прояв побічної дії на медикаментозні препарати, що протікають з порушенням загального стану й великим ураженням шкіри та слизових оболонок, переважно в ділянці природних отворів. ДиагностикаЛабораторна діагностика
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- Ig E загальний та Ig E специфічний;
- у хворих з підозрою на медикаментозну алергію – специфічні імунологічні тести з медикаментами;
- біохімічний аналіз крові, включаючи визначення цукру крові, білірубіну, креатініну;
- АлАТ, АсАТ;
- гістологічне дослідження біоптату шкіри (за необхідності).
Консультації спеціалістів
- терапевт;
- стоматолог;
- отоларинголог;
- уролог, гінеколог;
- окуліст;
- алерголог. ЛечениеЛікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети
(наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).
Профіль відділення – дерматологічний.
Профіль спеціаліста – дерматовенеролог
(наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).
Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром
Хворі з цими синдромами підлягають обов’язковій госпіталізації. У подальшому – диспансерному нагляду в ШВД.
Лікувальні заходи
Виявлення і ліквідація причинного фактора, що викликав захворювання.
Системна терапія
- глюкокортикоїдні препарати (преднізолон, дексаметазон, тріамцинолон);
- дезінтоксікаційна терапія (полівідон + натрію хлорид + калію хлорид + кальцію хлорид + магнію хлорид + натрію гідрокарбонат, ізотонічний розчин натрію хлориду);
- десенсибілізуюча терапія (розчин натрію тіосульфату 30%, розчин кальцію глюконату 10%, розчин магнію сульфату 25%);
- антибіотики (цефалексин, еритроміцин, азитроміцин, доксициклін, ципрофлоксацин, моксифлоксацин, левофлоксацин) – при ускладненні інфекцією.
Тривалість лікування
Стаціонарно – 20-25 днів.
Очікувані результати лікування
Нормалізація температури тіла, поліпшення загального стану, зникнення елементів висипки на шкірі та слизових оболонках порожнини рота й геніталій.
Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація
Реабілітація направлена на попередження сенсібілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції, дотримання гіпоалергенної дієти.
Диспансеризація проводиться 2 рази на рік.
|
|